ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2010 р. Справа № 13/008-10/16
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфорт Експедиція”,
смт. Бородянка
до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі
Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства
«Райффайзен Банк Аваль», м.Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
ОСОБА_4, м. Київ
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
за участю представників сторін:
від позивача Галя Є.С., довіреність від 08.11.2010 р., представник;
від відповідача Доридор І.С., довіреність від 04.11.2009 р., головний юрисконсульт;
від третьої особи не зявився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансфорт Експедиція” (далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою (вх. №суду 1403 від 31.03.2010 р.) до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції (далі відповідач), третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріусу, таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ухвали суду від 12.04.2010 р. (суддя Наріжний С.Ю.) порушено провадження у справі №13/008-10 та призначено її розгляд на 11.05.2010 р. о 11 год. 00хв.
Позивачем подано клопотання від 11.05.2010 р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
В судовому засіданні 11.05.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 08.06.2010 р.
Через канцелярію суду (вх. № суду 48 від 14.05.2010 р.) позивач подав заяву від 13.05.2010 р. про розгляд клопотання та винесення ухвали про забезпечення позову.
В судовому засіданні 08.06.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 15.06.2010 р.
Через канцелярію суду (вх. № суду 135 від 08.06.2010 р.) позивачем подано заяву від 08.06.2010 р. про відвід судді Наріжного С.Ю.
Ухвалою в.о. голови господарського суду Київської області Кошика А.Ю. від 11.06.2010р. заяву позивача про відвід судді Наріжного С.Ю. залишено без задоволення, а справу № 13/008-10 передано для подальшого провадження судді Христенко О.О.
Ухвалою від 14.06.2010 р. справу № 13/008-10 прийнято до провадження судді Христенко О.О., присвоєно справі № 13/008-10/16 та призначено розгляд справи на 29.06.2010 р.
Через канцелярію суду (вх. № 66 від 17.06.2010 р.) позивач надав клопотання від 15.06.2010 р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
В судовому засіданні 29.06.2010 р. усі клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується, було розглянуто та винесено ухвалу від 29.06.2010 р. про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису реєстраційний № 1107, вчиненого 17.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі якого звернено стягнення на транспортні засоби: автомобіль марки МАN 18.480, 2007 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки МАN модель 26.410, 2003 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать позивачу, та запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації задовольнити вимоги ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, за кредитними договорами у розмірі 1755805,20 грн., а також відшкодувати витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 6500,00 грн.
У звязку із апеляційним оскарженням ухвали від 29.06.2010 р. про забезпечення позову, справу № 13/008-10/16 09.07.2010 р. було направлено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.09.2010р. ухвалу господарського суду Київської області від 29.06.2010 р. у справі №13/008-10/16 залишено без змін.
Після повернення справи № 13/008-10/16 з Київського міжобласного апеляційного господарського суду ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2010 р. розгляд справи призначено на 02.11.2010 р.
Через канцелярію суду (вх. № суду 12608 від 21.10.2010 р.) позивач надав заяву від 21.10.2010 р. про зміну (уточнення) позовних вимог.
Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та заяві про зміну (уточнення) позовних вимог, а саме, що виконавчий напис вчинений 17.02.2010 р., тобто більше ніж через рік після настання права вимоги, що заборонено ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а також, що заборгованість не була безспірною, оскільки існує судовий спір між сторонами.
Позивачем також надавалися письмові пояснення по суті спору від 11.05.2010 р. та від 30.11.2010 р.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву (залучені до матеріалів справи в судових засіданнях 11.05.2010 р., 02.11.2010 р. та 13.12.2010 р.), в яких з позовом не погоджується з підстав, викладених у запереченнях, а саме, що позивач отримував претензії банку про заборгованість по кредитних договорах та не заперечував і не оспорював ні розмір вимог, ні вимоги в цілому, чим ствердив безспірність заборгованості; право звернення на майно, яке знаходиться в іпотеці, банк набуває з дати виникнення проблемної заборгованості (несплата позивачем коштів на погашення кредиту та відсотків), і за двома кредитними договорами це є 31.07.2009 р. та 29.05.2009р., тобто річний строк, встановлений ст. 88 Закону України «Про нотаріат», не пропущений, оскільки виконавчий напис вчинений нотаріусом 17.02.2010р. Також, у запереченнях, які подані відповідачем в судовому засіданні 13.12.2010 р., відповідач зазначає, що позивач в порушення вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заявив додаткові вимоги та змінив підстави позову після початку розгляду справи по суті, тому суд повинен був залишити їх без розгляду.
Із зазначеним твердженням відповідача суд не погоджується, оскільки в судовому засіданні 29.06.2010 р. справа по суті не слухалася, оскільки розглядалися клопотання та заяви позивача про забезпечення позову. Після повернення справи з апеляційної інстанції її було призначено до розгляду на 02.11.2010 р., а заява позивача про зміну (уточнення) позовних вимог надійшла до канцелярії суду 21.10.2010 р.
Представник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (третя особа) усно проти позову заперечив, письмових пояснень не надав. Надав належним чином засвідчені копії документів, які було надано відповідачем до третьої особи, для вчинення виконавчого напису нотаріусу.
В судовому засіданні 02.11.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 19.11.2010 р.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, присутніх в судових засіданнях, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд
встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” («Банк», надалі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансфорт Експедиція” («Позичальник», надалі - позивач) 02.11.2007 р. укладено Генеральну кредитну угоду №010/83/02/3729, відповідно до умов якої відповідач, на підставі цієї Угоди, зобовязується надавати позивачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в Угоді та кредитних договорах, укладених в її рамках. Договори, укладені в рамках цієї Угоди, є її невідємними частинами.
Відповідно до Додаткової угоди № 010/26-01/07/054 від 30.11.2007 р. до Генеральної кредитної угоди № 010/83/02/3729 від 02.11.2007 р., загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позивача по кредитним договорам, укладеним з позивачем в рамках даної Угоди, в будь-який момент дії даної Угоди не може перевищувати суми 3101538,07 грн.
Між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” («Банк», надалі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансфорт Експедиція” («Позичальник», надалі - позивач) 15.11.2007 р. укладено Кредитний договір № 010/26-01/05/143 до Генеральної кредитної угоди № 010/83/02/3729 від 02.11.2007 р.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007 р., відповідач, на положеннях та на умовах цього Договору та Генеральної кредитної угоди, відкриває позивачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1058100,00 грн. для купівлі транспортних засобів.
Кредит надається відповідачем позивачу траншами або однією сумою, в прядку, передбаченому цим Договором, та повинен бути повернутий позивачем у строк до 01.11.2012 року включно (п. 1.2 Кредитного договору № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007р.).
Згідно п. 3.7 Кредитного договору № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007 р., позивач зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом.
Позивач зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному кредитним договором, на рахунок нарахованих процентів, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позивачем котів платіжним дорученням з поточного рахунку.
В межах Кредитного договору № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007 р. відповідачем було надано позивачу кредит в сумі 1058100,00 грн., що не спростовується сторонами.
Відповідно до п. 6.15 Кредитного договору № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007 р., позивач зобовязується в строки, передбачені Договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту.
Згідно п. 7.3 Кредитного договору № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007 р., відповідач має право достроково вимагати погашення заборгованості позивача за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позивачем умов розділу 6 «Зобовязання позичальника»та/або п. 3.9 цього Договору.
Між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” («Банк», надалі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансфорт Експедиція” («Позичальник», надалі - позивач) 30.11.2007 р. укладено Кредитний договір № 010/26-01/05/1156 до Генеральної кредитної угоди № 010/83/02/3729 від 02.11.2007 р.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 р., відповідач, на положеннях та на умовах цього Договору та Генеральної кредитної угоди, відкриває позивачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1118738,07 грн. для купівлі транспортних засобів.
Кредит надається відповідачем позивачу траншами або однією сумою, в прядку, передбаченому цим Договором, та повинен бути повернутий позивачем у строк до 01.11.2012 року включно (п. 1.2 Кредитного договору № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 р.).
Згідно п. 3.7 Кредитного договору № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 р., позивач зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом.
Позивач зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному кредитним договором, на рахунок нарахованих процентів, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позивачем котів платіжним дорученням з поточного рахунку.
В межах Кредитного договору № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 р. відповідачем було надано позивачу кредит в сумі 1043438,07 грн., що не спростовується сторонами.
Відповідно до п. 6.15 Кредитного договору № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 р., позивач зобовязується в строки, передбачені Договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту.
Згідно п. 7.3 Кредитного договору № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 р., відповідач має право достроково вимагати погашення заборгованості позивача за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позивачем умов розділу 6 «Зобовязання позичальника»та/або п. 3.9 цього Договору.
В забезпечення виконання позивачем зобовязань перед відповідачем за Генеральною кредитною угодою № 010/83/02/3729 від 02.11.2007 р. з додатковими угодами до неї та кредитними договорами № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007 р. та № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 р., між відповідачем («заставодержатель») та позивачем («заставодавець») було укладено Договір застави транспортного засобу від 30.11.2007 р. Предметом застави є: автомобіль марки МАN 18.480, 2007 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки МАN модель 26.410, 2003 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать позивачу (п. 1.2 Договору застави).
Згідно п. 2.3 Договору застави, відповідач набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку, якщо кредит, що забезпечений заставою не буде погашений у встановлені кредитним договором строки.
Відповідач набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (п.2.16 Договору застави).
Відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2 Договору застави, у разі порушення позивачем умов цього договору або кредитного договору, відповідач має право достроково стягнути суму заборгованості. У цьому випадку він має повідомити позивача у десятиденний строк у письмовій формі. Якщо позивач не виконає вимогу про дострокове повернення боргу, відповідач має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.
Загальними Зборами акціонерів від 14.10.2009 р. прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником за всіма правами та обовязками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується новою редакцією Статуту Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(копія в матеріалах справи).
Відповідачем направлялася позивачу претензія вих. № 09-07/09/10269 від 04.11.2009 р., в якій відповідач зазначив, що з кінця 2008 року відповідач порушує умови кредитних договорів, не повертаючи надані кредитні кошти відповідно до графіків погашення кредитної заборгованості, у звязку з чим відповідач вимагає достроково погасити у місячний строк заборгованість за кредитними договорами у загальній сумі 2389576,44 грн.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним із способів захисту цивільних прав учасників цивільних відносин (ст. 18 ЦК України).
У звязку з невиконанням позивачем своїх зобовязань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, а саме з порушенням умов кредитних договорів, неповерненням наданих кредитних коштів відповідно до графіків погашення кредитної заборгованості та несплатою відсотків за користування кредитними коштами, 17.02.2010 р. на підставі звернення відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером 1107.
У виконавчому написі зазначено про звернення стягнення на транспортні засоби: автомобіль марки МАN 18.480, 2007 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки МАN модель 26.410, 2003 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать позивачу на праві власності, та передані в заставу відповідачу, в якості забезпечення зобовязань за Генеральною кредитною угодою №010/83/02/3729 від 02.11.2007 р. та кредитними договорами № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007 р., № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007р. Строк платежу за якими настав 17.11.2009 р.
Виконавчий напис вчинений на підставі заяви відповідача вих. № 09-07/09/545 від 29.01.2010 р. про вчинення виконавчого напису (копію надано третьою особою, яка знаходиться в матеріалах справи). У заяві відповідача про вчинення виконавчого напису зазначені додатки, які додаються до заяви про вчинення виконавчого напису та були надані третій особі приватному нотаріусу.
Відповідач зазначає, що на виконання п. 3.2.3 Договору застави направляв позивачу попередження (претензію) вих. № 09-07/09/589 від 29.09.2009 р. надану до матеріалів справи, однак не надано доказів його направлення позивачу. Також, відповідно до переліку додатків, які надавались відповідачем із заявою про вчинення виконавчого напису нотаріусу, зазначена претензія (вимога) про звернення стягнення на предмет застави нотаріусу не надавалась.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарської операцій.
При вчиненні виконавчого напису № 1107 нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Крім того, розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобовязання позивача по кредитах, відсотках та пені не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2010 р. у справі № 44/121а.
На підтвердження безспірності вимог відповідача до позивача надавалась претензія відповідача вих. № 09-07/09-10269 від 04.11.2009 р. та розрахунок заборгованості за кредитними договорами станом на 26.01.2010 р. Як вбачається із наданого розрахунку заборгованості, по кредитному договору по кредитному договору № 010/26-01/05/143 від 15.11.2007 р. з вересня 2008 року у позивач виникла стійка постійна заборгованість по сплаті кредиту; по кредитному договору № 010/26-01/05/1156 від 30.11.2007 р. з вересня 2008 року у позивач виникла стійка постійна заборгованість по сплаті кредиту.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до п.п. «а», «б»п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. №1172, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачаються сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.
Згідно ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. за №283/8882), нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Враховуючи положення кредитних договорів, зобовязання є порушеними при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитними договорами строки суми кредитів, або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитними договорами строки сум процентів. Тобто, право щодо примусового стягнення суми заборгованості по кредитним договорам виникло у відповідача з 01.10.2008 р. У своїй претензії, яку відповідач надавав третій особі при вчиненні виконавчого напису, відповідач зазначає, що з грудня 2008 року у позивача виникла заборгованість. Виконавчий напис нотаріуса № 1107 було вчинено 17.02.2010 р., тобто з пропущенням встановленого законом річного строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2010 р. у справі № 9/21.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 16.11.2009 р. відкрито провадження у справі № 2-1167/09 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до ТОВ «Трансфорт Експедиція», ОСОБА_7 про стягнення 2389576,44 грн. заборгованості з солідарних боржників. Стягнення у зазначеній справі здійснюється за тими ж самими кредитними договорами, за невиконання умов яких було вчинено оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса, що не спростовується сторонами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис реєстраційний № 1107, вчинений 17.02.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на транспортні засоби: автомобіль марки МАN 18.480, 2007 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки МАN модель 26.410, 2003 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, та запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації задовольнити вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції за кредитними договорами у розмірі 1755805,20 грн., а також відшкодувати витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 6500,00 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню повністю, виконавчий напис реєстраційний №1107, вчинений 17.02.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на транспортні засоби: автомобіль марки МАN 18.480, 2007 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки МАN модель 26.410, 2003 року випуску, тип ТЗ-сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, та запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції за кредитними договорами у розмірі 1755805,20грн., а також відшкодувати витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 6500,00 грн.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфорт Експедиція” (07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 20025232) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко
Судове рішення № 13493743, Господарський суд Київської області було прийнято 21.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/008-10/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: