Рішення № 13494290, 13.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2011 р. Справа № 7/202-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомДочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Булочно-кондитерський комбінат», м. Київ,

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Ірпінь,

простягнення 1999,98грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Андрюх В.В. представник за довіреністю №15/04-39 від 25.07.2008року;

від відповідача: не зявився.

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Булочно-кондитерський комбінат»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №15/22-3 від 21.09.2010року (вх. №5579 від 03.12.2010року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 1999,98грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №15272/3 від 20.04.2010року, зокрема, щодо проведення оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1999,98грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2010року було порушено провадження у справі №7/202-10 та призначено її розгляд на 21.12.2010року.

У звязку з неявкою у судове засідання 21.12.2010року представників відповідача, який про дату, час та місце розгляду спору, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 64 ГПК України, повідомлений належним чином, розгляд справи було відкладено на 13.01.2011року.

У судовому засіданні 13.01.2011року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання 13.01.2011року не зявились, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки відповідач суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

20.04.2010року між Відкритим акціонерним товариством «Київхліб»(продавець за договором), Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Булочно-кондитерський комбінат»(постачальник за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу №15272/3 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець організаційно забезпечує зобовязання постачальника поставляти і передавати у власність покупця хліб, булочні та здобні вироби (хлібобулочні вироби), торти, тістечка, кекси, рулети (кондитерські вироби), печиво, соломку, сухарно-бараночні вироби (вироби довготермінового зберігання), а покупець згідно договору зобовязується приймати та оплачувати ці борошняні вироби вище визначених окремих груп.

Ціна договору, згідно п. 1.2., дорівнює загальній вартості поставленого товару.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що кількість та асортимент товару визначаються замовленням покупця та відображається в ТТН, які документально супроводжують всі партії товару.

Сторонами, п. 3.7. договору, погоджено, що місцем поставки товару транспортом постачальника є магазин покупця за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 27, тел. 242-28-65.

Як визначено п. 3.8. договору, графік поставки, умови поставки транспортом постачальника та умови оплати товару визначаються по окремим групам виробів в цій таблиці, зокрема,

-хлібобулочні вироби в мінімальній кількості доставки 100 кг, та за умови оплати 100% авансу;

-кондитерські вироби в мінімальній кількості доставки 15 кг, та за умови оплати 100% авансу.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання ТТН.(п. 3.10. договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. договору ціна товару, з урахуванням податку на додану вартість, визначається в ТТН відповідно до специфікації або переліку товару (прайс-листу). Оплата товару здійснюється гривнями на підставі ТТН та в строк, відповідно до п. 3.8. договору, шляхом перерахування на поточний банківський рахунок постачальника та/або внесенням готівки через КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», що знаходиться на території підприємства постачальника.

При оплаті товару покупець виділяє вартість кожної окремої групи виробів, з яких складається сума платіжного доручення, або здійснює оплату кожної групи виробів окремим платіжним дорученням. При недотримання цієї умови постачальник самостійно та на власний розсуд визначає черговість зарахування грошових зобовязань покупця. (п. 4.4. договору).

Договір, згідно п. 6.8., набуває чинності з моменту його укладання та діє до 31 грудня 2010року, а в частині грошових зобовязань, - до їх виконання. Строк договору продовжується на наступний календарний рік якщо протягом 30 календарних днів до закінчення попереднього строку жодна із сторін письмово не заявить про відмову від подальшої дії договору, при цьому чисельне обмеження такої пролонгації сторонами не визначається.

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору постачальник (позивач у справі) згідно товарно-транспортних накладних серії БКК №35172 від 18.06.2010року на суму 543,42грн. (без врахування вартості непоставленого товару, код продукту 6905), №35547 від 20.06.2010року на суму 476,04грн., №36004 від 22.06.2010року на суму 521,34грн. (без врахування вартості непоставленого товару, код продукту 6905, 6925, 6981), №36264 від 23.06.2010року на суму 476,04грн. (без врахування вартості непоставленого товару, код продукту 1582), та №36470 від 24.06.2010року на суму 524,04грн. передав, а покупець (відповідач у справі) прийняв товар на загальну суму 2540,88грн. (з ПДВ). (копії товарно-транспортних накладних наявні в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом у судовому засіданні).

Отже, відповідач одержав поставлений, згідно накладних №35172 від 18.06.2010року, №35547 від 20.06.2010року, №36004 від 22.06.2010року, №36264 від 23.06.2010року, №36470 від 24.06.2010року товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця, яка засвідчена штампом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Відповідач отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості, асортименту чи інших умов поставки.

Умовами договору сторонами визначено умову оплати - 100% аванс, замовленого товару.

Однак, як стверджує позивач, він здійснив поставку хлібобулочних та кондитерських виробів без попередньої оплати покупцем вартості вказаного товару.

30.06.2010року відповідачем у справі на користь позивача було сплачено 800,00грн., з яких позивачем 749,10грн. було зараховано в оплату товару, поставленого у попередній період, а 50,90грн. зараховано в оплату товару, отриманого по вищезазначеним товарно-транспортним накладним, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.06.2010року по 16.07.2010року, яких підписаний уповноваженим представниками обох сторін та скріплений печатками товариств.

В порушення умов договору, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у звязку з чим Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Булочно-кондитерський комбінат»зверталось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з претензією №15/19-6 від 16.07.2010року з вимогою оплатити існуючу заборгованість у розмірі 2489,98грн.

З матеріалів справи, зокрема, довідки з установи банку позивача №64/1910 від 21.12.2010року, вбачається, що відповідачем після отримання претензії було частково оплачено вартість отриманих продуктів, а саме 20.07.2010року сплачено 490,00грн.

Оскільки відповідач повну вартість поставленого товару згідно умов договору не сплатив, та не виконав вимоги надісланої позивачем претензії про погашення суми боргу, позивач звернувся з позовом до суду.

На момент розгляду справи господарським судом встановлено, що сума боргу відповідача перед позивачем за поставлені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 1999,98грн. (2540,88грн. загальна вартість поставленого товару 50,90грн., сплачені кошти і зараховані позивачем в оплату поставленого товару, - 490,00грн. сплачені грошові кошти).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем виникли зобовязання, які мають ознаки договору поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обовязків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обовязок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки у договорі сторони чітко встановили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості поставленої групи товарів (п. п. 3.8., 4.3. договору), воно підлягає виконанню у визначений договором строк, а саме: 100% аванс.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 570 ЦК України передбачено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, частина 2 статті 570 ЦК України встановлює презумпцію авансу, якщо в правочині не визначено, що така сума є завдатком.

В ухвалі Верховного суду України від 18.06.2008року №6-5738св08 викладено правову позицію, що на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

Отже, враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що договором (п. 3.8. умова оплати аванс 100% ) сторони передбачили попередню оплату товару.

Статтею 693 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу. При цьому, у разі невиконання покупцем обовязку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Вимогами ст. 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання. При зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок (ч. 4 ст. 538 ЦК України).

Отже, враховуючи, що у сторін виникли зустрічні зобовязання, то відповідно обовязок відповідача щодо оплати вартості поставленого товару наступає з моменту отримання такого товару та оформлення і підписання товарно-транспортних накладних (первинних бухгалтерських документів), а саме: накладної №35172 від 18.06.2010року, №35547 від 20.06.2010року, №36004 від 22.06.2010року, №36264 від 23.06.2010року, №36470 від 24.06.2010року.

Предметом договору є поставка позивачем хлібобулочних та кондитерських виробів, за які відповідач повинен здійснити оплату. Саме оплата вартості отриманого товару формує зміст прав і обовязків відповідача. Документами, які підтверджують поставку товару, тобто виконання позивачем своїх обовязків є товарно-транспортні накладні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку не спростував обставини, які повідомлені позивачем, господарський суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1999,98грн. основного боргу, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі у сумі 1999,98грн.

Судові витрати відповідно до ст. ст.. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 47,49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат»(01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, буд. 41, код ЄДРПОУ 24374107) 1 999 (одну тисячу девятсот девяносто девять)грн. 98коп. боргу та судові витрати: 102 (сто дві)грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяАнтонова В.М.