Рішення № 13495855, 11.01.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2011 р. Справа № 1/144/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛО-74”

/54030, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, буд. 3/5/

До відповідача: Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор”ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”

/54029, м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-а/

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 34 829, 96 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача

Радонова Т.Ю., дов. від 09.11.2010р.

Від відповідача

Масенко М.О., дов. від 08.06.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34 829,96 грн., з яких: 31 779,00 грн. –сума основного боргу; 1 302,93 грн. –інфляційні, 1 293,55 грн. –розмір процентів за користування чужими коштами на рівні облікової ставки НБУ, 454,48 грн. –розмір трьох процентів річних за прострочення сплати суми боргу.

Відповідач надав відзив, в якому суму основного боргу визнає, посилається на тяжке фінансове становище ДП «Миколаївський облавтодор»та недостатнє фінансування з боку держави, проти стягнення інфляційних, процентів за користування чужими коштами та 3% річних заперечує, посилаючись на те, що позивачем вимога, у відповідності зі ст. 530 ЦК України, не пред’являлась, отже строк оплати не наступив, тому заборгованість не може вважатись простроченою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін у судовому засіданні , суд –

встановив:

10 травня 2010 року між сторонами було укладено договір, згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобов’язався продати покупцю, а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов’язання прийняти і оплатити товар –відсів, пісок.

Як свідчать надані копії видаткової накладної № РН-0000015 від 14 травня 2010р., довіреності № 71 від 14.05.2010р., товарно-транспортних накладних № 927041 від 13.05.2010р., № 927050 від 13.05.2010р., № 927049 від 14.05.2010р., № 801352 від 14.05.2010р., № 801353 від 14.05.2010р., № 801354 від 14.05.2010р., позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 31 779,00 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно відсутності строку сплати товару у договорі, оскільки пунктом 1.4 договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у відповідності до рахунку продавця.

14.05.2010р. позивач виставив для оплати рахунок –фактуру № СФ-000045 на суму 31 779,00 грн. Отже, не пізніше 15.05.2010 року відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару.

Крім того, пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Товар прийнятий відповідачем 14.04.1010 року, отже, строк оплати –15.05.2010 року.

В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, оплату за отриманий товар в обумовлений строк не здійснив.

Таким чином, станом на день розгляду справи, загальна сума основного боргу відповідача за поставлений товар становить 31 779,00 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до норм ст. ст. 525, 526 629, Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п. 3.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків за договором, сторони несуть відповідальність у відповідності до законодавства України.

З огляду на пункт 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, тому доводи відповідача щодо відсутності в нього грошових коштів судом відхиляються.

Чинним законодавством, а саме п. 1 ст. 612, п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи розмір основного боргу відповідача, позивач правомірно нарахував боржнику до стягнення: три проценти річних з простроченої суми в розмірі 454,48 грн., та інфляційні в сумі 1 302,93 грн.

Вимога позивача в частині стягнення з відповідача 1293,55 грн. процентів за користування чужими коштами є безпідставною, оскільки відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, носять договірний характер, отже до них застосовуються норми п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково в сумі 31 779,00 грн. основного боргу, 1302,93 грн. інфляційних витрат, 454,48 грн. відсотків. В останній частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним вимогам: 335,36 грн. держмита, 227,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (54029, м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-а, код ЄДРПОУ 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛО-74”, (54029, м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-а, код ЄДРПОУ 36671229 ) 31 779,00 грн. основного боргу, 1302,93 грн. інфляційних витрат, 454,48 грн. відсотків, 335,36 грн. держмита, та 227,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I.Васильєва

підписано 19.01.2011р.