Рішення № 13490725, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/37622.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД"

до                    Приватного підприємства "СМУ-600"

про                    стягнення 34 395,97грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - не з’явилися

від відповідача - не з’явилися

У судовому засіданні 22.12.2010 зсудом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "СМУ-600" 130704,41грн(7252,16грн.-основного боргу, 2610,78грн.-пені, 580,17грн.-3% річних, 3261,13грн.-інфляційне збільшення суми боргу) заборгованості за Договором №26/11-07 від 26.11.2007року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки №26/11-07 від 26.11.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" та Приватним підприємством "СМУ-600" , останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 25.10.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/376.

01.12.2010 позивач надавсуду заяву про збільшення позовних вімог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 34 395,97грн.(27943,72грн. основного боргу, 2610,78грн.-пені, 580,17грн.-3% річних, 3261,13грн.-інфляційне збільшення суми боргу) заборгованості за Договором №26/11-07 від 26.11.2007року.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД"- Виконавець(далі-Позивач) та Приватне підприємство "СМУ-600"-Замовник (далі-Відповідач) уклали Договір №26-11/07 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Відповідач доручає, а Позивач на свій ризик, зі своїх матеріалів виконує роботи по влаштуванні щитової "Утел", а саме встановленнясилових шафГРЩ1 (ВКРШ), ГРЩ2 -далі облаштування на єб"єкті "Розширення Київського вузла Центру інформаційно-комунікаційних послуг (Контакт Центр) філії "Утел" ВАТ "Укртелеком" на майданчику ЦЕЗ №3 на бул. Вернадського,79А у м. Києві

Відповідно до п. 3.1-3.2 Договору оплата вартості робіт здійснюється з виплатою авансового платежу в розмірі 40% від вартості даного об"єкту(яка, відповідно до даного Договору становить168 126,14грн.), який протягом п"яти робочих днів Відповідач повинен перерахувати Позивачеві.

Відповідно до п.3.3 Договору оплата вартості обладнання замовника 45 % від суми, що залишилась від вартості обладнання здійснюється після поставки обладнання на об"єкт те передачі обладнання по накладній.

Так, на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу обладнання на загальну суму 137943,72грн, що підтверджуєтьсявидатковою накладною №ЕК-0000006 від 23.01.2008 року (копія наявна у матеріалах справи).

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 110 000,00грн.

Згідно п.3.4 Договору оплата вартості робіт 15% від суми, що залишилась від вартості обладнання здійснюється після монтажних, пуско-налагоджувальних робіт на обладнанні, оформлення документації, після приймання обладнання в експлуатацію робочої комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з листа від Філії "Утел" ВАТ "Укртелеком, роботи по влаштуванню щитової "УТЕЛ", а саме встановленнясилових шафГРЩ1 (ВКРШ), ГРЩ2 -далі облаштування на єб"єкті "Розширення Київського вузла Центру інформаційно-комунікаційних послуг (Контакт Центр) філії "Утел" ВАТ "Укртелеком" на майданчику ЦЕЗ №3 на бул. Вернадського,79А у м. Києві виконані в повному обсязі, що підтверджується Актом комісії з прийняття закінченого будівництвом об"єкту (типовафорима №КБ-3 за січень 2008 року) та Актом приймання виконаних підрядних робіт

Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача, відповідно до заяви Позивача про збільшення позовних вимог, склала 27 943,72грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 27 943,72 грн., і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.1 Договору за порушення термінів проведення розрахунків за виконані роботи Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожнийдень прострочення.

За несвоєчасне виконання грошових зобов"язань Позивач нарахував пеню у розмірі 2610,78грн.

Але, прий здійсненні розрахунку, Позивач не врахував норми Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", яким передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

З урахуванням зазначених вимог розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.11.2009-01.05.2010 становить 741,31грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 580,17 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Що стосується інфляційного збільшення суми боргу, то відповідно до розрахунку суду з відповідача підлягає стягненню 3 140,19грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 27 943,72 грн. основного боргу, 741,31грн.-пені, 3140,19грн. інфляційних нарахувань та 580,17грн. три проценти річних

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 324,01грн. та 222,31грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СМУ-600" (03150, м. Київ, вул. Предславинська,12, код ЄДРПОУ 21687550, р/р 26005014031896 в філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 320746), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" (юридична адреса:03113, м. Київ, пр-т Перемоги,80/57; фактична адреса:02099, м. Київ, вул. Санаторна,9-А, код ЄДРПОУ 30972222, р/р 260080130096 в ЗАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 27 943(двадцять сім тисяч дев"ятсот сорок три) грн. 72 коп. - основного боргу, 741(сімсот сорок один)грн.31коп.-пені, 580(п"ятсот вісімдесят)грн.17коп-3% річних, 3140(три тисячі сто сорок)грн19коп-інфляційне збільшення суми боргу, 324(триста двадцять чотири)грн. 01 коп.- витрат по сплаті державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 31 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата складення рішення: 11.01.2011