Ухвала суду № 134916492, 13.03.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5983/25

провадження № 2-с/208/151/26

УХВАЛА

13 березня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Савранський Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд -

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2025 року Заводським районним судом міста Кам`янського видано судовий наказ, згідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 42 309,78 грн., заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 1 659,64 грн., інфляційні витрати в розмірі 4 694,97 грн., 3% річних в розмірі 1 158,90 грн., сума пені в розмірі 1 412,78 грн., а також пропорційно сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 242,24 грн. та витрати на надану правничу допомогу в розмірі 600,00 грн. (а.с. 31).

13 березня 2026 року боржниця звернувся до суду з заявою про поновлення строку на оскарження та скасування вищезазначеного судового наказу.

В обґрунтування поданої заяви заявниця зазначає, що про існування судового наказу їй стало відомо лише у 2026 році після накладення арешту на її банківські рахунки в межах виконавчого провадження. Із вказаним судовим рішенням вона не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що нею здійснюється оплата за комунальні послуги, а визначений розмір заборгованості не відповідає дійсності, на підтвердження чого до заяви додано копії квитанцій про оплату. Крім того, заявниця зазначає, що договори з АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» нею не укладалися. На підставі викладеного просить поновити строк на оскарження та скасувати судовий наказ.

Ознайомившись з поданими матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 170 ЦПК України зазначено, шо боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи судом на адресу мешкання боржниці надіслано копію судового наказу та копію заяви про видачу судового наказу з додатками, проте, скероване судом поштове відправлення повернуто відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання 28.11.2025 року (а.с. 37).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

З наведеного встановлено, що строки звернення із заявою про скасування судового наказу порушені, проте боржником подано аргументоване клопотання про поновлення строку на оскарження відповідного наказу, яке підлягає задоволенню, а тому підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2012, у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. Самі докази можуть бути подані суду при розгляді заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, сама по собі заява про скасування судового наказу не є достатньою підставою для скасування судового наказу, а повинна містити обґрунтовані обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Разом з цим, такі обставини мають існувати до видачі судового наказу.

Відповідно до доданих ОСОБА_2 до заяви про скасування судового наказу копій квитанцій АТ «А-БАНК» встановлено, що заявниця у період з 04.03.2026 року по 09.03.2026 року здійснила п`ять платежів на розрахунковий рахунок АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль», сплативши грошові кошти у загальному розмірі 80 грн. 00 коп.

Зазначені платежі свідчать про фактичне часткове виконання судового рішення та погашення частини заборгованості, оскільки сплачені вже після винесення судового наказу, що об`єктивно підтверджує заявницею усвідомлення наявності боргу за надані послуги теплопостачання. Здійснення добровільної сплати за виданим судовим наказом є поведінкою, яка свідчить про визнання зобов`язання, а тому не може розцінюватися як обставина, що ставить під сумнів правомірність його видачі чи є підставою для скасування відповідного судового рішення. Водночас сплачені кошти підлягають врахуванню державним або приватним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, зі змісту поданої заяви вбачається, що боржницею фактично не наведено жодних належних та обґрунтованих доводів щодо повної або часткової необґрунтованості вимог стягувача, як цього вимагає положення ч. 3 ст. 170 ЦПК України.

За таких обставин подана заява не відповідає вимогам, встановленим цивільним процесуальним законодавством до обґрунтування, у зв`язку з чим підлягає поверненню без розгляду заявнику.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170, 259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Строк на звернення з заявою про скасування, поновити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу в цивільній справі №208/5983/25 виданого 06 червня 2025 року за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», залишити без розгляду та повернути її заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Суддя Т.А. Савранський