Рішення № 13495042, 11.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.11                                                                                           Справа№ 15/226 (13/209)

За позовною заявою: публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ

до відповідача-1: ВАТ "Тернопільагроспецмонтаж", м.Тернопіль

до відповідача-2: ПП "Комплекс-ПЛЮС", с. Бишків Жовківського району Львівської області

до відповідача-3: ТзОВ "Сучасні дорожні технології", м. Жовква

до відповідача-4: ТзОВ "СВІТ", с. Лапаївка Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-5: ТзОВ "Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3", Львів

про солідарне стягнення з відповідачів 652589,54 дол. США шляхом звернення стягнення на будь-яке майно, що їм належить

Суддя Костів Т.С.

при секретарі Щигельська О.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача-1: Колодій С.Б. –представник

Від відповідача 3 : Галонський В.М. - представник

Від відповідачів-2,4,5: не з’явились

Суть спору: публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»звернулося до відкритого акціонерного товариства „Тернопільагроспецмонтаж", пПриватного підприємства “Комплекс-Плюс", товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні дорожні технології”, товариства з обмеженою відповідальністю „Світ” товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3" з позовом стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором №СL SМЕ 601/027/2008 07.07.2008р. та кредитним договором №СL SМЕ 601/033/2008 від 29.08.2008р. у розмірі 652589,54 доларів США шляхом звернення стягнення на будь-яке майно, що належить відповідачам.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.11.2009 р. порушено провадження у справі №13/209 та призначено розгляд на 17.11.2009 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.2009р. позов був задоволений повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2010р. було задоволено апеляційну скаргу ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж”, рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2009 р. скасовано та прийнято нове, яким у позові ПАТ “ОТП Банк” відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. частково задоволено касаційну скаргу ПАТ “ОТП Банк”, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2010 р. та рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2009 р. скасовано а справу передана на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суддів.

При цьому, Вищий господарський суд України вказав на порушення вимог ст. ст. 553, 554 ЦК України, не звернення уваги на умови договорів поруки, згідно яких поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки та відшкодування збитків. Жодним пунктом вказаних договорів поруки не передбачено відповідальності поручителя за невиконання боржником зобов’язань своїм майном. Вищий господарський суд України також визнав безпідставним висновок Львівського апеляційного господарського суду про те, що подавши на примусове виконання виконавчий напис позивач вже скористався одним із способів захисту своїх прав та інтересів, що суперечить ст. 546 ЦК України, ст. 593 ЦК України стосовно припинення права застави та ч. 1 ст. 26 Закону України “про заставу”, відповідно до якої заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпечено заставою зобов’язання. У зв’язку із цим таке виконання може відбутися за рішенням суду шляхом стягнення коштів з боржника та заставодавця, тобто, не за рахунок заставленого майна, що автоматично припинити звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.11.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 23.11.2010 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 23.11.2010 р., 16.12.2010 р.

Представникам сторін роз’яснено їх права, згідно із ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між право попередником позивача та ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж” були укладені два кредитні договори, забезпечені заставою та порукою, наданою іншими відповідачами. Позичальник свої зобов’язання за кредитним договорами не виконав. Заборгованість по кредитному договору №СL SМЕ 601/027/2008 07.07.2008р. складає 338144,34 долари США, заборгованість по відсоткам –35626,10 доларів США пеня –75840,83 долари США. Заборгованість за кредитним договором №СL SМЕ 601/033/2008 від 29.08.2008р. становить 145285,88 доларів США, заборгованість по відсоткам –14385,51 доларів США, пеня –43306,88 доларів США. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача-1 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Стверджує зокрема, що в договорах поруки не передбачено, що поручитель відповідає за невиконання боржником зобов’язань усім своїм майном, а задоволення позовних вимог призведе до подвійного виконання зобов’язання за двома виконавчими документами, оскільки на примусовому виконанні у ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться на виконанні виконавчий напис №625 від 31.08.2009 р., вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. про звернення стягнення на транспортні засоби; виконавчий напис №5753 від 08.07.2009 р., вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячком О.А. про звернення стягнення на екскаватор гусеничний. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача –3 проти позову заперечив з аналогічних підстав, відзиву по справі, однак, не надав.

Відповідачі - 2 ,4, 5 явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, відзиву не надіслали.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

ПАТ “ОТП Банк” є правонаступником ЗАТ “ОТП Банк”, яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов’язків акціонерного комерційного банку “Райффайзенбанк Україна”, що підтверджується п. 1 статуту позивача, нова редакція якого зареєстрована 30.06.2009 р.

07.07.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк»(банк) та відкритим акціонерним товариством „Тернопільагроспецмонтаж" (позичальник) було укладено кредитний договір № СL SМЕ 601/027/2008, згідно якого позивач надав відповідачу-1 кредит в розмірі 348000 доларів США, що підтверджується випискою за поточним рахунком відповідача-1 за період з 07.07.2008 р. по 10.07.2008 р..

За умовами вказаного договору, відповідач-1 зобов’язався прийняти та належним чином використати та погашати кредит щомісячно у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, до дати остаточного повернення кредиту - 06.07.2016 р. (п. 1.6.1. частини №2 кредитного договору), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах визначених в п. 1.4.1. частини №2 кредитного договору. Відповідно до пункту 1.9. частини №2 кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача-1 дострокового повернення всієї суми кредиту, нарахованих та несплачених відсотків, суми пені та штрафних санкцій у випадку невиконання останнім свої зобов'язань по кредитному договору. Згідно з п 1.4. частини №2 кредитного договору за користування кредитом пзичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату. У відповідності до п. 3 частини №1 кредитного договору для розрахунку відсотків за користування кредитом використовується плаваюча відсоткова ставка у розмірі FIDR+6% річних. Згідно п. 4.1.1. частини №2 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, відповідач-1 зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного пов'язання за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Позичальник свої зобов’язання за кредитним договором не виконав. Заборгованість по кредитному договору №СL SМЕ 601/027/2008 07.07.2008р. складає 338144,34 долари США, заборгованість по відсоткам –35626,10 доларів США пеня –75840,83 долари США. Доказів зворотнього суду не надано, відповідач – 1 на погашення заборгованості не посилався. У зв’язку із наведеним, в порядку п. 1.9. кредитного договору, позивач надіслав відповідачу-1 досудову вимогу №01-1 1/137 від 03.07.2009 р. про виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, яку відповідач-1 отримав 13.07.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

29.08.2008 р. між тими ж сторонами був укладений кредитний договір № СL SМЕ 601/033/2008 зі змінами, внесеними додатковим договором №1 від 10.10.2008 р., згідно якого позивач надав відповідачу-1 кредит в розмірі 150692,89 доларів США, що підтверджується випискою за поточним рахунком відповідача-1 за період з 20.08.2008р. по 01.11.2008 р.

Згідно вказаного кредитного договору, відповідач-1 зобов’язувався прийняти, належним чином використати та погашати кредит щомісячно у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, до дати остаточного повернення кредиту - 23.08.2013 р. (п. 1.6.1. частини №2 кредитного договору), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах визначених в п. 1.4.1. частини №2 кредитного договору. Відповідно до пункту 1.9. частини №2 кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача-1 дострокового повернення всієї суми кредиту, сплати нарахованих та сплачених відсотків, суми пені та штрафних санкцій у випадку невиконання останнім свої зобов’язань по кредитному договору. Згідно з п. 1.4. частини №2 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату. У відповідності до п. 3 частини №1 кредитного договору для розрахунку відсотків за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 14,5% річних. Згідно п. 4.1.1. частини №2 кредитного договору у випадку порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, відповідач-1 зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Позичальник свої зобов’язання за кредитним договором не виконав. Заборгованість за кредитним договором №СL SМЕ 601/033/2008 від 29.08.2008р. становить 145285,88 доларів США, заборгованість по відсоткам –14385,51 доларів США, пеня –43306,88 доларів США. Доказів зворотнього суду не надано, відповідач –1 на погашення заборгованості не посилався. У зв’язку із наведеним, в порядку п. 1.9. кредитного договору, позивач надіслав відповідачу-1 досудову вимогу №22-3-2/46137 від 10.12.2008 р. про виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, яку відповідач-1 отримав 30.01.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Посилання відповідача-1 на те, що на примусовому виконанні у ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавчий напис №625 від 31.08.2009 р., вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. про звернення стягнення на транспортні засоби; виконавчий напис №5753 від 08.07.2009 р., вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячком О.А. про звернення стягнення на екскаватор гусеничний, а отже позивач обрав інших спосіб захисту свого права, не приймається до уваги як такий, що не відповідає законодавству.

Згідно із ст. 546 ЦК України зобов'язання може забезпечуватись заставою. Ст. 593 ЦК України регулює випадки припинення права застави, зокрема, право застави припиняється у разі припинення зобов’язання, забезпеченого заставою. Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про заставу", заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання. В зв'язку з зазначеним таке виконання може відбутися за рішенням суду шляхом стягнення коштів з боржника та заставодавця, тобто не за рахунок заставленого майна, що автоматично припинить звернення стягнення на заставлене майно. Зазначене також встановлено у постанові Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. по цій справі.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем - 1 за кредитним договором № СL SMЕ 601/027/2008 від 07.07.2008р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № SR SME 8МЕ 601/027/2008-1 від 07.07.2008р., між позивачем та відповідачем-3 було укладено договір поруки № SR SМЕ 601/027/2008-2 від 07.07.2008р., між позивачем та відповідачем-4 було укладено договір поруки № SR SМЕ 601/027/2008-3 від 07.07.2008р., між позивачем та відповідачем-5 було укладено договір поруки № SR SМЕ 601/037/2008 від 24.11.2008р.. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем 1 за кредитним договором № СL SME 601/033/2008 від 29.08.2008 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №SR SМЕ 601/033/2008-1 від 29.08.2008р. зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 10.10.2008р., між позивачем та відповідачем-3 було укладено договір поруки № SR SМЕ 1Е033/2008-3 від 29.08.2008р. зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 10.10.2008р., між позивачем та відповідачем-4 було укладено договір поруки №SR SМЕ 601/033/2008-2 від 9.08.2008р. зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 10.10.2008р., між позивачем та відповідачем-5 було укладено договір поруки №SR SМЕ 601/037/2008-1 від 24.1 1.2008р.

Згідно із вказаними договорами, поручителі зобов’язались відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем - 1 його зобов'язань перед позивачем за кредитним договором № СL SМЕ 601/027/2008 від 07.07.2008р. та кредитним договором № СL SME 601/033/2008 від 29.08.2008р. в повному обсязі таких зобов'язань. Згідно ст. 3 договорів поруки, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині. Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом, протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора. Обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі. Для дійсності вимоги кредитор не зобов'язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов’язань боржником.

Однак, жодним пунктом вказаних договорів поруки не передбачено відповідальності поручителя за невиконання боржником зобов’язань своїм майном, про що просить у позовній заяві позивач і на що вказано у постанові Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. по цій справі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань за кредитними договорами, позивачем надіслано відповідачам - 2, 3, 4, 5 досудові вимоги № 22-3-2/46139 від 10.12.2008р., №22-3-2/46143 від 10.12.2008р.. №22-3-2/46140 від 10.12.2008р., №22-3-2/46147 від 10.12.2008р. № 01-04/733 від 07.09.2009р., №01-04/740 від 07.09.2009р., №01-04/742 від 07.09.2009р., №01-04/743 від 07.09.2009р. про виконання боргових зобов'язань за вищезгаданими договорами поруки. Однак, відповідачі - 2,3,4,5 свої зобов'язання за договорами поруки не виконали.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Доказів зменшення суми заборгованості у зв’язку з реалізацією на аукціоні транспортних засобів суду не надано не зважаючи на вимоги суду.

З урахуванням наведеного, солідарному стягненню з відповідачів підлягає сума 652589,54 доларів США, що еквівалентно в гривнях на день винесення рішення за курсом НБУ - 5193503,34 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 536. 553, 554, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33,43,49, 82, 84 ГПК України, суд, -

Вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути солідарно з відкритого акціонерного товариства "Тернопільагроспецмонтаж” (ідентифікаційний код 00910707, місцезнаходження: 46010, Тернопільська обл. м. Тернопіль, вул. Грига, буд. 3), приватного підприємства „Комплекс-ПЛЮС" (ідентифікаційний код: 33729595 місцезнаходження: Львівська обл., Жовківський район, с. Бишків. вул. Центральна, 17/28), товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні дорожні технології” (ідентифікаційний код 32793214, місцезнаходження: 80300, Львівська обл. Жовківський р-н, м. Жовква. вул. Вокзальна, 14), товариства з обмеженою відповідальністю „СВІТ" (ідентифікаційний код 30063740, місцезнаходження: 81100, Львівська обл., Пустомитівський район. с. Лапаївка. вул. Геофізиків, 48), товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3” (ідентифікаційний код 32261838, місцезнаходження: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Сахарова, 35) на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(ідентифікаційний код: 21685166, м. Київ, вул. Жилянська, 43) заборгованість у розмірі 652589,54 доларів США, що еквівалентно в гривнях на день винесення рішення за курсом НБУ - 5193503,34 грн.), держмито у сумі 3189,49 доларів США та 236, гривень - витрат по інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

Суддя                                                            Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 12.01.2011 року.

Суддя