Рішення № 13494087, 14.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2010 р. Справа № 8/130-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», ідентифікаційний код: 21560766, місцезнаходження: 01000, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, в особі Київської міської філії цього ж товариства, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Горького, 40,

до відповідача: військова частина А0244, ідентифікаційний код: 07948328, фактичне місцезнаходження: 08291, Київська обл., смт Гостомель-1, місце реєстрації: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 28-А,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: військова частина А2319, ідентифікаційний код: 07948328, місцезнаходження: 08291, Київська обл., смт Гостомель-1,

про стягнення 23216,60 грн.

за участю представників сторін

від позивача: юрисконсульт 2-ї категорії відділу правового забезпечення Київської міської філії ВАТ «Укртелеком»Кіяніцина О.С., яка діє на підставі довіреності від 20.10.2010 року за №395, та провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення Київської міської філії ВАТ «Укртелеком»Максименко В.В., який діє на підставі довіреності від 20.10.2010 року за №389;

від відповідача: головний спеціаліст відділу договірно-правового забезпечення Управління правового забезпечення Командування сил підтримки Збройних Сил України Єфімова Т.В., яка діє на підставі довіреності від 15.10.2010 року за №1061, та офіцер відділу правового забезпечення Тилу Збройних Сил України Шешко С.В., який діє на підставі довіреності від 25.10.2010 року за №1119;

від третьої особи: ОСОБА_1, особа якого встановлена за допомогою посвідчення офіцера серії НОМЕР_1, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до військової частини А0244 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості по Договору про надання телекомунікаційних послуг від 20.12.2005 року за №2860683, штрафних санкцій, 3-х процентів річних та інфляційних нарахувань на загальну суму 23216,60 грн. і судових витрат.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач в період з вересня 2009 року по липень 2010 року не виконує умови договору щодо оплати наданих телекомунікаційні послуг, внаслідок чого у нього станом на 01.07.2010 року виникла заборгованість в сумі 23216,60 грн. (двадцять три тисячі двісті шістнадцять гривень 60 коп.), яка складається з основного боргу в сумі 21932,88 грн. (двадцять одна тисяча девятсот тридцять дві гривні 88 коп.), пені в сумі 837,02 грн. (вісімсот тридцять сім гривень 02 коп.), 3-х процентів річних в сумі 186,01 грн. (сто вісімдесят шість гривень 01 коп.) та інфляційних нарахувань в сумі 260,69 грн. (двісті шістдесят гривень 69 коп.).

Відповідно до ухвали від 06.10.2010 року порушено провадження у справі №8/130-10 та призначено її розгляд на 18.10.2010 року. Явку представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

18.10.2010 року в судове засідання з»явився представник Відповідача, який позовні вимоги Позивача визнав в повному обсязі та виконав вимоги ухвали суду від 06.10.2010 року. Представник Позивача в засідання не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Позивач вимоги ухвали суду від 06.10.2010 року не виконав. У звязку з цим, ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2010 року розгляд справи відкладено на 29.10.2010 року та залучено в якості 3-ї особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, військову частину А2319 через те, що остання 20.10.2010 року уклала з Позивачем договір поруки за № 3 з метою виконання Відповідачем своїх зобовязань за Договором перед Позивачем.

29.10.2010 року в судове засідання з»явилися представники Позивача, Відповідача та 3-ї особи. Представник Позивача виконав вимоги ухвал суду від 06.10.2010 року та від 18.10.2010 року, надав пояснення по справі, позов підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. Відповідач та 3-я особа дали пояснення по справі та позов визнали в повному обсязі. Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2010 року розгляд справи відкладено на 19.11.2010 року.

19.11.2010 року в судове засідання з»явилися представники Позивача, Відповідача та 3-ї особи. Представник Позивача надав пояснення по справі, позов підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. Відповідач та 3-я особа дали пояснення по справі та позов визнали в повному обсязі. Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2010 року розгляд справи відкладено на 14.12.2010 року. Крім того, ухвалою від 19.11.2010 року продовжено строк розгляду справи.

14.12.2010 року в судове засідання з»явилися представники Позивача, Відповідача та 3-ї особи. Представник Позивача надав пояснення по справі, позов підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. Відповідач та 3-я особа дали пояснення по справі та позов визнали в повному обсязі. У зв»язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами. Після їх дослідження та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 14.12.2010 року.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені у п.п. 3.6 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників Позивача, Відповідача і 3-ї особи, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

20.12.2005 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської міської філії (далі за текстом: Позивач) та військовою частиною А0244 (далі за текстом: Відповідач) укладено договір за №2860683 (далі за текстом: Договір) про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п. 1 Договору, Позивач надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2. Відповідач сплачує телекомунікаційні послуги за спільною погодженою системою, з поданням рахунків (п.п. 4.2., 4.3. Договору).

Згідно з п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору, Відповідач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою або за змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 4.5., 4.6. Договору).

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», послуги операторами звязку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами звязку і оплати послуг.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 09.08.2005 року за №720, п. 5.1 Правил користування місцевим телефонним звязком, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 року за №385, та п. 3.2.8. Договору, абонент зобовязаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

За твердженням Позивача, з його боку умови Договору були виконані в повному обсязі, в той час як Відповідач виконує свої обовязки неналежним чином, в звязку з чим за ним утворилась заборгованість станом на 01.07.2010 року в сумі 23216,60 грн. (двадцять три тисячі двісті шістнадцять гривень 60 коп.) за період з вересня 2009 року по липень 2010 року. В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості Відповідача, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що з боку Відповідача повідомлень про порушення телекомунікаційних послуг та заявок про їх усунення на адресу Позивача не надходило.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, сума основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за надані телекомунікаційні послуги станом на 01.07.2010 року складає 21932,88 грн. (двадцять одна тисяча девятсот тридцять дві гривні 88 коп.). Проте, Відповідач не надав суду доказів сплати основного боргу за Договором перед Позивачем в сумі 21932,88 грн. (двадцять одна тисяча девятсот тридцять дві гривні 88 коп.) та визнав даний борг в повному обсязі, в звязку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивач просить на його користь стягнути з Відповідача пеню, 3-х проценти річних та інфляційні нарахування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засіданні зявлявся, суму основної заборгованості за Договором визнав повністю, а також повністю визнав вимоги Позивача щодо стягнення пені, 3-х процентів річних та інфляційних нарахувань.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобовязання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Дії Відповідача є порушенням договірних зобовязань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з п. 5.8. Договору, за порушення строків сплати, передбачених договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі одного відсотка від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення

За розрахунком Позивача її розмір становить 837,02 грн. (вісімсот тридцять сім гривень 02 коп.).

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У ст. 3 цього ж Закону передбачено, що розмір пені, встановлений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи несвоєчасну сплату Відповідачем заборгованості та керуючись п. 5.8 Договору, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», суд задовольняє позовні вимоги Позивача щодо стягнення пені у сумі 837,02 грн. (вісімсот тридцять сім гривень 02 коп.).

Згідно зі ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).

Відповідно до п.п.2, 3 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№02-5/223 від 12.05.1999 року, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. При цьому, належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.

Враховуючи наведені у позовній заяві та доданих до неї документах розрахунки суми позову заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.07.2010 року складає 23216,60 грн. (двадцять три тисячі двісті шістнадцять гривень 60 коп.), яка включає в себе основний борг в сумі 21932,88 грн. (двадцять одна тисяча девятсот тридцять дві гривні 88 коп.), пеню в сумі 837,02 грн. (вісімсот тридцять сім гривень 02 коп.), 3-х проценти річних в сумі 186,01 грн. (сто вісімдесят шість гривень 01 коп.) та інфляційні нарахування в сумі 260,69 грн. (двісті шістдесят гривень 69 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача трьох процентів річних та інфляційних збитків ґрунтуються на Законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобовязання, то позовні вимоги Позивача в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 186,01 грн. (сто вісімдесят шість гривень 01 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 260,69 грн. (двісті шістдесят гривень 69 коп.) підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, відповідно до статті 49 Господарського кодексу України, та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 22, 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Вимоги відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії цього ж товариства щодо стягнення зі військової частини А0244 основного боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань та господарських витрат, - задовольнити повністю.

2.Стягнути зі військової частини А0244, ідентифікаційний код: 07948328, фактичне місцезнаходження: 08291, Київська обл., смт Гостомель-1, місце реєстрації: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 28-А, на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», ідентифікаційний код: 21560766, місцезнаходження: 01000, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, в особі Київської міської філії цього ж товариства, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Горького, 40, основний борг за наданні телекомунікаційні послуги у сумі 21932,88 грн. (двадцять одна тисяча девятсот тридцять дві гривні 88 коп.), пеню у сумі 837,02 грн. (вісімсот тридцять сім гривень 02 коп.), 3-х проценти річних у сумі 186,01 грн. (сто вісімдесят шість гривень 01 коп.), інфляційні нарахування у сумі 260,69 грн. (двісті шістдесят гривень 69 коп.), державне мито у сумі 232,17 грн. (двісті тридцять дві гривні 17 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2010 року

СуддяСкутельник П.Ф.