Рішення № 13493820, 20.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р. Справа № 13/184-10

За позовом Приватного підприємства „Мегапол”, м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”, с. Гаврилівка, Вишгородский район, Київська область

про стягнення 996 556,97 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Процай В.М. - довіреність;

від відповідача: Онищенко О.А. - довіреність;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства „Мегапол” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс (далі –відповідач) про стягнення 996 556,97 грн., з яких 867936 грн. основний борг, 93737,08 грн. збитки від інфляції, 34883,89 грн. 3% річних..

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не оплатив поставлений йому товар.

15.12.2010 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву згідно якого зазначив, що період з 12.11.2008 р по 05.02.2009 р. за спільною домовленістю позивачем поставлявся товар на підставі видаткових накладних на загальну суму 3 484 120,98 грн. Кожна поставка товару за накладними супроводжувалась укладанням між сторонами нового усного договору купівлі-продажу без визначення строку оплати за поставлений товар. Відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар в розмірі 2 616 184,98 грн. Різниця між вартістю поставленого позивачем товару та оплатою відповідача становить 867 936,00 грн. Нарахування позивачем 3% річних та збитків від інфляції відповідач визнає лише згідно претензії від 12.08.2010 р. №61, оскільки вона містить перелік та конкретних видаткових накладних за якими поставлявся товар. Таким чином, вірним є період нарахування з 26.08.2010 р. по 01.11.2010 р., а сума 3% річних складає 4850,93 грн., а збитків від інфляції 29509,82 грн.

20.12.2010 р. представник відповідача надав суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи видаткових накладних, долучених до матеріалів справи на предмет вчинення на них підпису повноважною особою відповідача.

Суд оглянувши в судовому засіданні оригінали довіреностей, накладних, рахунків-фактур наданих позивачем не знайшов підставними твердження відповідача про необхідність проведення судової експертизи. Враховуючи матеріали справи, мотиви клопотання та положення ст.ст. 32-34, 36, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України зазначене питання відноситься до правового і оцінки доказів, що є прерогативою суду, у зв’язку з чим клопотання залишено без задоволення.

У доповненні до відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують ті обставини на які він посилається на підтвердження своїх вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В силу п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання усної домовлено позивач згідно накладних № 213 від 12.11.08р., № 218 від 26.11.08р., № 219 від 26.11.08р., №220 від 27.11.08р., № 221 від 27.11.08р., № 222 від 28.11.08р., № 223 від 29.11.08р., № 224 від 29.11.08р.,№ 225 від 30.11.08р., № 227 від 02.12.08р., № 228 від 02.12.08р., № 229 від 03.12.08р., № 230 від 04.12.08р., № 231 від 05.12.08р., № 233 від 06.12.08р., №237 від 12.12.08р., № 238 від 15.12.08р., № 240 від 17.12.08р., № 241 від 19.12.08р., № 242 від 21.12.08р., № 244 від 25.12.08р., № 254 від 01.01.09р., № 2 від 02.01.2009р., № 3 від 04.01.2009р., №5 від 07.01.2009р., №6 від 08.01.2009р., № 7 від 09.01.2009р., № 8 від 11.01.2009р.,№ 10 від 15.01.2009р., № 11 від 19.01.2009р., № 14 від 25.01.2009р., № 17 від 29.01.2009р № 18 від 29.01.2009р., № 21 від 03.02.2009р., № 22 від 05.02.2009р., наступний товар: макуха соєва в кількості 628,38 тн по ціні 2208,3333 грн. (без ПДВ) —2650,00 грн. (з ПДВ); макуха соєва в кількості 93,4 тн по ціні 2250,00 грн. (без ПДВ) —2700,00 грн. (з ПДВ) макуха соєва в кількості 250,6 тн по ціні 2333,3333 грн. (без ПДВ) —2800,00 грн. (з ПДВ); макуха соєва в кількості 29,98 тн по ціні 2416,6666 грн. (без ПДВ) —2900,00 грн. (з ПДВ); макуха соєва в кількості 30,84 тн по ціні 2500,00 грн. (без ПДВ) —3000,00 грн. (з ПДВ); макуха соєва в кількості 126,56 тн по ціні 3000,00 грн. (без ПДВ) —3600,00 грн. (з ПДВ); макуха соєва в кількості 60,52 тн по ціні 3166,6666 грн. (без ПДВ) —3800,00 грн. (з ПДВ), а всього на загальну суму 3484120,98 грн., що підтверджується відповідними довіреностями, які містяться в матеріалах справи та оригінали, яких оглянуті судом в судовому засіданні.

Відповідач отриманий товар повністю не оплатив, сплативши частково 2616184,98 грн. у зв’язку з чим на день подання позову нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 867936 грн., що не заперечувалось відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначає позивач 04.03.2009 р. на адресу відповідача було направлено вимогу за № 04/03/09/03 сплатити борг за отриманий товар, який станом на 04.03.2009р. становив згідно акта звіряння взаємних розрахунків датою на 20.02.2009р. - 1 211 133, 99 грн.

Як вбачається з матеріалів справи в зв'язку з тим, що з 29.05.2009 р. по 11.08.2010р. відповідачем заборгованість в повному обсязі не погашалась, позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за отриманий товар, а тому 13.08.2010р. направив на адресу ТОВ «Комплекс Агромарс»лист-вимогу від 12.08.2010 р. за № 61 щодо оплати за поставлений товар, який було отримано відповідачем 18.08.2010р.

Відповідач залишив вимог без відповіді та задоволення.

Таким чином на день розгляду справи основний борг, який підтверджується матеріалами справи, визнано відповідачем та підлягає стягненню з відповідача становить 867936 грн.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір збитків від інфляції за період з 10.04.2009 р. по 31.07.2010 р. становить 93737,08 грн., 3% річних за період з 10.04.2009 р. по 12.08.2010 р. становить 34883,89 грн. Дослідивши зазначений розрахунок, суд дійшов висновку, що він необргунтованим оскільки не відповідає обставина справи в частині визначення позивачем періодів нарахування санкцій з огляду на наступне.

Суд погоджується з доводами відповідача, що вимога №04/03/09/03 від 04.03.2009 р. на яку посилається позивач не може вважатися належним доказом в розумінні ст. 33 ГПК України та бути підставою для початку перебігу строку щодо сплати коштів за поставлений товар та відповідно нарахування штрафних санкцій, оскільки вона не містить вимоги про оплату товару за конкретними видатковими накладними, за якими поставлявся товар та за якими виникла заборгованість.

В свою чергу вимога позивача від 12.08.2010 р. вих. № 61 містить в собі перелік конкретних видаткових накладних, за яким поставлявся товар, була отримана відповідачем 18.08.2010 р. та враховуючи 7 календарних днів від дня пред'явлення вимоги відповідач є таким, що прострочив виконання зобов’язання по оплаті товару з 26.08.2010 р. (18.08.2010 р. + 7 календарних днів).

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з 10.04.2009 р. по 31.07.2010 р. в сумі 93737,08 грн. та 3% річних за період з 10.04.2009 р. по 12.08.2010 р. в сумі 34883,89 є неправомірною, оскільки відповідач не був у зазначений період таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, а отже позивач не має права нараховувати зазначені санкції за цей період.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (Київська область, Вишгородський р-н, с. Гаврилівка; код ЄДРПОУ 30160757) на користь Приватного підприємства „Мегапол” (м. Полтава, вул. Котляревського, 21, кв. 28; код ЄДРПОУ 24390508) 867936 (вісімсот шістдесят сім тисяч дев’ятсот тридцять шість) грн. основного боргу, а також судові витрати: 8679 (вісім тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 36 коп. державного мита та 205 (двісті п’ять) грн. 54 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення збитків від інфляції в сумі 93737,08 грн. та 3% річних в сумі 34883,89 відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 27.12.2010р.