Рішення № 134961309, 19.03.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/1645/26

Провадження № 2/243/878/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Овчаренко Олег Олексійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчук Павло Васильович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Овчаренко О.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчук П.В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовує тим, що 11.02.2026 року на адресу ТОВ «ГАРА ЕССЕ», в якому він працевлаштований, від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчука П.В. надійшов лист з постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.02.2026 року. Ознайомившись із зазначеною постановою дізнався, що стосовно нього відкрито виконавче провадження ВП № 67726579 від 02.12.2021 року, про стягнення з нього грошових коштів в сумі 33 550,00 гривень на користь ТОВ «Українські фінансові операції», за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. № 10725 від 22.11.2021 року. Вважає виконавчий напис № 10725 від 22.11.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. таким, що не підлягає виконанню з огляду на наступне.Жодних договорів позики або кредитування в розумінні цивільного кодексу України він з ТОВ «Авентус Україна» не укладав та не підписував. Вказані вище обставини вказують на відсутність будь-яких підстав для стягнення з нього нотаріусом коштів або як мінімум на наявність спору між мною та відповідачем у разі наявності в них до мене претензій фінансового характеру, що виключає можливість винесення виконавчого напису. Крім цього, ТОВ «Українські фінансові операції» йому також невідомо, та жодні відносини із зазначеним товариством у нього відсутні.На день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.Вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України "Про нотаріат", Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.В постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.02.2026 року, а також в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 67726579 від 02.12.2021 року зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а саме невірно зазначено адресу реєстрації. Крім цього безпідставно зазначено, що нібито у нього є заборгованість перед ТОВ «Українські фінансові операції». Ніяких боргових зобов`язань у нього перед зазначеною установою немає та ніколи не було, назва ТОВ «Українські фінансові операції» йому взагалі невідома. Крім цього, жодних боргових зобов`язань і перед ТОВ «Авентус Україна» в нього немає та ніякі установи не висували йому жодних претензій. Таким чином наявність спору є безумовною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Згідно відомостей викладених на офіційному сайті Міністерства юстиції України відносно приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Золотих (Биченко) Олександра Олександровича наказом Міністерства юстиції України № 4091/5 від 28.09.2022 року анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 23.11.2007 року № 6638 на ім`я ОСОБА_2 . Як зазначено в наказі підставою для анулювання свідоцтва стало «рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 06.09.2022 року № 2…, у зв`язку з винесенням обвинувального вироку суду, який набрав чинності, та набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчинені нотаріальних дій».

У зв`язку з викладеним, просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа Золотих Олександра Олександровича № 10725 від 22.11.2021 року таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на його користь судові витрати: на правову допомогу в сумі 6000.00 гривень, та судовий збір в розмірі 1597,44 гривень.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.02.2026 заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Овчаренко Олег Олексійович про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 10725, вчиненого 22.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості в розмірі 33550,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Овчаренко О.О. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача Овчаренка О.О. через систему «Електронний суд» надійшла заява з проханням розглядати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Українські фінансові операції» будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання в судове засідання не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог третьою особою до суду не надано.

Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчук П.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22.11.2021 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. на підставі статті 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 10725, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є боржником за договором №3660119 від 12.02.2021 року, укладеного з ТОВ «Авентус Україна», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором факторингу №18/10/2021від 18.10.2021 року є ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за період з 17.10.2021 року по 10.11.2021 року у розмірі 32750,00 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 10000,00 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 22750,00 грн.; плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 800,00 грн., що становить загальну суму 33550,00 грн.

З договору №3660119 про надання споживчого кредиту, на підставі якого вчинений виконавчий напис слідує, що він укладений 12.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Згідно умов договору ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 10000,00 гривень. Кредитний договір нотаріально не посвідчений.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. від 02.12.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 67726579 з виконання виконавчого напису № 10725 виданого 22.11.2021 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості в розмірі 33550,00 грн.

Згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.02.2026 ВП № 67726579 за виконавчим написом № 10725 виданим 22.11.2021 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції».

Згідно долучено до матеріалів справи наказу Міністерства юстиції України № 4091/5 від 28.09.2022 року свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 23.11.2007 року № 6638 на ім`я ОСОБА_2 анульовано.

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ст. 39 Закону «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (надалі Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 Перелік доповнено розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 набрала чинності 10.12.2014 року.

Таким чином, з 10.12.2014 року нотаріуси мали право вчиняти виконавчі написи на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».)

Колегія суддів апеляційного суду в цій справі прийшла до висновку про те, що позивачами доведено факт застосування до них оскаржуваного нормативно-правового акту, оскільки запропоновані оскаржуваною постановою КМУ зміни у процедуру вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних і іпотечних договорах створюють можливість при наявності злого умислу, недбалості чи з інших причин кредитору та/чи його посадовим особам або пов`язаним із ними третім особам, незаконно заволодіти коштами або майном, як позивачів так і інших громадян України, шляхом введення в оману нотаріуса, який керуючись спірним актом буде вимушений вчинити виконавчий напис на підставі документів, що не є належними доказами безспірності заборгованості, та згодом стягнення майна чи коштів виконавчою службою на підставі такого виконавчого напису.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14.

Відповідно до ч.ч. 8 та 11 ст. 171 КАС України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У частині 5 статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, звертає увагу на те, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Суд звертає увагу, що оскаржуваний виконавчий напис здійснено на підставі нормативного акту який визнавано нечинним поточна редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року не передбачає можливість здійснення виконавчих написів на кредитних договорах.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, пункт 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку втратив чинність з 22 лютого 2017 року, а тому з цієї дати нотаріуси не мають права вчиняти виконавчі написи на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, на підставі кредитних договорів та виписок з рахунку боржника.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно підпунктів 1.1.-1.3 п. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють безспірну заборгованість на підставі документів, затверджених Переліком, зазначений перелік документів є вичерпним, та у разі надання стягувачем документів не передбачених Переліком, нотаріус відмовляє у вчинені виконавчого напису, стягнення такої заборгованості повинно здійснюватися виключно на підставі рішення суду.

Частинами 2 та 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем ані відзиву на позовну заяву, ані належних та допустимих доказів про те, що позивач мав безспірну заборгованість перед відповідачем, суду не надано.

З оскаржуваного виконавчого напису № 10725 від 22.11.2021 слідує, що останній вчинений на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, тобто пункту, який втратив чинність з 22.02.2017 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані обставини є підставою для визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 гривень та за подання заяви про забезпечення позову судовий збір у сумі 532,48 гривень.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 1597,44 гривень.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із досліджених матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано такі документи: 1) договір про надання правничої (правової) допомоги від 15 лютого 2026 року; 2) акт надання правничої (правової) допомоги від 18 лютого 2026 року; 3) акт здійснення розрахунку за надання правничої (правової) допомоги за договором про надання правничої допомоги від 15 лютого 2026 року; 4) ордер на надання правничої допомоги; 5) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

У зв`язку із дослідженими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги у конкретній цивільній справі, суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту надання відповідного виду правничої допомоги, а тому з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

На підставі ч.7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 131, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Овчаренко Олег Олексійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчук Павло Васильович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем за реєстраційним № 10725 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, заборгованості в розмірі 33550,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, прим. 2, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в сумі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 44 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 19.03.2026.

Суддя І.Ю. Фалін