Рішення № 13494394, 17.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р. Справа № 17/231-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Київський завод експериментальних конструкцій”

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 20511,70грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Пришва В.С. (дов. № 334/6 від 27.12.2010р.);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Київський завод експериментальних конструкцій” (далі - позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 20511,70грн. заборгованості, з яких: 14864,90грн. основного боргу та 5646,80грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором оренди № 152 від 24.12.2007р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2010р. порушено провадження у справі 17/231-10, розгляд справи призначено на 10.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2011р. розгляд справи відкладено на 17.01.2011р.

В судовому засіданні 17.01.2011р. представником позивача подано уточнення розрахунку пені (а.с. 54-56), згідно якого останній в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 20278,41грн. заборгованості, з яких: 14864,90грн. основного боргу та 5413,51грн. пені, яке прийнято судом.

В судовому засіданні 17.01.2011р. представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судові засідання 10.01.2011р. та 17.01.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Київський завод експериментальних конструкцій” (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди № 152, за умовами якого орендодавець зобовязався передати за плату у тимчасове користування офіс, загальною площею 55 м2, розташований на території заводу по вул. Алма-Атинська, 8 для використання у господарській діяльності орендаря, а орендар прийняти зазначене майно, своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендну плату, оплачувати повністю всі допоміжні витрати по комунальним і іншим видам послуг повязаних з особливостями роботи орендодавця, на основі виставлених рахунків орендодавцем.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору договір діє з 01.01.2008р. до 31.12.2008р., і вступає в силу з дати підписання акту прийому-передачі орендованого майна обома сторонами. Акт приймання-передачі складається у 2-х примірниках для кожної із сторін, і є обовязковим додатком до договору.

Визначена договором орендна плата за приміщення становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування приміщенням у грошовій формі. Орендар на умовах попередньої оплати не пізніше 5-го числа наступного місяця перераховує орендодавцеві орендну плату за наступний місяць за офіс 3630грн. з ПДВ. Всього орендна плата по договору за місяць становить 3630грн. з ПДВ. Витрати за комунальні послуги (водопостачання, електропостачання, опалення) компенсуються за рахунок орендаря, оплачуються орендарем щомісячно не пізніше 10-го числа наступного місяця на підставі показань лічильників, пропорційно займаній площі, відповідно предявлених рахунків орендодавцем (п.п. 4.1, 4.2, 4.3. договору).

На виконання договору позивач передав у строкове платне користування орендоване майно, що підтверджується актом приймання-передачі основних фондів в оренду від 01.01.2001р. (а.с. 42), підписаним обома сторонами.

Суд встановив, що за період з червня 2008р. по вересень 2008р. позивачем надано відповідачу послуги з оренди нерухомого майна на суму 14520грн. та комунально-побутові послуги за договором оренди № 152 від 24.12.2007р. за період з травня 2008р. по липень 2008р. на суму 344,90грн., всього надано позивачем відповідачу послуг за договором на загальну суму 14864,90грн. (14520грн. + 344,90грн.). Належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором підтверджується відсутністю претензій з боку відповідача щодо якості наданих орендних послуг.

Відповідач за отримані за період з червня 2008р. по вересень 2008р. послуги з оренди та комунально-побутові послуги за період з травня 2008р. по липень 2008р. за договором оренди № 152 від 24.12.2007р. не розрахувався, що підтверджується довідкою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” № 76/8-15 від 14.01.2011р. (а.с. 58), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склала 14864,90грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” № 76/8-15 від 14.01.2011р. (а.с. 58) та довідкою ВАТ „Київський завод експериментальних конструкцій” (а.с. 57), яка підписана директором товариства та скріплена печаткою Відкритого акціонерного товариства „Київський завод експериментальних конструкцій”.

Предметом позову з урахуванням уточнення розрахунку пені (а.с. 54-56) є вимога про стягнення 20278,41грн. заборгованості, з яких: 14864,90грн. основного боргу та 5413,51грн. пені.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив: позивач належним чином виконав умови договору, а саме: за період з червня 2008р. по вересень 2008р. надав відповідачу послуги з оренди та за період з травня 2008р. по липень 2008р. комунально-побутові послуги за договором оренди № 152 від 24.12.2007р. на загальну суму 14864,90грн.; відповідач за отримані послуги з оренди та комунально-побутові послуги у визначений договором строк не розрахувався, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склала 14864,90грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” № 76/8-15 від 14.01.2011р. (а.с. 58) та довідкою ВАТ „Київський завод експериментальних конструкцій” (а.с. 57), яка підписана директором товариства та скріплена печаткою Відкритого акціонерного товариства „Київський завод експериментальних конструкцій”.

За таких обставин, враховуючи те, що суд встановив наявність у відповідача перед позивачем основного боргу за договором оренди № 152 від 24.12.2007р. у сумі 14864,90грн., суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 14864,90грн. основного боргу є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивачем за період з 05.06.2008р. по 17.01.2011р. нараховано 5413,51грн. пені: 1388грн. за період з 05.06.2008р. по 17.01.2011р., 1344,55грн. за період з 05.07.2008р. по 17.01.2011р., 1299,54грн. за період з 05.08.2008р. по 17.01.2011р., 1254,52грн. за період з 05.08.2008р. по 17.01.2011р., 53,25грн. за період з 10.06.2010р. по 17.01.2011р., 37,94грн. за період з 10.07.2008р. по 17.01.2011р. та 35,60грн. за період з 10.08.2008р. по 17.01.2011р.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. договору сторін погоджено, що якщо орендар допустить прострочення під час сплати орендної плати, перерахування сум компенсації за комунальні послуги чи оплаті додаткових послуг, він зобовязаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день.

Враховуючи положення вищезазначених норм, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним уточненому розрахунку пені (а.с. 54-56), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, а період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені становить загалом 1791,74грн., зокрема: 437,98грн. за період з 06.06.2008р. по 06.12.2008р.; 440,36грн. за період з 06.07.2008р. по 06.01.2009р., 440,36грн. за період з 06.08.2008р. по 06.02.2009р.; 433,34грн. за період з 06.09.2008р. по 06.03.2009р.; 16,95грн. за період з 11.06.2008р. по 11.12.2008р.; 12,57грн. за період з 11.07.2008р. по 11.01.2009р; 10,18грн. за період з 11.08.2008р. по 11.02.2009р. Відтак, вимога про стягнення 5413,51грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 1791,74грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з останнього 14864,90грн. основного боргу та 1791,74грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київський завод експериментальних конструкцій” (02090, м. Київ, Дніпровський р-н., вул. Алма-Атинська, буд. 8; код ЄДРПОУ 00109339) 14 864 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні) 90 коп. основного боргу, 1791 (одну тисячу сімсот девяносто одну гривню) 74 коп. пені, 166 (сто шістдесят шість гривень) 57 коп. державного мита та 191 (сто девяносто одну гривню) 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволення решти позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 18.01.2011р.