Ухвала суду № 134911501, 17.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2880/26

Провадження №1-кс/333/1209/26

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2026 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ДБР ОСОБА_3 , прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62026080100000337 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який проходить військову службу на посаді стрільця-кухара 2 взводу оперативного призначення 1 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62026080100000337.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 10.02.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройові частині) № 43 ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду гранатометника 2 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні «солдат».

Солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, зобов`язаний дотримуватись Конституції та законів України, Військової присяги, вимог статутів, виконувати накази командирів та сумлінно нести військову службу.

Однак, знаючи свої обов`язки та маючи можливість їх виконувати, він умисно їх порушив.

26.09.2025 Бєлий отримав направлення на ВЛК і 30.09.2025 вибув до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 НГУ. 18.10.2025, не завершивши проходження ВЛК, він самовільно залишив місце служби та був відсутній до 27.10.2025.

31.10.2025 його призначено на посаду стрільця-кухаря.

Вдруге, 22.12.2025 він отримав нове направлення на ВЛК і 25.12.2025 вибув до медичного пункту. 31.12.2025 знову самовільно залишив місце служби та був відсутній до 17.01.2026.

Обидва випадки сталися в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення місця служби без поважних причин в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені, просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у межах строку досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують, а також поведінка підозрюваного після вчинення тяжкого злочину, дає підстави вважати, що останній буде і надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз`яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_5 .

Підозрюваний ОСОБА_6 , щодо клопотання слідчого заперечував, просив суд обрати більш м`який запобіжний захід, оскільки він самостійно повернувся на військову службу та зараз бажає її продовжувати.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність достатніх ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та зазначив, що підозрюваний має постійне місце проживання, не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 19.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України (кримінальне провадження №62026080100000337).

Клопотання слідчого погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.

16 березня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та вручено останньому 16.03.2026 року о 16-21 годині, проте підозрюваний відмовився від підпису. Зазначений факт було зафіксовано на відеозапис.

16 березня 2026 року підозрюваному ОСОБА_6 було вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте підозрюваний відмовився від підпису. Зазначений факт було зафіксовано на відеозапис.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підтверджується, зокрема, даними, що містяться в повідомленні про вчинення кримінального правопорушення; протоколах допиту свідків, матеріалах службового розслідування та інших матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.

При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці проживання фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, неодружений, тривалий час переховувався від проходження військової служби.

На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме скоєнні тяжкого злочину в період воєнного стану, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а саме: переховування від органів досудового розслідування, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою.

Доводи підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зокрема, наявні у кримінальному провадженні обставини свідчать про існування реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим, що підозрюваний підозрюється в тому, що він двічі самовільно залишав місце служби та тривалий час був відсутній без поважних причин, після того, як в жовтні 2025 року вже був звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 407 ч.5 КК України та направлений для продовження військової служби.

Посилання сторони захисту на наявність постійного місця проживання та відсутність наміру переховуватись не спростовують зазначених ризиків, оскільки фактична поведінка підозрюваного свідчить про протилежне.

Крім того, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст.407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що виключає можливість застосування домашнього арешту.

Отже, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Згідно ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме заставу, виходячи із вимог ст.182 КПК України.

Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст.182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_6 є тяжким, з урахуванням майнового стану підозрюваного, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Так, згідно з вимогами ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Статтею 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_6 , 16.03.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що є початком обчислення строку досудового розслідування.

Таким чином, на момент розгляду клопотання слідчого, строк досудового розслідування не сплив, перебуває в межах, установлених КПК України, і з урахуванням положень ст.197 КПК України, строк дії ухвали про тримання під вартою не перевищує максимального строку 60 днів.

Беручи до уваги викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим, підтриманим належними доказами та відповідає вимогам законодавства. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 133 120 гривень, поклавши на нього відповідні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, у разі внесення застави.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62026080100000337 задовольнити повністю.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» до 14 травня 2026 року включно.

Строк тримання ОСОБА_6 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту оголошення ухвали суду, а саме з: 17 березня 2026 року.

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_6 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_6 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 133 120 (сто тридцять трьох тисяч сто двадцяти) гривень 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ-26316700, рахунок № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);

3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» залежно від місця виконання ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1