Рішення № 13493544, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/39317.01.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

До Державного підприємства «Вугілля України»

Третя особаДержавного підприємства «Волиньвугілля»

Простягнення 145510,56 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаСапса Т.В., довіреність № 08-29 від 11.01.2010

від відповідачаАндрусенко Ю.С., довіреність № 28-28/50-Д від 28.12.2009

від третьої особине зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення з останнього 145510,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 02-10/1-ЕН від 01.02.2010.

Ухвалою суду від 17.11.2010р. порушено провадження у справі № 1/393 та призначено розгляд на 03.12.2010 р.

03.12.2010р. позивач в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав відзив.

Суд відклав розгляд справи на 17.12.2010, у звязку з відсутністю представника позивача.

17.12.2010 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заявив клопотання про залучення до розгляду справі у якості третьої особи ДП «Волиньвугілля».

Представник позивача проти наведеного клопотання не заперечував.

Сторонами заявлено клопотання про продовження строків вирішення спору згідно ст. 69 ГПК України.

Суд задовольнив клопотання відповідача про залучення третьої особи та клопотання сторін про продовження строків вирішення спору, внаслідок чого відклав розгляд справи на 17.01.2011.

17.01.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Третя особа у судове засідання не зявилась, вимог ухвали суду від 17.12.2010 не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомила.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 02-10/1-ЕН від 01.02.10, за умовами якого постачальник (відповідач) зобовязався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті.

Пунктом 7.1 договору встановлювались граничнодопустимі критерії якості вугілля, зокрема по зольності та вологості.

На виконання умов договору 09 та 10 липня 2010 року на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля, вантажовідправником якого було ДП «Волиньвугілля» ВП «Волиньвуглезбутпостач»в загальній кількості 3597 000 кг згідно накладних, належні копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні.

При прийманні спірного вугілля за якістю спільно з представниками вантажовідправника позивачем виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, оскільки фактична зольність вугілля значно перевищує гранично допустиму за договором.

Пунктом 3.4.5 договору встановлено, що покупець (позивач) має право відмовитись від приймання та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують граничнодопустимі.

Результати приймання спірного вугілля оформлені актами приймання вугілля №№ 4436, 4437 від 09.07.2010, №№ 4446, 4447 від 11.07.2010, складеними та підписаними уповноваженими представниками обох сторін, що діяли на підставі довіреностей.

Факсограмами №№ 06/1898, 06/1899, 06/1901, 06/1906, 512, 513, 514, 515 від 12.07.2010, відповідач та вантажовідправник повідомлялись про те, що у звязку з поставкою вугілля неналежної якості позивач відмовляється прийняти спірне вугілля та просив розпорядитись ним або надати згоду на його повернення вантажовідправнику.

Спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику 12.07.2010 без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36408737, 36408738.

Внаслідок поставки неякісного вугілля позивач поніс збитків на загальну суму 145510,56 грн., які були стягнуті Укрзалізницею у вигляді провізної плати, плати за користування вагонами, зборів за оформлення документів на повернення вагонів.

Пунктом 8.4 договору встановлено, що у випадку поставки неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, звязаних з постачанням такого вугілля.

З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія від 18.08.2010 № 119-140 К на суму 15142,32 грн. з вимогою відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля. Однак відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді та без задоволення.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 145510,56 грн. збитків завданих внаслідок поставки не якісного вугілля.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором поставки доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 1455,11 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м.Львів, вул. Козельницька 15, код ЄДРПОУ 2326955) 145 510 (сто сорок пять тисяч пятсот десять) грн. 56 коп. - збитків; 1455 (сто пятдесят одну) грн. 11 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 20.01.2011р.)