Ухвала суду № 134903780, 16.03.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10544/25

1-кс/569/2136/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий, у рамках кримінального провадження № 12024181110000382 від 26.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області №1 від 12.11.2020 ОСОБА_5 набув повноважень депутата Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області і відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону).

Так, ОСОБА_5 , будучи суб`єктом декларування депутатом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, на якого поширюється діяЗакону, діючи всупереч вимог п. п. 21, 3, 5, 9 ч. 1 ст. 46 Закону, умисно, усвідомлюючи суспільно протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи про встановлений ст. 45 Закону обов`язок, 17 січня 2024 року о 19 годині 31 хвилини, перебуваючи в м. Дубровиця Сарненського району Рівненської області, більш точного місця досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, з використанням комп`ютерної техніки здійснив вхід у мережу Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_1 та подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (унікальний ідентифікатор документа 4160f178-e823-4bf2-9f87-73baa5d729e9), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua), у якій не зазначив у розділах: 4 «Об`єкти незавершеного будівництва»; 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби», 8 «Корпоративні права», 13 «Фінансові зобов`язання», відомості про перебування у його власності та користуванні нерухомого і рухомого майна, корпоративних прав та фінансових зобов`язань станом на 31.12.2023, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2 482 910,06 грн, що більше ніж 500, але менше 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Так, ОСОБА_5 у поданій декларації не зазначив відомості про наступні об`єкти: - незавершене будівництво - житловий будинок загальною площею 135,1 м2 з прилеглими господарськими будівлями бані та гаражу, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вартість яких становить 1 124 500,00 грн;

- транспортний засіб марки «BMW Х5», 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_2 , який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів з 14.02.2019 належить члену сім`ї (дружині) на праві власності, вартість якого становила 131 578,16 грн;

- транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Vito 115 CDI», 2010 року випуску, д.н. НОМЕР_3 , який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів з 08.06.2019 належить члену сім`ї (дружині) на праві власності, вартість якого становила 38 700,00 грн;

- транспортний засіб марки «Land Rover Range Rover», 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_4 , який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів з 11.08.2023 належить члену сім`ї (дружині) на праві власності, вартість якого становила 20 000,00 грн.

Окрім того, у вищезазначеній декларації у розділі 8 «Корпоративні права» ОСОБА_5 не зазначив відомості про наявні у нього корпоративні права у ТОВ «РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО «ПОЛІССЯ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45351548) з часткою у статутному капіталі 70%, у грошовому вираженні 770 000,00 грн та корпоративні права члена сім`ї (сина) ОСОБА_7 у вказаному підприємстві з часткою у статутному капіталі 10%, у грошовому вираженні 110 000,00 грн.

Також, у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» зазначеної декларації ОСОБА_5 не зазначив відомості про зобов`язання у вигляді податкового боргу у розмірі 288 131,9 грн, наявне станом на кінець звітного періоду.

Отже, ОСОБА_5 , будучи депутатом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, маючи статус суб`єкта декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік умисно вніс недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2 482 910,06 грн, що перевищує 500, але не перевищує 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

06.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст.366-2 ККУ.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженню доказів, а саме: обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність, матеріалами отриманими від НАЗК, висновком судової оціночно-будівельно експертизи від 06.01.2026 №СЕ-19/118-25/15364-ОБ, показами свідків, відомостями отриманими із ГСЦ АМТ та Єдиного державного реєстру транспортних засобів, матеріалами реєстраційної справи ТОВ «Рибне Господарство «Полісся Плюс» (код ЄДРПОУ 45351548), матеріалами вилученими у ході тимчасового доступу до документів Рівненського окружного адміністративного суду, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими доказами в їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Покликаючись на викладені обставини, слідчий вказує на необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для забезпечення його явки до органу досудового розслідування та своєчасного проведення слідчих дій по кримінальному провадженню, слідчий просить також покласти на останнього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні повністю підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`янання щодо ОСОБА_5 , просилм його задоволити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, просили відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучили до матеріалів справи.

Із урахуванням заяв учасників судового розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та надані матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024181110000382 від 26.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

В межах даного кримінального провадження, за вищевказаних обставин, 06.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин.

Відповідно до п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Під час розгляду клопотання, прокурором та слідчим доведено наявність заявлених ними ризиків, а саме те, що що ОСОБА_5 усвідомлюючи відповідальність за інкримінований злочин, санкція якого передбачає штраф від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зможе переховуватися від слідчого органу, прокуратури чи суду з метою уникнення відповідальності та затягування подальшого досудового розслідування.

Також, підозрюваний, будучи обізнаний про коло осіб яким відомо, чи може бути відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, в тому числі знаючи анкетні дані свідків, шляхом умовлянь, вчинення тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою, серед іншого, зміни показань, як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді, про обставини провадження.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до переконання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, та прокурор при його розгляді довели про наявність достатніх даних застосувати до підозрюваного саме такий вид запобіжного заходу.

Крім того, суд приходить до переконання про розумність підозри і вважає, що "розумність підозри, на якій грунтується арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин". "Для розумної підозри у значенні статті 5 параграфу 1 (с) потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей Кримінального Кодексу які визначають злочинну поведінку".

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв`язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Застосування стосовно ОСОБА_5 найбільш м`якого запобіжного заходу особистого зобов`язання може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України та забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить спроби перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 179 КПК України: особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу; підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати; контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Враховуючи надані та досліджені в судовому засіданні матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 196, 376, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.05.2026.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

- не спілкуватися зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Встановити строк дії ухвали та покладених обов"язків до 06.05.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити для виконання до СУ ГУНП в Рівненській області, а контроль за виконанням особистого зобов"язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває справа.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя