Рішення № 13491622, 11.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/47111.01.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1172,73 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Брайко М.В. - представник за довіреністю № 40 від 18.10.2010 року;

від відповідача: не зявився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1172,73 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір поставки № 1595 від 09.08.2007 року.

Відповідно п.1.1. договору поставки № 1595 від 09.08.2007 року постачальник зобовязується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідач не виконав зобовязання по договору поставки № 1595 від 09.08.2007 року щодо оплати поставленого товару.

25.10.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»був укладений договір відступлення права вимоги.

Відповідно п. 1. договору відступлення права вимоги від 25.10.2010 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 1172,73 грн., належне первісному кредитору на підставі договору поставки № 1595 від 09.08.2007 року укладеного між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Листом вих. № 156 від 25.10.2010 року відповідачеві було повідомлено про укладення договору відступлення права вимоги від 25.10.2010 року та направлено копію вищезазначеного договору, а також прохання оплатити заборгованість, що підтверджується описом до листа від 05.11.2010 року та фіскальним чеком пошти від 03.11.2010 року на адресу відповідача.

На момент звернення до суду сума несплаченого товару становить 700, 58 грн.

Також, керуючись статтею 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 342,07 грн. та 3% річних у розмірі 55,57 грн.

У звязку з невиконанням умов договору позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2010 року порушено провадження у справі № 33/471 і призначено до розгляду на 14.12.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.12.2010 року розгляд справи відкладено на 11.01.2011 року у звязку із неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 11.01.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/471 від 02.12.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 12252556 від 22.12.2010 року.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 14.12.2010 року виконав, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір поставки № 1595 від 09.08.2007 року.

Відповідно п.1.1. договору поставки № 1595 від 09.08.2007 року постачальник зобовязується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно п.4.1. договору поставки № 1595 від 09.08.2007 року поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами вказаними у специфікації.

Згідно п. 4.2. договору поставки № 1595 від 09.08.2007 року замовлення на поставку складається в усній або в письмовій формі і направляється постачальнику факсом, поштою або через представника постачальника. Постачальник в день подачі замовлення підтверджує замовлення з урахуванням товарних позицій, які є на складі, або можуть бути доставлені постачальнику в обумовленні строки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар, у свою чергу ОСОБА_1. оплатила частину поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач не виконав свого зобовязання за договором поставки № 1595 від 09 серпня 2007 року щодо оплати поставленого йому товару у розмірі 700,58 грн.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно п.3.2. договору поставки № 1595 від 09 серпня 2007 року покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 14 календарних днів з дня її поставки, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам.

25 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»укладений договір відступлення права вимоги.

Відповідно п. 1. договору відступлення права вимоги від 25.10.2010 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 1172,73 грн., належне первісному кредитору на підставі договору поставки № 1595 від 09.08.2007 року укладеного між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Листом вих. № 156 від 25.10.2010 року Кириленко Наталію Василівну було повідомлено про укладення договору відступлення права вимоги від 25.10.2010 року та направлено копію вищезазначеного договору, а також прохання оплатити заборгованість, що підтверджується описом до листа від 05.11.2010 року та фіскальним чеком пошти від 03.11.2010 року на адресу відповідача.

Відповідно п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За правилом частини другої ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Судом встановлено факт відступлення права вимоги товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»товариству з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейд», належне первісному кредитору на підставі договору поставки № 1595 від 09 серпня 2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 700,58 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 342 грн. 07 коп. та 3% річних у розмірі 55 грн. 57 коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача щодо стягнення суму індексу інфляції у розмірі 342, 07 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції:

(з січня 2008 року по серпень 2010 року)

217,40 грн. (сума заборгованості) * 122,3% * 112,3% * 101,8*% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6% * 99,8% * 101,2% = 311,55 грн.

311,55 грн. 217,40 грн. = 94,15 грн.

(з січня 2008 року по серпень 2010 року)

483,18 грн. (сума заборгованості) * 122,3% * 112,3% * 101,8*% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6% * 99,8% * 101,2% = 692,44 грн.

692,44 грн. - 483,18 грн. = 209, 26 грн.

Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 303 грн. 41 коп. та підлягає задоволенню.

У стягненні розміру індексу інфляції у розмірі 38 грн. 66 коп. відмовити.

Вимога позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 55,57 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 3 грн. 37 коп., на відповідача 98 грн. 63 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 7 грн.79 коп., на відповідача 228 грн. 21 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04074, м. Київ, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»(52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) суму основного боргу в розмірі 700 (сімсот) грн. 58 коп., індекс інфляції в розмірі 303 (триста три) грн. 41 коп., 3% річних в розмірі 55 (пятдесят пять) грн. 57 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 98 (девяносто вісім) грн. 63 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 21 коп.

3. В стягненні індексу інфляції у розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 66коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 13.01.2011 року.