Рішення № 13493562, 11.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/47211.01.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1672,24 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Брайко М.В. - представник за довіреністю № 40 від 18.10.2010 року;

від відповідача: не зявився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1672,24 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір поставки № 501-КИЕ від 01.08.2009 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобовязується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

19.10.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 1672,54 грн., належне первісному кредитору на підставі договору поставки № 501-КИЕ від 01.08.2009 року укладеного між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі іменується «боржник»).

Листом від 19.10.2010 року за вих. № 148 відповідачеві було повідомлено про укладення договору відступлення права вимоги від 19.10.2010 року та направлено копію вищезазначеного договору, а також з прохання оплатити заборгованість. Відправка листа підтверджується описом до листа від 22.10.2010 року та фіскальним чеком пошти від 22.10.2010 року на адресу відповідача.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не виконав своїх зобовязань по оплаті товару на загальну суму 1349,64 грн.

У звязку з невиконанням умов договору, керуючись п. 6.5. договору поставки № 501-КИЕ від 01.08.2009 року, позивач нарахував відповідачеві неустойку у сумі 137,96 грн.

Також, у звязку з несплатою поставленого товару, позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 141,89 грн. та три проценти річних у сумі 42,75 грн.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2010 року порушено провадження у справі № 33/472 і призначено до розгляду на 14.12.2010 року.

У судове засідання 14.12.2010 року представник позивача зявився проте вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/472 від 02.12.2010 року не виконав.

Представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/472 від 02.12.2010 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства відповідач подав документи, клопотання про залучення до участі у справі ТОВ "ТД "Арда" у якості третьої особи, клопотання про відкладення розгляду справи, заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 11.01.2011 року у звязку із неявкою представника відповідача в судове засідання та звязку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 11.01.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/472 від 02.12.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Також, відповідачем 14. 12.2010 року через загальний відділ діловодства подане клопотання про залучення до участі у справі ТОВ "ТД "Арда" у якості третьої особи.

Представник позивача проти зазначеного клопотання відповідача заперечував.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі ТОВ "ТД "Арда" у якості третьої особи у звязку з його необґрунтованістю.

Представник відповідача зявився, виконав вимоги ухвали суду від 14.12.2010 року, подав заяву про уточнення суми позову, відповідно до якого відповідач після порушення провадження у справі погасив основну заборгованість, та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 137,96 грн., індекс інфляції у сумі 141,89 грн. та три проценти річних у сумі 42,75 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 167,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу у звязку з відсутністю предмету спору та вважає, що інші позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір поставки № 501-КИЕ від 01.08.2009 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобовязується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно п.5.1. договору поставки поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами вказаними у накладних

Згідно п. 5.2. договору поставки замовлення на поставку складається в письмовій формі і направляється постачальнику не менше ніж за три доби до дати поставки факсом, поштою або через представника постачальника, або в будь-якому разі способом, що дає можливість ідентифікувати покупця.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар у повному обсязі на загальну суму 1834,84 гривень, що підтверджується видатковими накладними № 34722099 від 22.09.2009 року на суму 214,92 грн., № 41212099 від 12.09.2009 року на суму 346,56 грн., № 41112099 від 12.09.2009 року на суму 797,28 грн., № 41312099 від 12.09.2009 року на суму 476,08 грн., що підписані представниками та засвідчені печатками сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно п. 4.2. договору поставки покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця з сім календарних днів.

Відповідачем здійснена часткова оплата товару у сумі 485,21 грн. таким чином, основна заборгованість відповідача станом на день подання позовної заяви становила 1349,63 грн.

19.10.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 1672,54 грн., належне первісному кредитору на підставі договору поставки № 501-КИЕ від 01.08.2009 року укладеного між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі іменується «боржник»).

Листом від 19.10.2010 року за вих. № 148 відповідачеві було повідомлено про укладення договору відступлення права вимоги від 19.10.2010 року та направлено копію вищезазначеного договору, а також з прохання оплатити заборгованість. Відправка листа підтверджується описом до листа від 22.10.2010 року та фіскальним чеком пошти від 22.10.2010 року на адресу відповідача.

Відповідно п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За правилом частини другої ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Судом встановлено факт відступлення права вимоги товариству з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейд»від товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»належне первісному кредитору на підставі договору поставки № 501-КИЕ від 01.08.2009 року укладеного між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до заяви про уточнення суми позову, поданої представником позивача в судовому засіданні 11.01.2011 року, відповідач після порушення провадження у справі погасив основну заборгованість.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 1349,64 грн. спростовано, оскільки відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 141,89 грн. та три проценти річних у сумі 42,75 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних 42 грн. 75 коп. та індексу інфляції у розмірі 141 грн. 89 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 137,96 грн.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Через загальний відділ діловодства 14.12.2010 року відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності щодо нарахованої пені.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги щодо оплати поставленого товару, відповідно до вищеназваних видаткових накладних, виникли у відповідача відповідно 26.09.2009 року та 06.10.2009 року.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, оскільки відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності щодо нарахованої пені і вимога про стягнення пені предявлена позивачем після спливу строку позовної давності, тому, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 137,96 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 8 грн. 41 коп., на відповідача 93 грн. 59 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 19 грн.47 коп., на відповідача 216 грн. 53 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині основної суми заборгованості в розмірі 1349,64 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»(52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) індекс інфляції в розмірі 141 (сто сорок одна) грн. 89 коп., три проценти річних в розмірі 42 (сорок дві) грн. 75 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 153 (сто пятдесят три) грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 53 коп.

4. В стягненні пені у сумі 137 (сто тридцять сім) грн. 96 коп. відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 17.01.2011 року.