Рішення № 13493107, 20.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/68720.11.09 За позовомвідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ "Укртелеком"

доакціонерного комерційного банку "Європейський"

Простягнення 946,43 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники: Від позивачаГрачов О.В.(дов. від 15.05.2009) Від відповідачаКострикіна Д.О.(дов. від 19.11.2009) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" до акціонерного комерційного банку "Європейський" про стягнення 946,43 грн. за невиконання зобовязання по договору про надання послуг бізнес-мережі № 909 від 01.01.2008.

Ухвалою суду від 02.11.2009 було порушено провадження у справі № 50/687 та призначено її до розгляду на 20.11.2009.

В судове засідання 20.11.2009 прибув представник позивача, дав пояснення по справі та підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги.

В судове засідання також прибув представник відповідача і подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" (далі - оператор) та акціонерного комерційного банку "Європейський"(далі бізнес-абонент, споживач) був укладений договір про надання послуг бізнес-мережі № 909(далі договір), за умовами якого позивач зобовязався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі Утел, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобовязань за укладеним договором щодо оплати наданих позивачем послуг за період з квітня по травень 2008 року, чим порушив норми чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору оператор зобовязався організувати лінію звязку та надати послуги.

Матеріали справи свідчать, що позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 903,89 грн., про що свідчить виставлений рахунок на оплату послуг від 30.04.2009.

Відповідач не заперечує проти отримання послуг наданих позивачем, однак просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 903,89 грн., посилаючись на те, що Постановою Правління Національного банку України № 489 від 19.08.2009 з 21.08.2009 в АКБ «Європейський»відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації.

Згідно зі ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність», кредиторам надано право протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Згідно ст. 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність»ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Пунктом 3.1 договору передбачено, що не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг.

Згідно з п. 3.3. договору бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання(але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за отримані послуги, 29.07.2009 позивачем була направлена відповідачу претензія з вимогою погасити суму заборгованості з урахуванням інфляційних збитків, 3-х відсотків річних та пені в розмірі 941,10. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Щодо твердження відповідача про те, що вимоги позивача щодо стягнення суми основної заборгованості в розмірі 903,89 грн. не підлягають задоволенню в силу ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», то суд зазначає, що відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, суд вважає, що пропуск позивачем строку заявлення своїх кредиторських вимог до відповідача не позбавляє його(позивача) права звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації”, що набрав чинності 23.12.2003.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг Бізнес-мережі Утел не виконав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобовязаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 903,89 грн. основного боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також позивач в своїй позовній заяві просив застосувати до відповідача штрафні санкції, так як дії відповідача є порушенням грошового зобовязання.

Позивач нараховує штрафні санкції за період з травня по серпень 2008 року.

Однак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій з відповідача у звязку з таким:

Постановою Правління Національного банку України № 293 від 14.05.2009 в АКБ «Європейський»призначена тимчасова адміністрація строком на один рік - з 15.05.2009 до 14.05.2010. Вказаною Постановою, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану в АКБ «Європейський»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 15.05.2009 до 14.11.2009.

Відповідно до п. 2. ч. 3. ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом цієї норми на зобов'язання, що виникли з моменту введення мораторію пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Частиною 5 ст. 85 Закону передбачено, що після закінчення мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Постановою Правління Національного банку України № 489 від 19.08.2009 з 21.08.2009 в АКБ «Європейський»відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації. Вказана інформація опублікована в газеті «Голос України»від 26.08.2009 № 158(4658)

Згідно п.4 ч.1 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку.

Таким чином, у суду відсутні достатні правові підстави для задоволення вимог позивача про стягнення штрафних санкцій з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 903,89 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 903,89 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного комерційного банку "Європейський" (вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 19359904) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ "Укртелеком»(вул. Б.Вишневецького, 34, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 01181877, р/р № 260092500 в ЧОД Райффайзен Банк «Аваль», МФО 354411) основний борг в сумі 903 (девятсот три) грн. 89 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д.Головатюк

Рішення підписане 11.12.2009