Рішення № 134922070, 19.01.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9789/24

провадження № 2/208/145/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського в складі: Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, -

в с т а н о в и в:

І.Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.

В обгрунтовання позовної заяви (з урахуванням уточнених позовних вимог) зазначає, що ОСОБА_1 є рідною бабусею дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 05 серпня 2015 року. Сторони фактично припинили шлюбні відносини. Від шлюбу колишнє подружжя має доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З моменту припинення шлюбних відносин відповідач стала чинити перешкоди позивачу у вихованні дитини та спілкування з нею. Усі намагання позивача побачити та поспілкуватися з дитиною закінчуються сваркою. Батько дитини продовжує матеріально забезпечувати доньку, ним щомісячно відповідачці надаються грошові кошти на утримання дитини, заборгованість зі сплата аліментів відсутня.

Склалася ситуація, за якої лише відповідач вирішує, чи може бабуся спілкуватися з онукою, бачитися з нею, проводити разом час, відвідувати розважальні заходи або гуляти. Такі протиправні дії відповідача є порушенням прав позивача на виховання дитини, що фактично і стало підставою звернення до суду.

Тому просить суд зобов`язати ОСОБА_3 , не чинити бабусі ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з онучкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши на ступний порядок участі бабусі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини:

- побачення з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше ніж три рази на місяць у погоджені між сторонами дату та час, із зобов`язанням повернення дитини матері - ОСОБА_3 , з можливістю проводити час з дитиною у дитячих розважальних закладах та під час прогулянок на вулиці без присутності матері;

- перебування онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_1 за місцем її проживання протягом двох тижнів літніх канікул щороку з можливістю виїзду з дитиною на відпочинок за межі України;

- щорічні побачення ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її проживання у святкові державні свята та у день народження онуки протягом трьох годин у час, погоджений з ОСОБА_3 ;

- необмежене спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з донькою та онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами зв`язку у денний час без відриву від навчання, з урахуванням режиму дня та відпочинку дитини, із зобов`язанням відповідачки надати наявні засоби зв`язку.

04.12.2025 року представник відповідач ОСОБА_6 надала до суду відзив на позов, у якому частково заперечувала проти позову та просила суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме:

- визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та порядок спілкування з онукою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови перебування дитини в Україні та за бажанням дитини, встановивши такі дні та часи спілкування:

- другу та четверту суботу місяця з 12:00 до 17:00 години з можливістю проводити час з дитиною у дитячих розважальних закладах та під час прогулянок на вулиці без участі сторонніх осіб, з урахуванням режиму дня та відпочинку дитини;

- у святкові державні свята (Новий рік - 1 січня, Різдво Христове - 25 грудня, День Конституції України - 28 червня, День Незалежності України - 24 серпня, Великдень і Трійця - дати яких визначаються календарем), а також у день народження онуки - протягом трьох годин без участі сторонніх осіб за попередньою домовленістю про день та час з урахуванням режиму дня та відпочинку дитини;

- у літній період протягом 10 днів у липні або серпні щороку без участі сторонніх осіб за попередньою домовленістю та з повідомленням матері ОСОБА_3 про заздалегідь узгоджене між сторонами місце перебування дитини, без можливості виїзду ОСОБА_1 разом з онукою за межі України;

- спілкування будь-якими засобами зв`язку у денний час без відриву від навчання, з урахуванням режиму дня та відпочинку дитини.

II. Заяви, клопотання позивача, відповідача та заінтересованих осіб.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_7 , не з`явилися, представник подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, просила позовні вимоги задовольнити з урахуванням уточнених позовних вимог.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та представник відповіда ОСОБА_6 , не з`явилися, представник подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника, винести рішення з урахуванням відзиву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради - у судове засідання не з`явився, надав до суду лист, у якому просив розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Процесуальні дії по справі.

31жовтня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

23грудня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та справа призначена до розгляду.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з 15 серпня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданий Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис № 356.

Судом встановлено, що шлюб між подружжям на час розгляду справи розірваний, що вбачається з рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11квітня 2023 року.

Згідно до свідоцтва про народження, яке видано 29 січня 2016 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, зазначається, що від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 67.

Згідно до свідоцтвом про народження батька дитини - ОСОБА_5 , виданим 10.11.1988 року міським відділом РАЦС м. Дніпродзержинська, зазначається, що ОСОБА_1 є рідною бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 365.

Як вбачається з наданого суду висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 11.08.2025 року № 8вих-20/605 щодо визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні зазначеної дитини.

Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст.15,16ЦК України, кожна особа має право на захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожнаособа маєправо звернутисядо судуза захистомсвого особистогонемайнового абомайнового правата інтересу.

Позивач обрав спосіб захисту, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України, а саме усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі бабусі у вихованні дитини, що є предметом спору.

Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір із сімейних правовідносин, до яких підлягають застосуванню положення Сімейного кодексу України.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно із ст. 257 Сімейного Кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст. 263 Сімейного Кодексу України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Нормами ч.ч. 1. 2 ст. 159 Сімейного Кодексу України, визначено якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом встановлено, що між сторонами склалися конфліктні відносини, у зв`язку з чим сторони не змогли самостійно врегулювати питання щодо порядку спілкування з дитиною.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Інтереси дитини захищаються передусім, і не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Слід звернути увагу на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує.

Право на повагу до сімейного життя баби та діда щодо своїх онуків передбачає, зокрема, право підтримувати нормальні сімейні відносини шляхом контактів з ними. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою осіб, які несуть батьківську відповідальність, а тому доступ баби чи діда до онуків, як правило, здійснюється за згодою батьків дитини.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22) зазначено, що сторонами не погоджено способи участі позивачів у вихованні онуків (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, а тому суди обґрунтовано встановили наявність підстав для визначення порядку участі позивачів у спілкуванні та у вихованні онуків шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у визначені дні.

Суд звертає увагу, що у усіх діях щодо дитини, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першо чергова увага повинна приділятись як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

З наведених вище норм діючого законодавства можна зробити висновок, що сторони по справі зобов`язані здійснювати свої обов`язки щодо дитини, мають право на спілкування з дитиною, її виховання.

Як встановлено судом, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду справи, проживає із відповідачкою ОСОБА_2 .

Отже, вирішення питання щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку такого спілкування охоплюється сферою дії ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та становить втручання у право на повагу до сімейного життя, яке, однак, не є абсолютним.

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до вимог Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори», стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Статтею 8 Конвенції гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського Суду у справі «Хант проти України»).

ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зазначає про наявність перешкод у спілкуванні з онукою, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно із абзацами 1, 2 пункту 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29 травня 1999 року № 34/166/131/88, безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції. Справами опіки і піклування у селищах і селах безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав», висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства України, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування батька з дитиною обов`язковим є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Під час вирішення позову суд приймає до уваги висновок Органу опіки та піклування щодо визначення способу участі бабусі у вихованні дитини.

Суд враховує висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради щодо визначення порядку участі бабусі у вихованні дитини, відповідно до якого визнано доцільним визначити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства суд дійшоввисновку, що позивачка має гарантоване законом право на спілкування з онукою та участь у її вихованні.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Таким чином суд, зважаючи на встановлені ним належним чином фактичні обставини у справі на підставі наданих доказів, враховуючи принципи диспозитивності, змагальності та пропорційності, а також з урахуванням найкращих інтересів дитини дійшов висновку про задоволення позовних вимог, зобов`язати відповідача ОСОБА_2 , не чинити бабусі ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з онучкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні неповнолітньої онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в способи:

-безперешкодне перебування онуки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з бабусею ОСОБА_1 одні вихідні, з 18 годиникожної другої або третьої п`ятниці місяця до 18 години другої або третьої неділімісяця, з ночівлею за місцем фактичного проживання/перебування бабусі ОСОБА_1 , з попереднім наданням відомостей матері про місце перебуваннядитини, без присутності матері ОСОБА_2 , зурахуванням психологічного, фізичного стану дитини, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню, із зобов`язанням повернути ОСОБА_2 дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- надати ОСОБА_1 можливість щорічно разом з онукою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період відпустки та літніхканікул за місцем фактичного проживання/перебування бабусі ОСОБА_1 проводити спільний відпочинок та оздоровлення тривалістю 14 діб безприсутності матері ОСОБА_2 з попереднім наданнямвідомостей матері про місце перебування дитини, з урахуванням психологічного іфізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути, за погодженням зматір`ю дитини;

- безперешкодне відвідування дитини в день її народження, або у найближчі вихіднідні, що слідують за Днем народження дитини, за попереднім узгодженням із матір`юдитини часу такого відвідування;

-зустрічі бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихідні дні, що слідують за новорічними, різдвяними та великодніми святами або в день таких свят, якщо цей день припадає на неробочий день з ночівлею за місцем фактичного проживання/перебування бабусі ОСОБА_1 , з попереднім наданням відомостей матері про місце перебування дитини, без присутності матері ОСОБА_2 , з урахуванням психологічного, фізичного стану дитини, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню, із зобов`язанням повернути ОСОБА_2 дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- особисте спілкування бабусі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів (зокрема, але не виключно Viber, тощо), у період з 19 години до 20 години за Київським часом кожного дня за особистим номером телефона онуки, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню.

Окрім цього, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

VI. Судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 157, 158, 159,257, 258, 263 СК України, ст.ст.12, 19, 76-79, 81, 141 ,258-260, 263-265 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі бабусі у вихованні дитини, задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , не чинити бабусі ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з онучкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні неповнолітньої онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-безперешкодне перебування онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з бабусею ОСОБА_1 одні вихідні, з 18 години кожної другої або третьої п`ятниці місяця до 18 години другої або третьої неділі місяця, з ночівлею за місцем фактичного проживання/перебування бабусі ОСОБА_1 , з попереднім наданням відомостей матері про місце перебуваннядитини, без присутності матері ОСОБА_2 , з урахуванням психологічного, фізичного стану дитини, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню, із зобов`язанням повернути ОСОБА_2 дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- надати ОСОБА_1 можливість щорічно разом з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період відпустки та літніх канікул за місцем фактичного проживання/перебування бабусі ОСОБА_1 проводити спільний відпочинок та оздоровлення тривалістю 14 діб без присутності матері ОСОБА_2 з попереднім наданням відомостей матері про місце перебування дитини, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути, за погодженням з матір`ю дитини;

- безперешкодне відвідування дитини в день її народження, або у найближчі вихіднідні, що слідують за Днем народження дитини, за попереднім узгодженням із матір`ю дитини часу такого відвідування;

-зустрічі бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихідні дні, що слідують за новорічними, різдвяними та великодніми святами або в день таких свят, якщо цей день припадає на неробочий день з ночівлею за місцем фактичного проживання/перебування бабусі ОСОБА_1 , з попереднім наданням відомостей матері про місце перебування дитини, без присутності матері ОСОБА_2 , з урахуванням психологічного, фізичного стану дитини, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню, із зобов`язанням повернути ОСОБА_2 дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- особисте спілкування бабусі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів (зокрема, але не виключно Viber, тощо), у період з 19 години до 20 години за Київським часом кожного дня за особистим номером телефона онуки, з урахуванням режиму дня, навчання, стану здоров`я дитини, зайнятістю в гуртках та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди спілкуванню.

Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Відомості сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, адреса: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр-т Свободи, буд. № 2/1, ЄДРПОУ 23928331.

Суддя Похваліта С. М.