Рішення № 13493732, 14.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 6/166-09/5

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS", м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес", с. Щасливе

про

стягнення 784930,38 грн.

за участю представників:

позивача:

Бойко А.В. –дов. від 07.09.2010р.,

відповідача:

Мельниченко О.В. –дов. від 01.01.2010р. № 9-30250/10, Жукова Л.А. –дов. від 25.10.2010р. № 12-00132/10

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (далі –відповідач) про стягнення 784930,38 грн., з яких 432654,27 грн. пені, 298276,02 грн. інфляційних втрат та 54000,09 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свої зобов’язань за договором підряду від 03.01.2008р. № 030108 щодо здійснення розрахунку за виконані роботи в строки передбачені договором. За порушення строків оплати виконаних робіт позивач нарахував відповідачу на прострочену суми грошового зобов’язання передбачену договором пеню, а також інфляційні втрати та 3% річних у розмірі заявлених до стягнення сум.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав викладених в запереченні та доповненні до заперечень, які зводяться до відсутності його вини в порушенні строків оплати виконаних робіт, а також повною оплатою виконаних позивачем робіт на час розгляду даної справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

Між сторонами у справі був укладений договір підряду від 03.01.2008р. № 030108 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач - підрядник зобов’язався за завданням відповідача - замовника, відповідно до визначених даним договором умов виконати та здати замовнику підрядні роботи з виготовлення каркасного моноліту із зворотною засипкою на об’єкті замовника, а останній зобов’язався надати підряднику фронт робіт та оплатити підрядні роботи (п. 1.1 договору).

Орієнтовна договірна ціна на момент підписання даного договору склала 12500000 грн. у т. ч. ПДВ (п. 2.2 договору).

У відповідності до п. 1.2 договору фактичні обсяги та склад підрядних робіт, їх вартість визначається на підставі щомісячних актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), які є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 5.5 договору розрахунки за роботи, виконані в січні – лютому 2008р. проводяться після приймання підрядних робіт відповідно до п.п. 6.1-6.5 договору в строк не пізніше 20.03.2008р. Авансовий платіж в розмірі 900000 грн., замовник сплачує підряднику не пізніше 5 квітня 2008р. Авансовий платіж в розмірі 2042000 грн., замовник сплачує підряднику не пізніше 08.05.2008р., Остаточні щомісячні розрахунки за виконані у відповідному календарному місяці підрядні роботи замовник зобов’язується здійснити до 20 числа місяця, наступного за місяцем виконаних робіт, після приймання підрядних робіт відповідно до п.п. 6.1-6.5 договору.

Сторони договору уклали додаткову угоду від 02.06.2008р. № 1 до договору в якій дійшли згоди, що замовник сплачує частину фактичної договірної цини в наступному порядку: платіж в розмірі 2579222 грн., замовник сплачує підряднику не пізніше 25.06.2008р.; авансовий платіж в розмірі 1767984 грн., замовник сплачує підряднику не пізніше 08.07.2008р.; авансовий платіж в розмірі 2677613 грн., замовник сплачує підряднику не пізніше 08.08.2008р.; авансовий платіж в розмірі 2348309 грн., замовник сплачує підряднику не пізніше 08.09.2008р.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на суму 20952018 грн. що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ –2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ –3), які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

За виконані підрядні роботи у строки визначені договором, відповідач у повному обсязі не розрахувався внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача наявної заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2008 року у справі № 8/375 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" стягнуто на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" 3434694 грн. –основного боргу.

Вказане судове рішення відповідачем було виконано в повному обсязі 17.02.2009р. про що свідчать платіжні доручення за якими відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача стягнуту суму основного боргу.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи у строки визначені договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані за період прострочення складають 298276,02 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 540000,09 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка за його розрахунком складає 432654,27 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, та враховуючи те, що відповідач порушив своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунків за виконані роботи у строки визначені договором суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 432654,27 грн. пені, 298276,02 грн. інфляційних втрат та 54000,09 грн. трьох процентів річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (08325, Київська область, Бориспільський р-н., с. Щасливе, вул. Леніна, 9-А, код ЄДРПОУ 21613132) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 21558350) 432654 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот п’ятдесят чотири) грн. 27 коп. пені, 298276 (двісті дев’яносто вісім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 54000 (п’ятдесят чотири тисячі) грн. 09 коп. 3% річних, 7849 (сім тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.