Рішення № 13493487, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/817.01.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛР Глобус»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН УА"

про стягнення 287670,37 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача: Гаврилов І.В. (довіреність № 1 від 01.11.2010 р.)

Від відповідача: не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛР Глобус»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН УА» (відповідач) про стягнення з останнього 287670,37 грн. заборгованості на підставі договору суборенди № 11/09-П від 18.02.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 р. порушено провадження у справі № 39/8 та призначено справу до розгляду на 17.01.2011 р. о 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2011 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2010 р., зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача станом на 12.01.2011 р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на 12.01.2011 р., довідки про наявність рахунків в банківських установах, пояснення, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими самими сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору, а також заяву щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 17.01.2011 р., не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2010 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/8 від 20.12.2010 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було направлено відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414) та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (зазначений витяг знаходиться в матеріалах справи).

Направлення вказаної ухвали суду відповідачеві підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці цієї ухвали, а її отримання відповідачем 23.12.2010 р. - повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103012946531.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/8 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 17.01.2011 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.01.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2011 р. надав усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.01.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛР Глобус»(позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КАН УА»(відповідач) було укладено договір суборенди № 11/09-ІІ (договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач передає, а відповідач приймає в суборенду нежиле приміщення в будівлі за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП № 1, сектор В, загальною площею 84,20 кв.м.

Пунктом 2.1. договору визначено, що строк суборенди приміщення встановлюється з 13.05.2010 р. по 28.02.2011 р. включно.

Відповідно до п. 5.6. договору, щомісячна мінімальна орендна плата за оренду приміщення становила 129668,00 грн. без урахування ПДВ, тобто, еквівалент 16840,00 доларів США (без урахування ПДВ) з урахуванням зміни офіційно встановленого курсу НБУ гривні до долару США на день виставлення рахунку. Зазначена орендна плата повинна вноситися відповідачем з урахуванням індексу зміни офіційного курсу К1. Зазначений індекс представляє собою відношення офіційного курсу НБУ гривні до долару США на день виставлення рахунку до офіційного курсу НБУ гривні до долару США на день підписання договору.

Відповідно до п. 5.13 договору, відповідач повинен сплачувати експлуатаційні платежі (платежі за експлуатаційні та сервісні послуги) в розмірі 127,05 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 25,41 грн. за кожен метр орендованого приміщення, з урахуванням зміни офіційно встановленого курсу гривні до долару США на день виставлення рахунку. Зазначені платежі повинні вноситись відповідачем з урахуванням індексу зміни офіційного курсу К1. Орендна плата та експлуатаційні платежі повинні вноситись відповідачем на банківський рахунок позивача авансом щомісячно не пізніше 15 календарного дня кожного місяця. Експлуатаційні платежі з 01.05.2011 р. вносяться відповідачем з урахуванням індексу зміни експлуатаційних платежів-К2. Починаючи з 01.05.2011 р. і до кінця строку суборенди позивач має право один раз на рік збільшити індекс К2, але не більше ніж на 10% від його величини за попередній рік суборенди (365/366 днів) шляхом надання відповідачу письмового повідомлення за 30 календарних днів до дня збільшення індексу К2.

Крім того, сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до договору суборенди № 11/09-П від 18.02.2009 р., відповідно до якої сторони домовилися п. 2.1. договору суборенди викласти в наступній редакції: «Строк суборенди приміщення за даним договором встановлюється з 13.05.2010 р. по 30.07.2010 р. включно. Строк суборенди не може бути більшим, ніж вказаний в договорі оренди нежилого приміщення, в якому вказана дата закінчення користування приміщення орендарем.».

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду приміщення загальною площею 84,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності ПТП № 1, сектор В, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 13.05.2010 р. (копія акту прийому –передачі знаходиться в матеріалах справи). Даний акт прийому-передачі приміщення підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками та підписами, що свідчить про те, що приміщення, що передається відповідає технічним характеристикам, ніяких претензій у суборендаря до приміщення не має.

Позивач на виконання умов договору виставив відповідачу рахунок на оплату № 3761 від 01.07.2010 р. за оренду нежитлового приміщення та за експлуатаційні та сервісні послуги на загальну суму 172928,95 грн. та рахунок № 3773 від 27.07.2010 р. за оренду нежитлового приміщення та за експлуатаційні та сервісні послуги на загальну суму 167350,52 грн. Крім того, доказом належного надання позивачем послуг по орендні нежитлового приміщення відповідно до договору суборенди, а рівно отримання цих послуг відповідачем, є підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін акти виконання послуг від 01.07.2010 р. на загальну суму 172928,95 грн. та від 30.07.2010 р. на загальну суму 167350,52 грн. (копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань за спірним договором щодо своєчасної оплати орендної плати, зобов’язання щодо оплати виставлених позивачем рахунків виконав лише частково в сумі 56000,00 грн., внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем в загальній сумі 284279,47 грн. (172928,95 грн. –загальна сума за орендну плату за рахунком № 3761 від 01.07.2010 р. –56000,00 грн. –часткова оплата за рахунком 3 3761 від 01.07.2010 р.= 116928,95 грн. + 167350,52 грн. –загальна сума за орендну плату за рахунком № 3773 від 27.07.2010 р.).

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1 з вимогами протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання цієї претензії сплатити позивачу заборгованість в розмірі 284279,47 грн. за оренду та експлуатаційні платежі, проте відповіді на претензію від відповідача не отримав.

Відповідно до п. 3.1.2. договору, відповідач має оплачувати позивачу вартість використаної електроенергії. Така оплата повинна здійснюватися додатково до орендної плати щомісяця відповідно до розрахунків використання або згідно з показниками індивідуальних лічильників, які могли бути встановлені відповідачем самостійно за свій рахунок. Крім того, відповідач повинен компенсувати витрати позивача по сплаті за електропостачання загальних площ в частині, пропорційній співвідношенню площі, що орендувалася відповідачем до площ, що орендуються.

Позивачем також було виставлено відповідачу рахунок № 4251 від 31.07.2010 р. на відшкодування витрат по комунальним послугам (електроенергія) на загальну суму 3390,90 грн. В рахунку було вказано строк оплати до 20.08.2010 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на наступне.

Зібрані у справі докази, свідчать, що між сторонами по справі укладений договір найму (оренди), а тому саме він та відповідні положення статей параграфу 1 глави 58 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) визначають права та обов’язки сторін зі здійснення передбачених договором умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 284279,47 грн. заборгованості з орендної плати та 3390,90 грн. витрати по комунальним послугам (електроенергії) визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання не з’явився та доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини суду не надав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 2876,70 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН УА" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, ідентифікаційний код № 33788069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛР Глобус»(03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, ідентифікаційний код № 35234901) 284279,47 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі двісті сімдесят дев’ять гривень 47 коп.) орендної плати та експлуатаційних платежів, 3390,90 грн. (три тисячі триста дев’яносто гривень 90 коп.) витрат по комунальним послугам (електроенергія), 2876,70 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 70 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 20.01.2011 р.