Рішення № 13492318, 16.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/46016.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 11617,99 грн. за участю представника позивача Бабича В.В., довіреність № 80 від 01.06.2010 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про стягнення 11617,99 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.10.2009 року в м. Миколаєві по проспекту Жовтневому мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2107», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Чана»д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11617,99 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1 було застраховано ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

07.10.2010 року позивач направив відповідачу претензію для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу, проте відповіді на дану претензію не отримав.

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.12.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2010 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки УДАІ УМВС України в Миколаївській області вих. № 9/8361 від 05.11.2010 року та постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі №3-5164 2009р. від 20.11.2009 року, ОСОБА_1 30.10.2009 року о 08 год. 46 хв. В м. Миколаєві по пр. Жовтневому керував автомобілем «ВАЗ 2107»д.н. НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну дистанцію та допустив зіткнення з автомобілем «Мазда»під керуванням гр. ОСОБА_3. Внаслідок ДТП транспортні засобі отримали механічні пошкодженя.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі №3-5164 2009р. від 20.11.2009 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Чана», д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_4 у позивача на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 044959 від 06.11.2008 року.

Відповідно до звіту №80/11/09 від 19.11.2009 року матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля «Чана», д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 12458,45 грн.

Як вбачається з страхового акту № 2472-2497/09 від 30.12.2009 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 11617,99 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 2684 від 06.04.2010 року на суму 3617,99 грн., 2759 від 12.04.2010 року на суму 4000,00 грн., 2775 від 13.04.2010 року на суму 4000,00 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 11617,99 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що транспортний засіб «Ваз 2107», д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Чана»д.н. НОМЕР_2, належить ОСОБА_1, що підтверджується довідкою УДАІ УМВС України в Миколаївській області вих. № 9/8361 від 05.11.2010 року.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ 2107», д.н. НОМЕР_1 (ОСОБА_1), та який перебуває у його власності, встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Чана»д.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з тверджень позивача встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством національної акціонерної страховою компанією «Оранта»та ОСОБА_1 було укладено договір (поліс) № ВВ/8842994 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ 2107», д.н. НОМЕР_1 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1

Претензією про виплату страхового відшкодування за вих. № 2967 від 07.10.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 11617,99 грн. До вказаної претензії були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати. Дана претензія була отримана відповідачем 13.10.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Чана», д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 11617,99 грн.

Державне мито у сумі 116,18 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код 22229921) 11 617 (одинадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 99 коп. боргу, 116 (сто шістнадцять) грн. 18 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС. Чебикіна