Рішення № 13493434, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/41017.01.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртранссервіс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток"

простягнення 12300,00 грн.

Представники сторін: від позивача Процюк О.В. - представник; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртранссервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" заборгованості на загальну суму 12300,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалу про порушення провадження у справі отримано відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку представників не забезпечив, пояснень по суті позовних вимог не надав.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

23.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртранссервіс", як перевізником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток", як експедитором (відповідач) укладено договір № UA047/03/10на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор бере на себе зобов‘язання оплачувати послуги перевізнику в порядку і на умовах, викладених в даному договорі.

На підставі разового договору –заявки від 22.03.2010 № 500_116/10 позивач здійснив на замовлення відповідача перевезення вантажу, вартість перевезення складає 17300,00 грн..

Виконання позивачем послуг з перевезення підтверджується актом виконаних робіт від 02.04.2010, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками, міжнародною товаро –транспортною накладною.

Відповідно до умов разового договору –заявки строк оплати вартості послуг протягом 10-15 днів після отримання оригіналів документів.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати вартості робіт по перевезенню у повному обсязі не виконав, вартість робіт у розмірі 12300,00 грн. не оплатив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення обов‘язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адресу відповідача оригіналів документів, то слід застосовувати ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем до маті реалів справи надано фіскальний чек від 25.06.2010 в підтвердження направлення на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості у розмірі 12300,00 грн.

Враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку про не виконання відповідачем своїх зобов‘язань щодо оплати вартості послуг позивача по виконанню транспортно –експедиційного обслуговування у розмірі 12300,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 12300,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (04070, м. Київ, вул. Ігоревська, 12-А, код 36058165 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртранссервіс" (м. Житомир, вул. М. Рибалко, 25, код 32699083) основну суму заборгованості у розмірі 12300 (дванадцять тисяч триста) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 123 (сто двадцять три) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртранссервіс" (м. Житомир, вул. М. Рибалко, 25, код 32699083) надмірно сплачене державне мито у розмірі 65 (шістдесят п‘ять) грн.48 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти Дата складання повного рішення 20.01.2011