Рішення № 13492341, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/14212.01.11 За позовом До

ПроТовариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс"

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

стягнення 1733,17 грн.

Суддя Блажівська О.Є. Представники:Від позивачане зявились Від відповідача не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" (далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №1110501 від 11.05.2009 року в розмірі 1733,17 грн., з яких 924,40 грн. основного боргу, 147,19 грн. пені, 119,72 грн. інфляційних втрат та 41,15 грн. 3% річних, 500,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором поставки №1110501 від 11.05.2009 року в частині оплати товару, у звязку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 року було порушено провадження у справі №58/143, розгляд справи призначено на 26.11.2010 року.

26.11.2010р. розгляд справи не відбувся, у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. розгляд справи призначено на 17.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 24.12.2010 року у звязку з неявкою відповідача та не неподанням ним витребуваних судом доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 розгляд справи відкладався на 12.01.2011 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 12.01.2011 року сторони не зявились, однак позивач направив до суду клопотання вих. №05/01/01 від 05.01.2011р., в якому просив суд розглядати справу без участі свого представника.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №110501, за яким позивач зобовязався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1. цього договору ціна, кількість та асортимент товару, зазначаються у накладних на товар, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно з п.5.1. договору відповідач сплачує в повному обсязі вартість поставленої продукції на 14 календарний день з моменту отримання цієї партії товару.

На виконання умов договору, 12.05.2009 року позивач поставив відповідачу товар на суму 901,80 грн., що підтверджується видатковою накладною КС 0512003. Термін оплати зазначеного товару 26.05.2009 року. Відповідач сплатив заборгованість в розмірі 901,80 грн. 10.06.2009 року, згідно з банківською випискою за особовим рахунком позивача від 10.06.2009 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

30.05.2009 року позивача поставив відповідачу товар на загальну суму 753,60 грн., що підтверджується видатковою накладною КС 0530013. Термін оплати - 13.06.2009 року. Відповідач погасив заборгованість в розмірі 753,60 грн. 06.08.2009 року, згідно з копією банківської виписки, наявної в матеріалах справи.

18.06.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 924,40 грн., що підтверджується видатковою накладною КС 061812. Термін оплати товару 02.07.2009 року. Як вбачається з матеріалів справи, станом на час слухання справи відповідач заборгованість в розмірі 924,40 грн. не погасив.

Зазначені вище видаткові накладні підписані сторонами та скріплені мокрими печатками сторін. Відповідно до Генеральної довіреності відповідача №110501 від 11.05.2009 року, відповідачем на отримання цінностей було уповноважено ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_1.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, 02.07.2009 року відповідач мав оплатити поставлений товар за видатковою накладною КС 061812, проте станом на час слухання справи відповідач заборгованість в розмірі 924,40 грн. не погасив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно не розрахувався з позивачем у звязку з чим виникла заборгованість.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача щодо стягнення 924,40 грн. основного боргу.

Відповідно до п.7.1. цього договору у випадку порушення відповідачем умов оплати товару, встановлених п.5.1. договору, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення виконання зобовязання. Якщо прострочка оплати триває більш ніж десять днів, позивач також має право вимагати від відповідача сплати процентів за користування грошовими коштами в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки за весь період існування заборгованості.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач мав оплатити отриманий товар 26.05.2009 року, за видатковою накладною КС 0512003 в розмірі 901,80 грн., проте погасив заборгованість лише 10.06.2009 року, 06.06.2009 року за видатковою накладною КС 0530013 в розмірі 753,60 грн., проте погасив заборгованість 06.08.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач мав оплатити отриманий товар 02.07.2009 року, за видатковою накладною КС 0618012 в розмірі 924,40 грн. Проте станом на час розгляду справи заборгованість не погасив.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, основний борг та штрафні санкції підлягають стягненню у більшому розмірі ніж зазначено позивачем в позовній заяві та доданому до неї розрахунку, а саме: 924, 40 грн. основного боргу, 175,83 грн. пені, 36,77 грн. 3% річних, 102,27 грн. інфляційних втрат, 447,41 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за видатковою накладною КС 0618012 за період з 28.10.2009 року по 28.10.2010 року, 3,41 грн. 3% річних, 8,29 грн. інфляційних втрат, 41,45 грн. процентів за період з 13.06.2009 року по 06.08.2009 року за видатковою накладною КС 0530013, 1,119 грн. 3% річних, 9,92 грн. інфляційних втрат, 14,43 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 26.05.2009 року по 10.06.2009 року за видатковою накладною за видатковою накладною КС 0512003, а всього 1765,37 грн., в той час як позивачем заявлено до стягнення та визначено ціну позову у загальному розмірі 1733,17 грн., а також сплачено державне мито, виходячи з даної ціни позову.

Підстав для стягнення грошових коштів у більшому розмірі ніж визначено позивачем у позові у суду немає, оскільки суд при розгляді справи обмежений розглядом заявлених по справі позовних вимог. Не дивлячись на те, що позивачем здійснено розрахунок суми боргу та штрафних санкцій, які є більшими, ніж заявлені позовні вимоги, суд задовольняє позовні вимоги в межах заявленої позивачем суми.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 1733,17 грн. заборгованості з урахуванням штрафних санкцій.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс»(62414, Харківська обл., Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20; 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7; код ЄДРПОУ 35288465) 924 (девятсот двадцять чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 147 (сто сорок сім) грн. 19 коп. пені, 119 (сто девятнадцять) грн. 72 коп. інфляційних втрат та 41 (сорок одна) 15 коп. 3% річних, 500 (пятсот) 71 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.Є.Блажівська Повний текст рішення складено 17.01.2011 року