Рішення № 134911255, 10.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16641/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Авдєєва К.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 10.03.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.03.2026.

Позивач, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛЕКСІ" (23.06.2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ», надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Споживач/Відповідач) за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи було укладено договір позики №6513 від 04.04.2018 року в електронній формі.

В результаті платіжної операції ініційованої Позикодавцем, за посередництва надавача платіжних послуг, сума коштів в розмірі позики була перерахована на картковий рахунок вказаний Позичальником при укладанні Договору позики, що підтверджується відповідною довідкою, яка додається до позовної заяви. На підставі зазначеного вище договору Позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності.

Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1.9%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%.

Відповідач не виконує свої грошові зобов`язання належним чином, довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позову складає 22041,5 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за позикою; 17041,5 грн., - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою (розрахунок заборгованості додається до позовної заяви).

Позивач просить суд: керуючись ст. 4, п.1 ч.6 ст.19, ч.5 ст.28, 175-177, 211, п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України, - стягнути з Відповідача, яким є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ: 41229318, Адреса:01054, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1) заборгованість за договором позики у сумі 22041,5 гривень.

Стягнути з Відповідача, яким є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ: 41229318, Адреса:01054, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1) витрати зі сплати судового збору у сумі 2423,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2025 року у вказаній справі відкрито провадження, постановлено, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явися, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно прохальної частини позовної заяви просив: розглянути спір без участі представника позивача. При цьому зазначає, що проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі і шляхом розміщення оголошення на сайті суду (Судова влада) за посиланням: https://court.gov.ua/unknown/sud0712.Про причини неявки відповідач суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходив.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, на підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку:

Судом встановлено, що: між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛЕКСІ" (23.06.2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ», надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Споживач/Відповідач) за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи було укладено договір позики №6513 від 04.04.2018 року в електронній формі.

Згідно умов вказаного договору:

п.1.1 За Договором Позикодавець надає Позичальнику позику (надалі за текстом іменується - «позика» в усіх відмінках), а Позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов Договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк: 1.1.1 сума позики 5000,0 грн. (надалі за текстом іменується - «сума позики» в усіх відмінках); 1.1.2 плата за користування позикою у вигляді: 1.1.2.1 процентів (надалі за текстом іменується - «процентна ставка» в усіх відмінках) складає 0,01% (одна сота відсотка) в день від поточного залишку позики; 1.1.2.2 комісії (надалі за текстом іменується - «комісійна винагорода» в усіх відмінках) складає 1,5% (одна ціла п`ять десятих відсотка) в день від початкового розміру позики відповідно пп.1.1.1. Договору; 1.1.3 нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою

п.1.1.4 нарахування комісії за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. 1.1.5 строк повернення позики (термін платежу): 17 квітня 2018р.

п.1.2 Позика надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп.1.1.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок Позичальника).

п.1.3 Якщо Позичальник повертає позику в той самий день, що і день отримання позики - Позичальник сплачує на користь Позикодавця компенсацію в розмірі 100,00 грн. (сто гривень 00 копійок). В цьому випадку вимоги пп.1.1.2.-1.1.4. не застосовуються.

п.2.1 Строк дії Договору - до повного виконання Позичальником зобов`язань за Договором.

п.2.2 Датою укладання Договору є дата перерахування суми кредиту на банківський рахунок Позичальника.

3.4.1 не пізніше дати, вказаної в пп.1.1.5. Договору, повернути позику в повному обсязі, сплатити проценти та комісію за користування позикою в порядку, визначеному цим Договором та додатками до нього;

3.4.2 при продовженні строку Договору сплатити проценти, комісійну винагороду та штрафи (в разі їх наявності) за користування позикою у день продовження строку Договору;

п.4.1 Позичальник зобов`язується повністю повернути Позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені Договором, не пізніше 17 квітня 2018р.

п. 4.2 Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів і комісійна винагорода за користування позикою здійснюватиметься згідно Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору та розміщується в Особистому кабінеті.

п.4.3 Обчислення строку користування позикою та нарахування процентів та комісії за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти та комісія за користування позикою нараховуються з дня надання позики Позичальнику (перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника) до строку повернення позики, зазначеному в пп.1.1.5. Договору включно.

п. 4.4 У разі продовження строку Договору Позичальником, - нарахування процентів та комісійної винагороди за Договором після продовження строку здійснюється за фактичну кількість календарних днів на яку продовжено строк Договору.

п.4.5 Сума позики, проценти за користування позикою, комісійна винагорода за користування позикою, пеня складають Заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми Заборгованості на поточний рахунок Позикодавця у строк, встановлений Договором.

п. 4.9 Датою виконання Позичальником своїх грошових зобов`язань за Договором вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця або внесення Позичальником коштів на рахунок Позикодавця через систему платіжних терміналів або іншими платіжними засобами.

п. 5.3 У випадку прострочення терміну платежу зі сплати Заборгованості, Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три відсотка) в день від суми позики за кожний день прострочення.

п. 8.1 Внесення змін та доповнень до цього Договору оформлюється шляхом укладання Сторонами додаткових договорів. Всі зміни, доповнення та додатки до цього Договору, є його невід`ємною частиною.

п.8.5 Сторони підтверджують, що даний електронний Договір та всі Додатки до нього має таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі.

п. 8.6 Сторони підтверджують, що примірники всіх укладених Договорів, а також змін і додатків до них вручаються Позичальнику шляхом їх розміщення (відображення) в Особистому кабінеті з моменту їх підписання Позичальником в порядку, встановлену Правилами.

п. 8.8 Укладаючи Договір, Позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови Договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.

Вказаний договір укладено в електронній формі, ін. містить реквізит сторін та підписаний сторонами договору, зокрема відповідачем ОСОБА_1 . Електронним підписом одноразовим ідентифікатором /70884396/, аналогічним чином позичальником підписано і графік платежів.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України)

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вказаний вище договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення договору на таких умовах.

Відповідно до положень укладеного Договору позики Позикодавець надає Позичальнику позику (надалі за текстом іменується - «позика» в усіх відмінках), а Позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов Договору, в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та строк встановлений цим Договором. Слід зазначити, що Позивач не відкриває рахунки споживачам фінансових послуг та не здійснює їх обслуговування.

Тому, з метою перерахування коштів Позичальникам, Позивач уклав договір з надавачем платіжних послуг - ТОВ "ФК "ЕЛАЕНС". ТОВ "ФК "ЕЛАЕНС" (ТМ "ФОНДІ") є компанією , що мала право на надання платіжних послуг. На підставі договору №04/08-17-ПК від 04.08.2017 року ТОВ "ФК "ЕЛАЕНС" (ТМ "ФОНДІ") надавало ТОВ ФК Гелексі послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку. Відповідно до змісту довідки наданої платіжним оператором, у результаті платіжної операції на картковий рахунок Позичальника, було успішно перераховано кошти у сумі 5000 грн.

Згідно якого сума позики: 5000,00 грн.; проценти за користування кредитом 6,5; комісійна винагорода за користування кредитом 975,0 грн.; пеня 0 грн., термін платежу: 17.04.2018 р., заборгованість за Договором позики усього 5981,50 грн.

В результаті платіжної операції ініційованої Позикодавцем , за посередництва надавача платіжних послуг, сума коштів в розмірі позики була перерахована на картковий рахунок вказаний Позичальником при укладанні Договору позики, що підтверджується відповідною довідкою, яка додається до позовної заяви.

На підставі зазначеного вище договору Позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності.

Кредитор виконав взяті на себе зобов`язання, а саме здійснив переказ кредитних коштів у сумі 5000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ЕЛЕАНС» про переказ коштів ( на підставі договору 04/08-17ПК укладеного між ТОВ «ФК «ЕЛЕАНС» та ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» про надання послуг про переказ грошових коштів).

Згідно розрахунку заборгованості з 04 квітня 2018 року по 30 липня 2025 року за договором позики №6513 від 04 квітня 2018р. укладеним з ОСОБА_1 вбачається що: 5000,00 грн. сума простроченої позики; 66,50 грн. сума прострочених %; 16975,00 грн. сума прострочених комісій; 563,49 грн. сума пеней за тілом; 950,28 грн. сума пеней за комісіями; 4,15 грн. сума пеней за % - загальна сума: 23 559,42 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем за вищевказаним договором суду не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з його вини. В зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Суд, з урахуванням вищевикладеного вважає, що позивачем доведено факт укладання договору шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором , відповідно її підпис свідчить про повне прийняття умов договору.

Відповідно, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «Гелексі» суму заборгованості у розмір 5 006,50грн., з яких: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за договором позики;

6,50 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Що відповідає розміру заборгованості станом на 17.04.2018 року

Разом із тим, зі змісту розрахунку судом встановлено, що проценти нараховувалися і поза строком повернення платежу передбаченого умовами договору, а саме з 18.04.2018 по 18.08.2018.

Водночас доказів пролонгації строку дії вказаного договору позики та укладення відповідних додаткових угод між сторонами позивачем суду не надано.

Враховуючи те, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку користування позикою, то позивач має право на стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за користування сумою позики в межах погодженого сторонами строку позики, тобто до 17.04.2018 .

Таким чином, виходячи із визначеної умовами договору позики № 6513 від 04 квітня 2018 року розміру процентної ставки, розмір заборгованості по процентах за вказаним договором становить 6,50 грн.

Щодо стягнення комісії за користування позикою, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача комісії за користування позикою.

Судом встановлено, що за змістом пп. 1.1.2.2 договору позики передбачена плата за користування позикою у виді комісії (комісійної винагороди) в розмірі 1,5 % в день від початкового розміру позики відповідно пп.1.1.1 Договору, а пп. 5.3 договору позики визначено, що у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3,0% в день від суми позики за кожний день прострочення.

Із розрахунку заборгованості за договором встановлено, що за період строку дії договору позики з 04 квітня 2018 року по 17 квітня 2018 року позивачем здійснено нарахування комісії згідно пп. 1.1.2.2 договору позики у розмірі 975,00 грн. в день, та з 17 квітня 2018 року по 18 серпня 2018 року згідно пп. 5.3 договору позики в розмірі 150 грн. в день.

В свою чергу, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Проте в наявному у матеріалах справи договорі позики не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця, які пов`язані з нарахуванням комісії за користування позикою в розмірі зазначеному пп. 1.1.2.2 та пп. 5.3 договором позики.

Ураховуючи, що позивач як позикодавець не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору позики та додаткових угод, то положення договору позики щодо обов`язку позичальника сплачувати комісії є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 року в справі № 216/7637/21.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (ergaomnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду від 08.02.2023 року у справі № 359/12165/14-ц).

Із урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, будь-яких доказів, які б спростовували факт укладення договору позики № 61 від 04.04.2018 року, як і доказів того, що на платіжні картки, які є у її користуванні і на які ТОВ «ФК «Гелексі» могло здійснити перерахування коштів у сумі 5000,00 грн. на виконання умов вищевказаного договору, кошти не надходили, власного розрахунку боргу, а також доказів на підтвердження виконання нею взятих на себе зобов`язань за договором позики у повному обсязі, суду не надала.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Гелексі» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором позики № 6513 від 04.04.2018 року у розмірі 5000 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 06,50 грн. - сума заборгованості за процентами.

Щодо оплати витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано: копію Договору про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, Акт наданих послуг правничої допомоги №6513 від 01.09.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність, виписка з ЄДРПОУ. Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 5000,00 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу представником позивача і заявлено до стягнення.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, та була розглянута, за відсутності представника позивача, за його заявою, позов задоволено частково, тому вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 2000,00 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позов підлягає задоволенню частково, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 550,35 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ: 41229318; Адреса:01054, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1; Тел. 0443640646, Електронна адреса: glxcourt@ukr.net, електронний кабінет ЄСІТС наявний) заборгованість за договором позики у сумі 5006 (п`ять тисяч шість) гривень 50 коп., з яких 5000,00 грн. тіло кредиту та 6,50 грн. відсотки.

Стягнути із ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ: 41229318; Адреса:01054, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1; Тел. 0443640646, Електронна адреса: glxcourt@ukr.net, електронний кабінет ЄСІТС наявний) та понесені позивачем судові витрати, що складають: судовий збір у розмірі 550,35 грн. та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ» код ЄДРПОУ: 41229318; адреса:01054, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1; Тел. 0443640646, Електронна адреса: glxcourt@ukr.net, електронний кабінет ЄСІТС наявний

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош