Ухвала суду № 13493027, 18.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.01.11№ 05-5- 33 / 601 Суддя , розглянувши

позовну заяву відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

до страхової компанії "Європейський страховий альянс"

про стягнення заборгованості урозмірі 2448,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню, враховуючи наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 63 ГПК України позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вбачається з поданих матеріалів, позовна заява підписана головним юрисконсультом ОСОБА_1

Відповідно до п. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

До матеріалів справи на підтвердження повноважень ОСОБА_1 додана довіреність № 08-03-28/225-10 від 11.06.2010 року за підписом тимчасово виконувача обов'язків Голови Правління НАСК "Оранта" ОСОБА_2, повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення тощо).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підписана неповноважною особою та не приймає вказану довіреність як належний доказ повноважень представника особи позивача і така заява підлягає поверненню.

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації»(затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».

Суд звертає увагу на те, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за №50 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платникаостанній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Згідно з п. 7 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 р. №320 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 р. за №1035/12909 право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам; право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

На зворотньому боці платіжного доручення № 5805 від 24.12.2010 року про сплату державного мита, напис не відповідає вимогам вищезазначених інструкцій.

Також, листом від 09.02.07р. № 6.1-08/1189 на адресу господарського суду м. Києва Управління Державного казначейства у м. Києві повідомило реквізити рахунку для вищевказаного суду:

- одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва;

- код ЗКПО - 26077968;

- банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019;

- рахунок № 311100955700011;

- код платежу за бюджетною класифікацією - 22090200, символ звітності - 095.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно з додатками 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Додане до позовної заяви платіжне доручення платіжне доручення №5805 від 24.12.2010 не може вважатися таким, що відповідає вищепереліченим вимогам, оскільки в ньому не зазначений символ звітності, а також відсутні підпис відповідальних осіб платника та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У якості доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, позивач надав квитанцію № 4370 від 11.01.2011 року, яка свідчить про відправку кореспонденції, а не саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Також в матеріалах справи відсутній бланк опису вкладення, який є належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві з дотриманням вимог ст. 57 ГПК України, який згідно з ч. 2 п. 78 Правил надання послуг поштового звязку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник обєкта поштового звязку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Згідно з п. 70 Правил надання послуг поштового звязку на листах з оголошеною цінністю з описом, у верхній частині листа зазначається: “Лист з оголошеною цінністю_ гривень. З описом”. Відповідно до п. 38 Правил у листах з оголошеною цінністю пересилаються цінні папери, документи, пенсійні та судові справи, ділові папери, звіти, документи, які становлять цінність для відправника або одержувача, а також на адресу юридичних осіб-заяви, скарги.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням звязку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано належного доказу направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 1, 3, 4, 6 ст. 63 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя Мудрий С.М.