Рішення № 13491920, 23.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/534-48/47323.12.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства Страхова компанія "Укргазпромполіс"

доКомунального підприємства "Київпастранс" в особі тролейбусного депо №2

простягнення 130 867,36 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Ільїн П.П. відповідача:Солодовнік О.С. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство Страхова компанія "Укргазпромполіс" (надалі ВАТ СК "Укргазпромполіс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі тролейбусного депо №2 (надалі КП "Київпастранс") про стягнення 130 867,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору страхування наземного транспорту №С02121 від 31.07.2008 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником транспортного засобу - тролейбуса, бортовий номер НОМЕР_2, та працівника якого визнано винним у скоєнні ДТП є КП "Київпастранс", а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2009 р. позов задоволено повністю, стягнуто з КП "Київпастранс" на користь ВАТ СК "Укргазпромполіс" грошові кошти у розмірі 130 867,36 грн. та судові витрати у розмірі 1 544,67 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2009 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 р. скасовано, а справу №25/534 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2010 р. справу №25/534 прийнято до свого провадження, присвоєно їй новий номер №25/534-48/473 та призначено до розгляду на 30.08.2010 р.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів та пояснень в судовому засіданні 30.08.2010 р. оголошено перерву до 22.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. у справі №25/534-48/473 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

06.12.2010 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи у справі №25/534-48/473.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2010 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 22.12.2010 р.

В судовому засіданні 22.12.2010 р. оголошено перерву до 23.12.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 23.12.2010 р. зявився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача зявився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, проти позову заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 р. між ВАТ СК "Укргазпромполіс" та Кононським Дмитром Борисовичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №С02121 (надалі "Договір"), обєктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

08.12.2008 р. в м. Києві по вул. Стеценка було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1, та тролейбуса №НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1., керуючи тролейбусом №НОМЕР_2, здійснила зіткнення з автомобілем Skoda Octavia, чим спричинила пошкодження автомобілів.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_1. вимог п. 11.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві та постановою Подільського районного суду м. Києва від 27.01.2009 р. у адміністративній справі №3-295/09, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

10.12.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Skoda Octavia звернувся до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до висновку №790 автотоварознавчого дослідження, складеного 15.12.2008 р. Закритим акціонерним товариством Українським центром після аварійного захисту «Експерт-сервіс», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 129834,36 грн.

На підставі страхового акту №ЦО09000329, затвердженого 30.01.2009 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив ОСОБА_2. суму страхового відшкодування у розмірі 129834,36 грн., вартість довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн. та вартість експертних послуг у розмірі 950,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №158 від 30.01.2009 р., №1695 від 12.12.2008 р. та №1838 від 30.12.2008 р. відповідно.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ВАТ СК "Укргазпромполіс" перейшло в межах суми 130867,36 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Спір у справі виник у звязку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем зобовязання по відшкодуванню шкоди у розмірі 130867,36 грн., заподіяної внаслідок експлуатації транспортного засобу тролейбуса №НОМЕР_2.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб тролейбус №НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Skoda Octavia, належить Комунальному підприємству "Київпастранс" в особі тролейбусного депо №2 та знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1., яка керувала тролейбусом №НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 р. у справі №25/534 визначено, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та не перевірили наявність повноважень оцінювача спірного майна, зокрема, кваліфікаційного свідоцтва, а також не врахували суперечності щодо пошкоджених деталей автомобіля.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. у справі №25/534-48/473 призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №9481/10-18 судової автотоварознавчої експертизи по справі №25/534-48/473 від 01.12.2010 р. матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля Skoda Octavia, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 119937,98 грн., а ринкова вартість автомобіля Skoda Octavia станом на 08.12.2008 р. (момент настання ДТП) становить 206 021,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Матеріалами справи підтверджено, що матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля Skoda Octavia, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 119937,98 грн.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про передачу йому деталей автомобіля, що були пошкоджені при ДТП, та які становлять для нього певну цінність.

Відповідно до розяснень, наданих у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Згідно п. 6.3.1.6 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) ВАТ СК "Укргазпромполіс" від 07.02.2007 р. сума страхової виплати (до застосування франшизи) у разі знищення застрахованого транспортного засобу, коли вартість відновлювального ремонту або матеріального збитку дорівнює (або перевищує) ринковій вартості автотранспортного засобу на момент настання страхового випадку; зменшується на вартість ліквідних деталей, вузлів та агрегатів вказаного транспортного засобу, придатних до подальшої експлуатації, розраховану організацією, що має право згідно із діючим законодавством України на проведення оцінки вартості автотранспортних засобів.

Суд відзначає, що, по-перше, застрахований транспортний засіб - автомобіль Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, а не знищено, а по-друге, вартість відновлювального ремонту автомобіля є меншою, ніж його ринкова вартість.

За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача необхідно відмовити.

Враховуючи встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, що обмежений розміром фактично спричиненої матеріальної шкоди, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 119 937,98 грн. (розмір шкоди згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи), а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та задовольняються судом.

Відповідно до абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Матеріалами справи (платіжне доручення №1695 від 12.12.2008 р.) підтверджується оплата позивачем вартості довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн.

В частині заявлених до стягнення витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 950,00 грн. необхідно відмовити, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 р. у справі №25/534 вказано на суперечливість висновків такого дослідження, а судом у справі призначено з цього питання судову експертизу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із КП "Київпастранс" на користь ВАТ СК "Укргазпромполіс" шкоди у розмірі 119 937,98 грн. та витрати на отримання довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 9 896,38 грн. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 950,00 грн. необхідно відмовити з викладених підстав. Позивач просить включити до складу судових витрат суму коштів у розмірі 3 100,80 грн., сплачених на проведення експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р.

Згідно платіжного доручення №1586 від 12.11.2010 р. позивачем на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було сплачено 3 100,80 грн. за проведену автотоварознавчу експертизу.

Пунктом 9 роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998 р. №02-5/78 розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), та розподіл цих витрат має визначатись господарським судом з урахуванням ставок і окладів, встановлених експертною установою.

Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Оскільки факт оплати позивачем таких послуг підтверджується належними доказами, суд вважає, що витрати позивача повязані з оплатою вартості проведеної експертизи підлягають включенню до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія "Укргазпромполіс" задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м.Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія "Укргазпромполіс" (02098, м. Київ, Набережна Дніпровська, 13; ідентифікаційний код 21664129) шкоду у розмірі 120 020 (сто двадцять тисяч двадцять) грн. 98 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 2 843 (дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 80 коп., державне мито у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 44коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 27.12.2010 р.