Рішення № 134911248, 17.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1337/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 20 051,83 грн, у тому числі: сума основного боргу: 13 564,76 грн; інфляційні втрати: 4 106,56 грн; 3% річних: 1 225,33 грн; пеня: 1 155,18 грн, судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.12.2016 за наслідками проведеного конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, ТОВ «Наш-Добробут» було визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, внаслідок чого прийнято Рішення №437.

Водночас у Додатку 1 зазначеного рішення визначено Перелік багатоквартирних будинків, управителем яких визначено ТОВ «Наш-Добробут». Будинок АДРЕСА_1 є у переліку додатку 1.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення виконкому Ужгородської міської ради від 23.12.2016 №437 на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради будо покладено укласти з призначеними управителями договори про надання послуг із управління багатоквартирними будинками строком на 1 рік на умовах, визначених конкурсною комісією.

28 грудня 2016 року між ТОВ «Наш-Добробут» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою: АДРЕСА_2 для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості тобто у багатоквартирному будинку, в якому розміщено об`єкт нерухомого майна відповідачки.

Представник позивача вказує, що вартість послуг становить: з 28.12.2016 року 1,2117 грн. за 1м2, з 28.12.2017 року 1,4459 грн. за 1м2, з 31.12.2018 року 2,23 грн. за 1 м2, з 30.10.2019 року 3,18 грн. за 1м2, з 01.12.2020 року 3,64 грн. за 1 м2, з 28.12.2021 року 4,11 грн., за 1 кв.м. загальної площі майна.

Таким чином, позивач був надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об`єкта нерухомості відповідачки з 28.12.2016 та відповідно надавав їй відповідну житлово-комунальну послугу.

Заперечень з боку відповідачки стосовно наданих послуг до позивача не надходило, акти-претензії, складені відповідно до норм чинного законодавства, відсутні.

Вказує, що відповідачка не виконувала покладені на неї зобов`язання за законом та договором щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги.

Зазначає, що з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню: сума основного боргу у розмірі 13 564,76 грн; інфляційні втрати у розмірі 4 106,56 грн; 3% річних у розмірі 1 225,33 грн; пеня у розмірі 1 155,18 грн; всього 20 051,83 грн. (розрахунок заборгованості додається).

Процесуальні дії по справі, заяви учасників

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, про що повідомлено сторони. Крім того, постановлено виклик відповідача ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання у справі здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник позивача у судове засідання 17.03.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому, 17.03.2026 року представник позивача адвокат Порада С.В. подав заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача та його уповноваженого представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечують.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання 17.03.2026 повторно не з`явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзиву не подавала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Окрім того слід зазначити, що позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів, а саме щодо витребування у КНП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , оскільки позовна заява повинна містити такий.

Так, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Заява сторони позивача про витребування доказів відповідає вимогам передбаченим ч.2 ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч. ч. 2, 4 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Враховуючи наведене, беручи до уваги вимоги позовної заяви, зміст заявлених позовних вимог, обставини, які входять до предмета доказування та наявні у матеріалах справи докази, засадами змагальності та диспозитивності, суд приходить до переконання, що заявлене клопотання про витребування доказів не підлягає до задоволення, оскільки інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача не є доказом у вказаній справі, не входить до предмета доказування, та не має значення для її вирішення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 28.12.2016 року між ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою (з подальшими змінами та доповненнями). Даний договір укладений у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» за результатами проведеного конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

31 грудня 2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Наш-Добробут» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією, та об`єктами благоустрою від 28.12.2016р. Цією додатковою угодою сторони; вирішили викласти цей договір у новій редакції.

Договір має додатки, що є невід`ємною його частиною: Додаток 1 «Тариф, структура, періодичності та строки виконання», Додаток 2 «Загальні відомості про будинок», Додаток 3 «Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території».

Згідно пунктів 1 -3 вищезазначеного договору Управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Управитель надає послуги відповідно до тарифу, структури, періодичності та строків виконання, які зазначаються у додатку 2 до договору і є його невід`ємною частиною. Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та, його прибудинкової території.

Відповідно до п. 10 договору, плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не) пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У Додатку 1 до Договору від 28.12.2016 р. встановлена вартість наданих послуг за 1 кв.м. загальної площі майна, а саме: з з 28.12.2016 року 1,2117 грн., з 28.12.2017 року 1,4459 грн., з 31.12.2018 року 2,23 грн., з 30.10.2019 року 3,18 грн., з 01.12.2020 року 3,64 грн., з 28.12.2021 року 4,11 грн.,.

Право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.11.2003.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з управління багатоквартирним будинком стосовно квартири площею 54,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 за період з 01.09.2017 р. по 11.06.2024 р. складає сума основного боргу у розмірі 13 564,76 грн; інфляційні втрати у розмірі 4 106,56 грн; 3% річних у розмірі 1 225,33 грн; пеня у розмірі 1 155,18 грн; всього 20 051,83 грн.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.12 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Відповідно до п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Судом встановлено, що позивач є надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об`єкту нерухомості відповідача з 28.12.2016 та відповідно надає відповідачу як власнику такого будинку відповідну житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплатуза спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Судом встановлено, що у спірний період з 01.09.2017 р. по 11.06.2024 року відповідачу надавались позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком. Вказане відповідачем не спростовано.

Докази звернення відповідача з претензіями, скаргами щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг, зміни їхніх споживчих властивостей, надання неналежної якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт тощо, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв`язку з цим відповідно до ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано в цілому за ОСОБА_1 .

З наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з управління багатоквартирним будинком стосовно квартири площею 54,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 за період з 01.09.2017 р. по 11.06.2024 р. складає сума основного боргу у розмірі 13 564,76 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 106,56 грн, 3% річних у розмірі 1 225,33 грн, пеня у розмірі 1 155,18 грн; всього 20 051,83 грн.

Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 20 051,83 грн.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ТОВ «Наш Добробут» задоволено, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (дата народження невідома, ідентифікаційний номер невідомий, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут»(код ЄДРПОУ 36357996, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 23/30) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком, за період з 01.09.2017 по 11.06.2024 в розмірі 20 051 (двадцять тисяч п`ятдесят одну) грн. 83 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут», код ЄДРПОУ 36357996, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 23/30.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження невідома, ідентифікаційний номер невідомий, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне заочне рішення суду складено 17 березня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.Б. Шумило