Рішення № 13493314, 18.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/39318.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю Ен Джи Аудит» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія

«Роза Вітрів»

Про           стягнення 18 000 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Чаплієва К.В. –по дов. № 08/12 від 08.12.2010

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського cуду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю Ен Джи Аудит» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів»18 000 грн. основного боргу та 3% річних в сумі 35,51 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань по сплаті отриманих послуг.

Відповідач в судове засідання 18.01.2011 не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 30.12.2010 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 10.01.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю Ен Джи Аудит»надало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів»прийняло інформаційно-консультативні послуги з питань трансформації фінансової звітності відповідно до МСФЗ згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000002 від 26.02.2010 загальною вартістю 18000 грн.

Позивачем відповідачу був пред‘явлений рахунок-фактуру № СФ-1/02-10 від 26.02.2010 про сплату наданих послуг загальна вартість яких складає 18 000 грн. без ПДВ.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість отриманих послуг, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 18000 грн. та за несвоєчасне виконання зобов‘язань нараховано 3% річних в сумі 35,51 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 2 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов‘язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь –якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.           

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом надання позивачем та прийняття відповідачем інформаційно-консультативних послуг було укладено договір про надання послуг, за яким позивач зобов‘язався оплатити вартість цих послуг.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, обов‘язковою підставою для здійснення замовником свого обов‘язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Наявний в матеріалах справи акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.02.2010 підписаний та скріплений печатками обох сторін та підтверджує надання послуг позивачем.

Враховуючи те, що ані акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ані рахунок –фактура не містять строк виконання зобов’язання за надання послуги, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи відповідна вимога на суму 18000 грн. (вих. № 08/11 від 08.11.2010) була надіслана позивачем відповідачу 09.11.2010, що підтверджується поштовою квитанцією № 0874 та описом вкладення кореспонденції від 09.11.2010.

Проте по закінченню семиденного строку відповідач зобов‘язань по сплаті за отримані послуги не виконав.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем відповідачу послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 000 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 35,51 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 35,51 грн. –3 % річних за період з 17.11.2010 по 10.12.2010 (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю Ен Джи Аудит»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів»(м. Київ, вул. Волоська, 50/38, оф. 134, код ЄДРПОУ 32657656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю Ен Джи Аудит»(м. Київ, вул. Прорізна, 21, к. 4, код ЄДРПОУ 36124358) 18 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 35 (тридцять п‘ять) грн. 51 коп. –3% річних, 180 (сто вісімдесят) грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 19.01.2011.