Рішення № 13494111, 28.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2010 р. Справа № 12/098-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Дьоміної С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»

до Бориспільського міського відділу Київської регіональної філії Центру

державного земельного кадастру

про стягнення заборгованості у розмірі 2 487,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Куколь В.В. –представник (довіреність № 201 від 10.11.2010 року);

від відповідача: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»(далі –позивач) до Бориспільського міського відділу Київської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 487,99 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на централізовану охорону №66 від 15.01.2006 року (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався надавати відповідачу послуги з охорони приміщення офісу, розташованого за адресою: м. Бориспіль, вул. Верхній Вал, 10 (далі –послуги), а відповідач зобов’язувався вчасно та в повному обсязі надані послуги оплатити.

Відповідач надані йому послуги за період з 15 січня 2006 року до 01 жовтня 2009 року оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2 100,00 грн., 81,60 грн. пені, три проценти річних у розмірі 75,39 грн. та 231,00 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 29 листопада 2010 року, справу призначено до розгляду 14 грудня 2010 року.

14 грудня 2010 року представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що Бориспільський міський відділ Київської регіональної філії Центру державного земельного кадастру ліквідовано, створено державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А01 №305685 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №235149.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважав позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 28 грудня 2010 року.

28 грудня 2010 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

15 січня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія»(далі –позивач) та Бориспільським міським відділом Київської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (далі –відповідач) було укладено договір на централізовану охорону №66 (далі – договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався надавати відповідачу послуги з охорони приміщення офісу, розташованого за адресою: м. Бориспіль, вул. Верхній Вал, 10 (далі –послуги), а відповідач зобов’язувався вчасно та в повному обсязі надані послуги оплатити.

Протягом 2007 - 2009 років позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 2 100,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2007р., 23.11.2007р., 23.04.2009р., 28.05.2009р., 22.06.2009р., 22.07.2009р., 21.08.2009р., які відповідач не оплатив.

25 березня 2010 року, з метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію №53, у якій просив оплатити заборгованість, проте відповіді на зазначену претензію не отримав.

14 грудня 2010 року представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що Бориспільський міський відділ Київської регіональної філії Центру державного земельного кадастру ліквідовано, створено державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», що є його правонаступником згідно зі статутом.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи, відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним боргу перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення боргу у сумі 2 100,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 231,00 грн., пеню в розмірі 81,60 грн. та три проценти річних у розмірі 75,39 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений

строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 8.4 договору, оплата послуг проводиться щомісячно, і вноситься замовником протягом 5 банківських днів кожного поточного місяця за минулий місяць, згідно з рахунком-фактурою шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 01.10.2009 року до 31.03.2010 року, розмір заборгованості 2 100,00 грн., облікову ставку Національного банку України 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 №468), розмір пені становить 214,66 грн.

Позивачем пеня визначена у розмірі 81,60 грн., тому стягненню підлягає саме ця сума.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.10.2009 року до 30.11.2010 року у 2009 році: жовтні –100,9% (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.2009р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.2010р.); у 2010 році: у січні - 101,8% (УК №24 від 09.02.2010р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.2010р.), у березні-100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.), квітні –99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), травні –99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні –99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні –99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні –101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні –102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні –100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді –100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), становить 274,81 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 231,00 грн., тому стягненню підлягає саме ця сума.

Прострочення платежу з 01 жовтня 2009 року до 01 грудня 2010 року складає 427 днів, тому три проценти річних від суми 2 100,00 грн. складають 73,70 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1

ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»про стягнення заборгованості у розмірі 2 487,99 грн. задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»(03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код 21616582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Матросова, 34, код 20582961) суму основного боргу у розмірі 2 100,00 грн. (дві тисячі сто грн. 00 коп.); 81,60 грн. (вісімдесят одну грн. 60 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 73,70 грн. (сімдесят три грн. 70 коп.); 231,00 грн. (двісті тридцять одну грн. 00 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 101,93 грн. (сто одну грн. 93 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,84 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 84 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 04.01.2011 року

Суддя Дьоміна С.Ю.