Рішення № 13490934, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/41022.12.10 За позовом Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськубуд»

до Командування Сухопутних військ України Військова частина А-0105

про стягнення 465 878,73 грн.

          Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача Фомін Г.А. –по дов. №3 від 04.01.2010р.

Від відповідача Сумський Ю.А. –по дов. №116/12/11810 від 26.11.2009р.

В судових засіданнях 29.11.2010р. та 06.12.2010р.оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірнього підприємства “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” про стягнення з Командування Сухопутних військ України Військова частина А-0105 заборгованості за договором №39 від 02.01.2010р. про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду дочірнього підприємства “Екос” холдингової компанії “Київміськбуд” на 2010р. в сумі 465 878,73 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №39 від 02.01.2010р. не сплатив позивачу компенсаційні витрати за період з січня 2010 року по вересень 2010р.

В судовому засіданні представником позивача подана уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 465878, 73 грн., що виникла на підставі основного договору №39 від 02.01.2010р. та щомісячних договорів №39 від 01.01.2010р., №39/1 від 02.02.100р., №39/3 від 03.03.2010р., №39/4 від 01.04.2010р, №39/5 від 03.05.2010р., №39/6 від 01.06.2010р., № 39/7 від 01.07.2010р., №39/8 від 02.08.2010р., 339/9 від 01.09.2010р..

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників cторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

02.01.2010 між Дочірнім підприємством “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”, як наймодавцем, та Командування Сухопутних військ України Військова частина А-0105, як наймачем, укладено договір №39 про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду дочірнього підприємства “ЕКОС” холдингової компанії “Київміськбуд” на 2010 рік.

Крім того, при розгляді справи судом встановлено, що між сторонами підписувались щомісячно договори про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду дочірнього підприємства “ЕКОС” холдингової компанії “Київміськбуд” на 2010 рік, а саме: договір №39 від 01.01.2010р., №39/1 від 02.02.100р., №39/3 від 03.03.2010р., №39/4 від 01.04.2010р, №39/5 від 03.05.2010р., №39/6 від 01.06.2010р., № 39/7 від 01.07.2010р., №39/8 від 02.08.2010р., 339/9 від 01.09.2010р..

Відповідно до умов вищевказаних договорів (пункти 1.1.) позивач надає житлові приміщення, що знаходяться на його балансі та утриманні, для тимчасового проживання військовослужбовців відповідача, а відповідач використовує житлові приміщення за прямим призначенням та компенсує позивачу витрати на їх утримання.

Термін дії договору № 39 від 02.01.2010 встановлений з 01.01.2010 по 31.12.2010 (пункт 6.1. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору наймач щомісячно, але не пізніше 10 числа наступного місяця сплачує наймодавцю собівартість 1 ліжко-місця у гуртожитках, та собівартість одного кв.м. загальної площі в будинках для малосімейних, що фактично зайняті військовослужбовцями та членами їх сімей.

Відповідно до пункту 4.3. договору №39 від 02.01.2010 розмір оплати за гуртожитки та приміщення в будинках для малосімейних складає 65780,00 грн. на місяць.

Відповідач взяті на себе за вказаним договором зобов’язання не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за період з січня 2010 року по вересень 2010 року – 465 878 грн.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов’язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов’язань за договором про компенсацію витрат на утримання житлового фонду позивача відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -          

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Командування Сухопутних військ України Військова частина А-0105 (код 22991037, 04119, Київ, вул. Дегтярівська, 19) на користь Дочірнього підприємства “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (код 23739162, 01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20; р/р 26007513644001 в ПАТ “АСВІО БАНК”, МФО 353489) 465 878 грн. 00 коп. заборгованості, 4 658 грн. 78 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

23.12.2010р.