ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1/43420.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»
До Державного підприємства «Вугілля України»
Про стягнення 15142,32 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Маценко О.В., довіреність № 08-32 від 11.01.2010р.
від відповідача Ященко О.І., довіреність № 29-06/2-Д від 26.06.2010р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 15142,32 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 02-09/1-ЕН від 17.02.2009р.
Ухвалою суду від 09.12.2010р. порушено провадження у справі № 1/434 та призначено розгляд на 20.12.2010р.
20.12.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, підстави своїх заперечень виклав у відзиві.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 02-02-09/1-ЕН від 17.02.09, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті.
Пунктом 7.1 договору встановлювались граничнодопустимі критерії якості вугілля, зокрема по зольності та вологості.
На виконання умов договору 06.11.2009 на адресу Ладижинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля, вантажовідправником якого було ЦЗФ «Селідовська»шахта «Білозерська»в загальній кількості 280 тонн згідно накладної № 51903605.
При прийманні спірного вугілля за якістю спільно з представниками вантажовідправника позивачем виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, оскільки фактична зольність вугілля значно перевищує гранично допустиму за договором.
Пунктом 3.4.5 договору встановлено, що покупець (позивач) має право відмовитись від приймання та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують граничнодопустимі.
Телеграмами № 17-5620 від 06.11.2009, №17-5617 від 06.11.2009, № 17-5618 від 06.11.2009, № 17-5620 від 06.11.2009, відповідач та вантажовідправник повідомлялись про те, що у зв’язку з поставкою вугілля неналежної якості позивач відмовляється прийняти спірне вугілля та просив розпорядитись ним або надати згоду на його повернення вантажовідправнику.
Спірне вугілля було вивантажено на окремий майданчик, у зв’язку з тим, що вантажовідправник та відповідач затягували процес прийняття повернутого вугілля, внаслідок простою вагонів Одеська залізниця стягнула з позивача кошти у розмірі 15142,32 грн.
Пунктом 8.4 договору встановлено, що у випадку поставки неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв’язаних з постачанням такого вугілля.
З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія від 19.01.2010 № 16-261 на суму 15142,32 грн. з вимогою відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля. Однак відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді та без задоволення.
У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 15142,32 грн. збитків завданих внаслідок поставки не якісного вугілля.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 151,50 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м.Львів, вул. Козельницька 15, код ЄДРПОУ 2326955) 15 142 (п’ятнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 32 коп. - збитків; 151 (сто п’ятдесят одну) грн. 50 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 11.01.2011р.)
Судове рішення № 13491158, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1/434. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: