Рішення № 134938049, 18.03.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/7114/25

Провадження № 2/484/439/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 42 616 грн. 80 к., -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 42 616 грн. 80 к., мотивуючи тим, що 09.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1537-7461. На виконання зазначених вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору № 1537-7461 від 09.04.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 12 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 17 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка - 0.90% в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Станом на 22.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 42 616,80 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом 12 000,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 22 816,80 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 6 000,00 гривень; - заборгованість по комісії 1 800,00 гривень. Добровільно відповідач заборгованість не погашає. Зазначену суму позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Ухвалою суду від 25.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачу копію позовної заяви з додатками.

18.02.2026 року до суду від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила про те, що з позовними вимогами не погоджується в частині заявленого розміру заборгованості. Факт отримання кредитних коштів вона не заперечує, однак заявлена до стягнення сума є явно завищеною, неспівмірною та такою, що порушує принципи справедливості, добросовісності та розумності за ст.ст. 3, 509 ЦК України, так як позивач фактично просить стягнути суму, яка в декілька разів перевищує розмір отриманого кредиту. Позивач посилається на укладення договору шляхом електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. Разом з тим позивач повинен довести належну ідентифікацію особи, факт введення коду сам по собі не підтверджує особисте підписання договору саме відповідачем, відсутні належні докази автентифікації. Просила суд критично оцінити докази укладення договору. Зазначила про несправедливі умови та кабальні проценти, оскільки процентна ставка близько 1% на день фактично становить понад 365% річних. Такі умови є економічно кабальними, створюють істотний дисбаланс між сторонами, порушують принцип захисту слабої сторони (споживача). Вважає, що відповідно до практики Верховного Суду суд має право оцінювати справедливість умов договору незалежно від факту їх підписання. Нарахування сум кредитної заборгованості є надмірним та фактично каральним. Зазначила про недопущення подвійного стягнення в частині стягнення процентів та за ст. 625 ЦК України, так як одночасне стягнення високих договірних процентів та процентів за ст. 625 ЦК України є подвійною відповідальністю. Просила відмовити в цій частині позову. Зазначила, що порушення строків виконання зобов`язання зумовлено складною економічною ситуацією та є наслідком воєнного стану. В неї відсутній умисел на ухилення виконання зобов`язань. За таких обставин просила суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення процентів, комісії та процентів за ст. 625 ЦК України, зменшити розмір заявленої заборгованості до співмірного рівня. В разі задоволення позову просила обмежити стягнення сумою фактично отриманого розміру кредиту та надати розстрочку виконання рішення суду, застосувавши принцип справедливості та добросовісності.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року розгляд справи відкладено на 18.03.2026 року з метою надання можливості позивачу ознайомитися з відзивом на позов та забезпечення реалізації права позивача на подання відповіді на відзив.

23.02.2026 року представник позивача Лазарєва М.С. надіслала до суду відзив на позовну заяву (додаткові пояснення у справі), в яких позов підтримала, просила задовольнити, мотивуючи тим, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1537-7461 від 09.04.2025 (Графік платежів за Договором), які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. Зазначила, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A1056, для підписання кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 року. Таким чином, як зазначено вище, один з дозволених Законом підписів було використано при укладенні кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 р. між Позивачем та Відповідачем. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A1056, для підписання Кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів, та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1537-7461 від 09.04.2025 (Графік платежів за Договором), які є невід`ємною частиною договору. У зв`язку з вищенаведеним, Відповідач підписав кредитний договір №1537-7461 від 09.04.2025 року відповідно до розділу 13 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1056, а Позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Отже, з вищевикладеного вбачається, що Кредитний договір №1537- 7461 від 09.04.2025 року укладений у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 12 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 17 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка - 0.90% в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Відповідно до п. 4.8. кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 р. - Базовий період складає 17 (сімнадцять цілих, нуль сотих ) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Відповідно до п. 4.14. договору Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 08.04.2026 року. Пунктом 4.7. Договору передбачено, що Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Згідно з підпунктом 14 п.2.1. Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) Комісія за видачу кредиту - грошові кошти, які Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом. Звернула увагу суду, що базовий період строк (період) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсотки за користування кредитом (в даному випадку 17 день), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування строк на який видаються грошові кошти Позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 365 днів). у кредитному договорі №1537-7461 від 09.04.2025 р. сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A1056. Щодо правомірності нарахування неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання зазначила, що 24.12.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», на підставі якого п 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Про споживче кредитування викладено в новій редакції, а саме: у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. Вказала, що одночасно також відбулось виключення п.6.1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування, яким було передбачено норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування. Отже, чинна норма Закону Про споживче кредитування, яка також діяла на дату укладання Договору з Відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024 року, тому Позивач має всі підстави для нарахування та витребування з Відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів. Закон Про споживче кредитування визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, тобто його норми є спеціальними, які регулюють правовідносини за договорами про надання споживчого кредиту, зокрема в частині правомірного нарахування неустойки в редакції Закону на дату укладення договору між Позивачем та Відповідачем. З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що Позивачем нараховано штраф за невиконання зобов`язань за кредитним договором, який не перевищує 50 відсотків від суми кредиту, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 «Про захист прав споживачів».

Крім того, 23.02.2026 року представник позивача Лазарєва М.С. надіслала заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, посилаючись на те, що відповідачем не доведено жодних обставин на обґрунтування своїх вимог та не додано жодних належних та допустимих доказів, які б слугували підставою для розстрочення виконання рішення. Такі обставини не стосуються предмету спору, оскільки на момент укладення кредитного договору Відповідач усвідомлював, що бере на себе грошові зобов`язання та повинен буде їх виконувати у повному обсязі. Відповідач добровільно погодився на умови кредитування, отже, повинен був розраховувати власні можливості та наслідки невиконання договору. Таким чином, Відповідачем надано докази, які не стосуються предмету спору, такі докази у свою чергу є неналежними доказами, а тому Відповідачем не доведено та не надано підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, з точки зору їх достатності, допустимості і взаємозв`язку, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що 09.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1537-7461.

На виконання зазначених вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору № 1537-7461 від 09.04.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір №1537-7461 від 09.04.2025 р. був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вінвважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В «особистому кабінеті» Відповідач отримав гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту.

Таким чином, Відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1537-7461 від 09.04.2025 (Графік платежів за Договором), які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A1056, для підписання кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 року.

Таким чином, як зазначено вище, один з дозволених Законом підписів було використано при укладенні кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 р. між Позивачем та Відповідачем.

Відповідно до п. 5.7 Правил надання споживчих кредитів передбачено, що укладаючи Договір, Кредитодавець та Заявник/Позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Заявник/Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами Договору (умовами цих Правил та Договором про відкриття кредитної лінії).

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A1056, для підписання Кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів, та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1537-7461 від 09.04.2025 (Графік платежів за Договором), які є невід`ємною частиною договору.

У зв`язку з вищенаведеним, Відповідач підписав кредитний договір №1537-7461 від 09.04.2025 року відповідно до розділу 13 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1056, а Позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що Кредитний договір №1537- 7461 від 09.04.2025 року укладений у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 12 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 17 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка - 0.90% в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Щодо погодження сторонами умов кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 р., зокрема, щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, а також строку кредитування суд зазначає наступне.

Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Відповідно до п. 4.8. кредитного договору №1537-7461 від 09.04.2025 р. - Базовий період складає 17 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду.

Відповідно до п. 4.14. договору Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 08.04.2026 року. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору. У такому випадку актуальний Строк кредитування зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Однак, Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Згідно з підпунктом 14 п.2.1. Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) Комісія за видачу кредиту - грошові кошти, які Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом. Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів.

Тобто, комісія за видачу кредиту є одноразовою, та не застосовувалась як санкція до Відповідача за невиконання зобов`язань.

Згідно п. 4.10. Кредитного договору Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0.90% за кожен день користування Кредитом протягом перших 17 календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця.

Базовий період строк (період) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсотки за користування кредитом (в даному випадку 17 день), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування строк на який видаються грошові кошти Позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 365 днів).

Відповідно до п. 4.9. Договору, сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця.

Відповідно до п. 8.2. Договору, разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 ЦК України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої Позичальником суми Кредиту.

Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 грн.

Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Таким чином, умовами Договору передбачена відповідальність за невиконання або неналежного виконання Позичальником обов`язків за Договором, з якою Відповідач була попередньо ознайомлена та погодилась з такими умовами.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Крім того, відповідачка у відзиві на позов власноручно зазначила про те, що факт отримання кредитних коштів вона не заперечує.

Тож, враховуючи вищезазначене, у кредитному договорі №1537-7461 від 09.04.2025 р. сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A1056.

Однак у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитом станом на 22.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 42 616,80 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом 12 000,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 22 816,80 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 6 000,00 гривень; - заборгованість по комісії 1 800,00 гривень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, відповідно до ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду України від 14.07.2020 року у справі № 367/4970/13-ц зроблено висновок про те, що «заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника».

Щодо правомірності нарахування неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання суд зазначає наступне.

24.12.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», на підставі якого п 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Про споживче кредитування викладено в новій редакції, а саме: у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Одночасно також відбулось виключення п.6.1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування, яким було передбачено норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування.

Отже, чинна норма Закону Про споживче кредитування, яка також діяла на дату укладання Договору з Відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024 року, тому Позивач має всі підстави для нарахування та витребування з Відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Закон Про споживче кредитування визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, тобто його норми є спеціальними, які регулюють правовідносини за договорами про надання споживчого кредиту, зокрема в частині правомірного нарахування неустойки в редакції Закону на дату укладення договору між Позивачем та Відповідачем.

Щодо застосування норм закону, а саме, ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

В свою чергу, відповідно до Постанови Верховного Суду від 09.09.2020 року по справі 732/670/19, судом було зазначено про відсутність підстав, передбачених пунктом 5 частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо недійсності кредитного договору чи окремих його пунктів, оскільки максимальний розмір пені, нарахований кредитодавцем, не перевищує 50 відсотків від суми кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року по справі 524/5556/19. Так, судом було зазначено про безпідставність доводів позивачки про порушення положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» , так як максимальний розмір пені, нарахований кредитодавцем, не перевищує 50 відсотків від суми кредиту, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині. При належному виконанні договірних зобов`язань штрафна санкція у вигляді пені не застосовується, при цьому грошова сума нарахованої пені залежить і від періоду невиконання боржником взятих на себе зобов`язань».

Тобто, норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені та штрафу, а не до всіх умов Договору.

Так, згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (міститься в матеріалах справи) вбачається, що Позивачем нараховано штраф за невиконання зобов`язань за кредитним договором, який не перевищує 50 відсотків від суми кредиту, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 «Про захист прав споживачів».

Щодо розстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 435 ЦПК України зазначається, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, розстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим

Згідно частини 5 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про розстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З вищенаведеного вбачається, що законодавством наведено перелік підстав для розстрочення виконання рішення, однак Відповідачем не доведено жодних обставин на обґрунтування своїх вимог та не додано жодних належних та допустимих доказів.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2024 року у cправі № 914/1663/23 зазначено, що «Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим. Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.».

У свою чергу Верховний суд також наголошує, що відстрочення/ розстрочення не є правоперетворюючим воно не змінює цивільне зобов`язання чи строки його виконання, а лише впливає на примусове стягнення. Воно не може створювати безпідставні привілеї для боржника, і суд зобов`язаний враховувати інтереси стягувача, щоб уникнути зловживань (постанова Верховного суду від 21.02.2019 року у справі № 2-54/08).

Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій, що наведені боржником обставини не є підставами для надання відстрочки виконання рішення суду, про яке боржнику було відомо ще у 2008 році, оскільки він був присутній у судовому засіданні.

Так само і Відповідач визнає свою заборгованість і усвідомлює свій обов`язок по сплаті боргу за кредитними договором, який був укладений ще 09.04.2025 року, однак Відповідач ухилявся від відповідальності по сплаті боргу та не дотримувався виконання договірних зобов`язань внаслідок чого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було змушене відновлювати свої порушенні права у судовому порядку.

Крім того, Відповідач не дає жодних доказів які б могли бути підставою для розстрочення виконання рішення суду. Такі обставини не стосуються предмету спору, оскільки на момент укладення кредитного договору Відповідач усвідомлював, що бере на себе грошові зобов`язання та повинен буде їх виконувати у повному обсязі.

Відповідач добровільно погодився на умови кредитування, отже, повинен був розраховувати власні можливості та наслідки невиконання договору.

Крім того, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 зазначено, що відстрочка/ розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, Відповідачем надано докази, які не стосуються предмету спору, такі докази у свою чергу є неналежними доказами, а тому Відповідачем не доведено та не надано підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

На підставі вищенаведеного у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення слід відмовити.

Тож за таких обставин суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до ст. 141ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 к.

Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 81, 89, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за кредитним договором № 1537-7461 від 09.04.2025 року, яка станом на 22.10.2025 року становить 42 616 (сорок дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 80 к., а саме: заборгованість за кредитом 12 000 (дванадцять тисяч) грн.; заборгованість за нарахованими процентами 22 816 (двадцять дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 80 к.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 6 000 (шість тисяч) грн.; заборгованість по комісії 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 к.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: бульвар Лесі Українки, 26/407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 18 березня 2026 року.

СУДДЯ: