Ухвала суду № 134925531, 18.03.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1939/26

Провадження № 1-кс/461/1682/26

УХВАЛА

про надання дозволу на арешт майна

18.03.2026 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про надання дозволу на арешт майна, -

в с т а н о в и в :

слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 42026140000000034 від 13.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, погодженим прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: нежитлове приміщення, загальною площею 68.3 кв.м., приміщення магазину літерою 2, 42, АДРЕСА_1 , 46, 48, 294, що становить 14/1000 частин будинку за адресою АДРЕСА_2 ; квартира загальною площею 72,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 .

Подане клопотання мотивує тим, що враховуючи необхідність запобігання можливості приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, просить накласти арешт.

Слідчий просить проводити слухання справи без її участі.

Враховуючи положення ч.2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливим провести судовий розгляд без повідомлення власника майна.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026140000000034 від 13 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на невстановлених посадових осіб комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, щодо прийняття рішення про видачу висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідки лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_6 , вимагав та одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США, що мало місце за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 лютого 2026 року, у ОСОБА_7 виникла потреба у скеруванні своєї матері ОСОБА_6 до лікарсько-консультативної комісії з метою отримання висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідки лікарсько-консультативної комісії.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 лютого 2026 року, перебуваючи на території заправної станції «ОККО», що за адресою Львівська область, місто Шептицький, вулиця Львівська, 51, ОСОБА_5 , в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , який звернувся до ОСОБА_5 з метою отримання консультації щодо подачі документів та проходження лікарсько-консультативної комісії його матір`ю ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, висловив протиправну вимогу ОСОБА_7 щодо необхідності надання неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, за здійснення ним впливу на невстановлених посадових осіб комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, щодо прийняття рішення про видачу висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідки лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_6 .

ОСОБА_7 , будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_5 умови, за яких він вимушений надати йому неправомірну вигоду з метою видачі висновку та довідки лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради» на ім`я ОСОБА_6 , про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, усвідомлюючи, що лише у разі надання ОСОБА_5 неправомірної вигоди останній не вчинить дії, які можуть створити для ОСОБА_6 шкідливі наслідки у вигляді перешкод під час проходження лікарсько-консультативної комісії, погодився на таку протиправну вимогу.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 березня 2026 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, повідомив останньому про необхідність прибути 11 березня 2026 року до комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», що за адресою Львівська область, м. Соснівка, вул. Грушевського, 36, а саме до кабінету №4, для проходження ОСОБА_6 лікарсько-консультативної комісії. Цього ж дня, приблизно о 11:00 год., ОСОБА_7 разом із матір`ю ОСОБА_6 , на виконання вказівки ОСОБА_5 , прибули до комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», що за адресою Львівська область, м. Соснівка, вул. Грушевського, 36, де ОСОБА_6 пройшла лікарсько-консультативну комісію при комунальному некомерційному підприємстві «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради».

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 березня 2026 року, перебуваючи у центральній частині міста Шептицького Львівської області, ОСОБА_5 , в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, повідомив останньому, що висновок лікарсько-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідка лікарсько-консультативної комісії на ім`я ОСОБА_6 , готові. При цьому також вказав, що для передачі цих документів ОСОБА_7 необхідно повторно зустрітися. Окрім цього, в ході вказаної зустрічі, ОСОБА_5 повторно висловив Філясу вимогу у наданні неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США.

16 березня 2026 року приблизно о 17:45 годині, ОСОБА_5 , завершуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, перебуваючи на території майданчику для паркування за адресою Львівська область, місто Шептицький, проспект Шевченка, 15, діючи умисно, передав ОСОБА_7 висновок №73 від 11 березня 2026 року лікарсько-консультативної комісії на ім`я ОСОБА_6 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідку лікарсько-консультативної комісії №73 від 11 березня 2026 року і одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 16 березня 2026 року, становило 88 276, 20 грн, за здійснення ним впливу на невстановлених посадових осіб комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, щодо прийняття рішення про видачу вищевказаних висновку та довідки, при цьому ОСОБА_7 усвідомлював, що разі ненадання неправомірної вигоди, він та його матір не отримають зазначені документи.

Після вказаних дій протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

16.03.2026 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України та 17.03.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Викладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сокаль, Львівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , депутатом та адвокатом не є, не одруженого, раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що відповідно до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 перебуває ряд об`єкт нерухомого майна, а саме:

нежитлове приміщення, загальною площею 68.3 кв.м., приміщення магазину літерою 2, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , 48, 294, що становить 14/1000 частин будинку за адресою АДРЕСА_2 ;

квартира загальною площею 72,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 .

Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що накладення арешту на майно проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає конфіскацію майна, та те, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вказане майно підлягатиме конфіскації, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя ,-

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

нежитлове приміщення, загальною площею 68.3 кв.м., приміщення магазину літерою 2, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , 48, 294, що становить 14/1000 частин будинку за адресою АДРЕСА_2 ;

квартира загальною площею 72,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1