Рішення № 13493613, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 12/17109.11.10

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»- В.В

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

Про                              стягнення 2 034,60 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    не з'явився

Від відповідача           не з'явився

Обставини справи:

03.06.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс»- В.В (м. Хорол), (далі- позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(м. Київ), (далі - відповідач), про стягнення грошових коштів у розмірі 2034,60 грн. (1958,39 грн. –основний борг, 76,21 грн. –3% річних) внаслідок неналежного виконання взятих на себе відповідачем зобов’язань по оплаті за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.06.2010 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 22/66 та призначено розгляд справи на 22.06.2010 р.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.06.2010 р. Справу № 22/66 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 12.07.2010 р. прийнято до розгляду справу Господарського суду Полтавської області № 22/66, присвоєно справі Господарського суду Полтавської області № 22/66 номер 12/171, розгляд справи № 12/171 призначено на 30.07.2010 р.

В судове засідання 30.07.2010 р. представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 30.07.2010 р. відкладено розгляд справи на 07.09.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 р., звернуто увагу позивача на те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду у випадку, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

30.07.2010 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача телеграму про розгляд справи без участі представника позивача.

В судовому засіданні 07.09.2010 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки, вважає позовні умови позивача необґрунтованими.

В судове засідання 09.11.2010 р. представники позивача та відповідача не з’явились. Представник позивача надіслав до Господарського суду міста Києва телеграму, в якій він просить проводити розгляд справи у його відсутність.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.11.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно приймальних накладних № № 386, 387, 388, 392, 393, 394, 421, 422, 423, 539, 540, 541, 542, 543, 544, 587 (2 шт.), 587а (2 шт.), 588, 588а, 588б, 589 (3 шт.), 613а, 676, 677, 677а, 710 (3 шт.), 710а за 2008 рік позивач передав відповідачу м’ясну продукцію (м’ясо свинини оброблене, печінка свинна, серце свинне, ноги свинні, язик свинний, м’ясо яловиче, язик яловичий, м’ясо свинне в/м, печінка яловича, серце яловиче), на суму 227080,80 грн.

Кожна із вищеперерахованих накладних підписана та завірена штампом відповідача про прийняття доставки. Це свідчить про те, що товар був фактично прийнятий відповідачем.

Відповідно до банківських виписок, наданих позивачем, відповідачем було сплачено коштів на загальну суму 222 469,40 грн. Банківські виписки відділення № 635 АКІБ УкрСиббанк від 03.07.2008 р., від 21.07.2008 р., від 29.07.2008 р., від 31.07.2008 р., від 07.08.2008 р., від 11.08.2008 р., від 13.10.2008 р., від 15.10.2008 р., від 23.10.2008 р., від 24.10.2008 р., від 27.10.2008 р., від 28.10.2008 р., від 03.11.2008 р., від 05.11.2008 р., від 24.11.2008 р., від 08.12.2008 р., від 09.12.2008 р., від 11.12.2008 р.

Позивачем, було надано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 р. Із акту звірки взаємних розрахунків вбачається, що дебет позивача становить 227 080,89 грн., а кредит –222 369,40 грн. При цьому кредит позивача становить 2 753,10 грн., а сальдо (дебет) позивача 1 958,39 грн.

Даний акт підписаний обома сторонами та затвердженими печатками, як позивача, так і відповідача.

В розрахунку ціни позову, позивач зазначає загальну суму проданого м’яса –227 080,89 грн., віднімає від неї суму, яка фактично оплачена відповідачем –222 369,40 грн., віднімає від неї суму свого кредиту на користь відповідача 2 753,10 грн. та отримує суму боргу відповідача у сумі 1 958,39 грн.

Таким чином, сума боргу відповідача -1 958,39 грн. підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 р.

Відповідь на претензію відповідач не надав.

В судовому засіданні представником відповідача було надано відзив на позовну заяву.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 1 958,39 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних, що згідно розрахунку становить 76,21 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором поставки продукції, а тому до нього застосовуються положення законодавства про поставку продукції.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів данного виду, а також усі ті умови, шодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно п. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно п. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до п. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якшо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, виходячи із вищенаведеного договір поставки м’ясної продукції між позивачем та відповідачем є таким, що був укладений. Підтвердженням цього є накладні на товар. Сторонами було досягнуто згоди щодо предмета договору –поставка м’ясної продукції, ціна, порядок оплати, здавання-приймання продукції.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав, а саме –доказів сплати 1 958,39 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1958,39 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання на суму 1 958,39 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 3 ст. 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до п. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 76,21 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних відповідають матеріалам справи та положенням Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 76,21 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 625, 626, 629, 638, 640, 642, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(01000, м. Київ, пр-т. Науки, 8, код ЄДРПОУ 32104254, р/р 26001380658941 в Київському ОФ АКІБ «Укрсиббанк» м. Києва, МФО 321013, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» - В.В (37800, Полтавська обл., м. Хорол, провул. Складський, 5, кор. 1 код ЄДРПОУ 33514920, р/р 26008000001560 в ПАТ "Індекс-Банк", МФО 300614) 1 958 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 39 коп. основного боргу, 76 (сімдесят шість) грн. 21 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко