Рішення № 13492685, 14.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/6114.01.11 За позовомПублічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Металург” До 1) Національної комісії регулювання електроенергетики України

2) Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “Крона”

Простягнення 61021,62 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаБарков В.А. представник за довіреністю від 15.02.2010 р.

Від відповідача-1Вороніна О.В. представник за довіреністю від 24.03.2010 р.

Від відповідача-2Купріненко С.О. представник за довіреністю від 04.01.2011р. 14.01.2011 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2010 року Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Металург” звернулося до суду з позовом про стягнення з Національної комісії регулювання електроенергетики України 650,00 грн. витрат на проведення оцінки матеріального збитку власнику автомобіля Nisan Note та 83,00 грн. витрат на отримання розгорнутої довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 02.09.2009 р., а також про стягнення з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “Крона” 50188,63 грн. страхового відшкодування, 10037,73 грн. податку на додану вартість та 31,13 грн. витрат на отримання довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Як вбачається з поданого до суду позову, позивач звернувся до відповідачів як страховик особи, автомобіль якої постраждав у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася з вини працівника відповідача-1, який перебував за кермом належного відповідачу-1 автомобіля, і цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем-2.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/61 від 19.02.2010 р.

Заявою № 498 від 31.03.2010 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача-1 35257,49 грн. страхового відшкодування, 650,00 грн. вартості послуг огляду та оцінки матеріального збитку, 83,00 грн. витрат на отримання розгорнутої довідки ДАІ та 31,13 грн. витрат на отримання довідки про включення відповідача-1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. До відповідача-2 заявленими позивачем є уточнені вимоги про стягнення 25000,00 грн. страхового відшкодування та 31,13 грн. витрат на отримання довідки про включення відповідача-1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивач просить покласти на відповідачів солідарно.

Відповідно до пояснень представників відповідачів заявлені позовні вимоги Національною комісією регулювання електроенергетики України та Закритим акціонерним товариством Страхова компанія “Крона” не визнаються. Так, у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву відповілач-1 посилається на недоведеність позивачем заявлених вимог (виконання ОСОБА_1 трудових (службових) обовязків під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, наявність причинно-наслідкового звязку між діями ОСОБА_1 та понесенням позивачем витрат на проведення оцінки матеріального збитку власнику автомобіля Nisan Note та витрат на отримання розгорнутої довідки ДАІ).

Розгляд справи неодноразово відкладався відповідно до норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк вирішення спору у справі продовжено в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 26.04.2010 р. судом призначено у справі судову експертизу для визначення питань щодо встановлення ступеня вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди у її вчиненні. На вирішення експерта були поставлені наступні питання: як повинен був діяти водій автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_2, в даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху; чи мав водій автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_2, технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Deawoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху; чи відповідали дії водія автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_2, технічним вимогам Правил дорожнього руху; чи були з технічної точки зору дії водія автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_2, у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди; чи мав водій автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_2, технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити транспортний засіб з моменту виникнення небезпеки для руху (указується момент виникнення небезпеки), не доїжджаючи до автомобілю Deawoo Lanos, державний номер НОМЕР_1?

За наслідками розгляду апеляційної скарги позивача у справі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 р., постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 р. її було залишено без змін.

У грудні 2010 року до суду повернулися матеріали справи № 46/61 з висновком експерта, у звязку з чим ухвалою від 10.12.2010 р. провадження у справі було поновлено, її розгляд призначено на 14.01.2011 р.

14.01.2011 р. в судове засідання зявились представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечували.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ міста Запоріжжя, 02.09.2009 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2., під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Deawoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Nissan Note, державний номер НОМЕР_2.

Згідно з постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 24.09.2009 р. № 3-2005/2009 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 10.4 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль Nissan Note, державний номер НОМЕР_2, застрахований у Закритому акціонерному товаристві “Страхова компанія “Металург”, назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство “Страхова компанія “Металург”, договором добровільного страхування від 11.09.2008 р. № 1442 ИТ/08.

Відповідно до довіреності № 3401 від 08.09.2008 р. ОСОБА_2. уповноважив ОСОБА_3 керувати автомобілем Nissan Note, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до довіреності № 3403 від 08.09.2008 р. ОСОБА_2. уповноважив ОСОБА_4 продавати, обмінювати, передавати в оренду та у безоплатне користування автомобіль Nissan Note, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до звіту № 102 від 14.09.2009 р. про оцінку автомобіля Nissan Note, вартість матеріального збитку, який причинено власнику автомобіля, склала 60226,36 грн.

17.09.2009 р. ОСОБА_4 звернулась до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем складено страховий акт № 414 від 17.09.2009 р., з якого слідує, що Публічним акціонерним товариством “Страхова компанія “Металург” вирішено виплатити страхове відшкодування в сумі 60226,36 грн. ОСОБА_4

Позивач, керуючись умовами договору від 11.09.2008 р. № 1442 ИТ/08, страхового акту № 414 від 17.09.2009 р., здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 60226,36 грн. ОСОБА_4 (копія видатково-касових ордерів від 21.09.2009 р. № 304, від 24.09.2009 р. № 311, від 29.09.2009 р. № 318, від 01.12.2009 р., № 417 в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Nissan Note, державний номер НОМЕР_2, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем Deawoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

Заводським районним судом міста Запоріжжя від 24.09.2009 р. № 3-2005/2009 ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс № ВС/2744266 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія “Крона” та Національною комісією регулювання електроенергетики України -власником автомобіля Deawoo Lanos, державний номер НОМЕР_1. Відповідно до зазначеного полісу ліміт відповідальності складає 25 500,00 грн.

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача-2 компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.09.2009 р. у сумі 25500,00 грн.

Проте, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача-2 25000,00 грн. страхового відшкодування, тому зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог з відповідача-2 підлягає стягненню 25000,00 грн. страхового відшкодування.

Також, позивач просить стягнути з Національної комісії регулювання електроенергетики України суму непокритого Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/1289320 в розмірі 35257,49 грн., а також 650,00 грн. вартості послуг огляду та оцінки матеріального збитку, 83,00 грн. витрат на отримання розгорнутої довідки ДАІ.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву проти позову заперечив посилаючись на недоведеність позивачем виконання ОСОБА_1 трудових (службових) обовязків під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, наявність причинно-наслідкового звязку між діями ОСОБА_1 та понесенням позивачем витрат на проведення оцінки матеріального збитку власнику автомобіля Nissan Note та витрат на отримання розгорнутої довідки ДАІ.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 24.09.2009 р. № 3-2005/2009 встановлено, що ОСОБА_1 працює начальником ТП Запорізького територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Враховуючи, те що відповідачі заявлені позовні вимоги не визнали посилаючись на необхідність встановлення ступеня вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди у її вчиненні, судом було призначено судову експертизу.

Проте, відповідно до висновку експерта № 95/10 від 29.11.2010 р. експертом не було встановлено ступінь вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди у її вчиненні і висновки по питаннях, поставлених судом, надавались експертом відповідно до пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Разом з тим, як вже зазначалось вище, вину ОСОБА_1 було визнано постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 24.09.2009 р. № 3-2005/2009, яку залишено в силі постановою Апеляційного суду Запорізької області від 16.10.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, за виконані роботи по проведенню огляду та оцінюванню матеріального збитку, причиненого власнику автомобіля Nissan Note позивачем, було сплачено 650,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3115 від 17.09.2009 р., а також за отримання розгорнутої довідки ДАІ позивачем було сплачено 83,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2206 від 06.07.2009 р.

Виходячи з вищезазначеного, враховуючи ліміт відповідача-2 у сумі 25500,00 грн., з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню 34726,36 грн. страхового відшкодування, 650,00 грн. вартості послуг огляду та оцінки матеріального збитку, 83,00 грн. витрат на отримання розгорнутої довідки ДАІ.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів 31,13 грн. витрат на отримання довідки про включення відповідача-1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та 31,13 грн. витрат на отримання довідки про включення відповідача-2 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було замовлено витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про включення до зазначеного реєстру Національної комісії регулювання електроенергетики України та Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “Крона”, відповідно до чого позивачем було сплачено 31,13 грн. за кожен з них (платіжні доручення № 89, 90 від 15.01.2010 р.).

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженнями речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з оглядом справи.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів по 31,13 грн. витрат на отримання довідки про включення відповідачів до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України заявлені правомірно, але не підлягають задоволенню оскільки, зазначені довідки були отримані позивачем за власною ініціативою до порушення провадження у справі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Національної комісії регулювання електроенергетики України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ідентифікаційний код 00012701) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Металург” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, ідентифікаційний код 20496084) 34726 (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 36 коп. страхового відшкодування, 650 (шістсот пятдесят) грн. вартості послуг огляду та оцінки матеріального збитку, 83 (вісімдесят три) грн. витрат на отримання розгорнутої довідки ДАІ, 354 (триста пятдесят чотири) грн. 60 коп. державного мита, 232 (двісті тридцять дві) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “Крона” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 30726778) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Металург” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, ідентифікаційний код 20496084) 25000 (двадцять пять тисяч) грн. страхового відшкодування, 250 (двісті пятдесят) грн. державного мита, 1 (одну) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 18.01.11