Рішення № 13493731, 14.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 6/165-09/5

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS", м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес", с. Щасливе

про

стягнення 538726,34 грн.

за участю представників:

позивача:

Бойко А.В. –дов. від 07.09.2010р.,

відповідача:

Мельниченко О.В. –дов. від 01.01.2010р. № 9-30250/10, Жукова Л.А. –дов. від 25.10.2010р. № 12-00132/10

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес»(далі –відповідач) про стягнення 538726,34 грн., з яких 254397,31 грн. пені, 250011,95 грн. інфляційних втрат та 34317,08 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свої зобов’язань за договором підряду від 04.09.2007р. № 4/09 щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи в строки передбачені договором. За порушення строків оплати виконаних робіт позивач нарахував відповідачу на прострочену суми грошового зобов’язання передбачену договором пеню, а також інфляційні втрати та 3% річних у розмірі заявлених до стягнення сум.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав викладених в запереченні та доповненні до заперечень, які зводяться до відсутності його вини в порушенні строків оплати виконаних робіт, а також повною оплатою виконаних позивачем робіт на час розгляду даної справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

Між сторонами у справі був укладений договір підряду від 04.09.2007р. № 4/09 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач - підрядник зобов’язався за завданням відповідача - замовника, відповідно до визначених договором умовах, на свій ризик виконати та здати замовнику підрядні роботи на об’єкті замовника, а останній зобов’язався надати підряднику фронт робіт та оплатити підрядні роботи (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 2.2 договору орієнтовна договірна ціна на момент підписання договору склала 6068002,40 грн.

Згідно із п. 2.6 договору остаточні щомісячні розрахунки за виконані у відповідному календарному місяці підрядні роботи замовник зобов’язується здійснити до 25 числа місяця наступного за місяцем виконаних робіт, після приймання виконаних у відповідному календарному місяці підрядних робіт відповідно до п.п. 6.1-6.5 договору.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на суму 6068002,40 грн. що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ –2в) за жовтень 2007р. на суму 805626 грн., за жовтень 2007р. на суму 294374 грн., за листопад 2007 р. на суму 2314693,20 грн., за грудень 2007р. на суму 2653309,20 грн. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ –3) за листопад - грудень 2007р., які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

За виконані підрядні роботи у строки визначені договором, відповідач у повному обсязі не розрахувався внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 737434,35 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2008 року у справі № 8/374 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" стягнуто на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" 737434,35 грн. –основного боргу.

Вказане судове рішення відповідачем було виконано 26.12.2008р. про що свідчить платіжне доручення № 26846 від 26.12.2008р., за яким відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 737434,35 грн.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи у строки визначені договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані за період прострочення з січня 2008р. по грудень 2008р. складають 250011,95 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 26.12.2007р. по 26.12.2008р. складають 34317,08 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка за його розрахунком складає 254397,31 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З огляду на зазначені вимоги частини 6 ст. 232 ГК України нарахування пені на прострочені платежі з оплати виконаних підрядних робіт за відповідний період припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за шість місяців з простроченого платежу за відповідний період виходячи із подвійної облікової ставки НБУ з дня початку строку прострочення.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства, зокрема, вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" стягненню підлягає пеня нарахована за шість місяців з простроченого платежу за відповідний період в розмірі 167373,61 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене, та враховуючи те, що відповідач порушив своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунків за виконані роботи у строки визначені договором суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 167373,61 грн. пені, 250011,95 грн. інфляційних втрат та 34317,08 грн. трьох процентів річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (08325, Київська область, Бориспільський р-н., с. Щасливе, вул. Леніна, 9-А, код ЄДРПОУ 21613132) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 21558350) 167373 (сто шістдесят сім тисяч триста сімдесят три) грн. 61 коп. пені, 250011 (двісті п’ятдесят тисяч одинадцять) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 34317 (тридцять чотири тисячі триста сімнадцять) грн. 08 коп. 3% річних, 4517 (чотири тисячі п’ятсот сімнадцять) грн. витрат по сплаті державного мита та 98 (дев’яносто вісім) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.