Рішення № 13490212, 30.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.10 Справа № 28/53/10-24/366/10

Суддя

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПІТАЛБУД”, 69091, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-А

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72

про стягнення збитків

суддя Азізбекян Т.А.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кадурін І.В. ( дов. від 02.09.2010 р.).

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2010р. рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2010р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.2010р. у справі № 28/53/10 в частині стягнення з ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” на користь ТОВ “Капіталбуд” 714 516,13 грн. збитків за відповідальне зберігання продукції, 499 667,44 грн. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги, 260 000 грн. збитків, пов’язаних з наданням юридичної допомоги та судових витрат скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 03.12.2010р. № 865 справу № 28/53/10 передано на новий розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою від 03.12.2010р. судом прийнято справу до свого провадження, справі присвоєно № 28/53/10-24/366/10, судове засідання призначено на 21.12.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 21.12.2010р. розгляд справи відкладено на 30.12.2010р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 30.12.2010р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз’яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 24.11.2010р. по справі № 28/53/10, підтримав позовні вимоги та пояснив наступне. 28.02.2008р. між ТОВ “Капіталбуд” та ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” укладено договір поставки, за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію на суму 2 244 000 грн. Відповідач зобов’язався прийняти продукцію 20.05.2008р. та сплати її вартість не пізніше 08.07.2008р. В зазначений час продукція була поставлена, однак відповідач відмовився її прийняти, посилаючись на кризисні процеси. Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.05.2009р. по справі № 14/145/09, яке набрало чинності 24.06.2009р., з відповідача на користь позивача стягнуто вартість замовленої продукції. Фактично сума вартості продукції сплачена відповідачем лише 23.07.2009р., після чого відповідач погодився прийняти продукцію лише 28.07.2009р. У зв’язку з тим, що ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” несвоєчасно виконав прийняті на себе зобов’язання, щодо прийняття та оплати замовленої продукції позивач зазнав збитків, зокрема, на суму 1240183,57 грн., з яких: збитки за договором про надання зворотної фінансової допомоги - 499667,44 грн., збитки за відповідальне зберігання продукції в сумі 714516,13 грн., збитки за договором про надання юридичної допомоги в розмірі 26000,00 грн. Так, для придбання замовленої відповідачем продукції за договором від 28.02.2008р., позивачем укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги №116 з ТОВ “Голден Епл” на суму 950 000 грн., яку позивач зобов’язався повернути не пізніше 31.12.2009р. У зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов’язання щодо прийняття та оплати замовленої продукції, позивач несвоєчасно повернув ТОВ “Голден Епл” суму фінансової допомоги. Внаслідок чого, сума збитків позивача за договору про надання зворотної фінансової допомоги №116 від 29.07.2009р. становить 499 667,44 грн. Крім того, 20.05.2008р. позивачем було укладено договір відповідального зберігання майна з обов’язком оплати за відповідальне зберігання суми у розмірі близько 2 % від вартості продукції за кожний календарний місяць зберігання. Позивачем сплачено за вказаним договором 714516,13 грн. Отже, позивачем понесені збитки в сумі 714516,13 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 20/2008/614. Позивачем також у вигляді збитків заявлено до стягнення суму 260 000 грн. згідно з договором № 83 про надання юридичних послуг від 14.01.2009р., укладеним з ТОВ “Сістайл” з метою захисту своїх порушених прав та стягнення вищезазначених сум понесених ним збитків. Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 20, 22, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 220, 224 Господарського кодексу України, стягнути з відповідача 1474 183,57 грн. збитків

Відповідач проти позову заперечує та звертає увагу на відсутність необхідного причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і виниклими збитками по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасне повернення отриманої фінансової допомоги, як підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 499 667,44 грн. в якості збитків за несвоєчасне повернення позивачем грошових коштів ТОВ “Голден Епл”. Також, відповідач вказує, що вартість послуг, які надані позивачу по зберіганню замовленої продукції завищена. З листа Запорізької торгово-промислової палати №10.2/290 від 22.03.2010р., вбачається, що вартість оренди 1м2 приміщення для зберігання майна в районі вул. Кремлівської в м. Запоріжжі з тим ж температурними умовами, які необхідні для даного виду продукції становить 15-18 грн. в місяць. На підставі даних технічного паспорту, який містить відомості про розмір устаткування можна зробити висновок, що площа, яка є достатньою для зберігання продукції становить 30,14 м2 Отже, загальну вартість зберігання за період з 20.05.2008р. по 28.07.2009р. складає 6 329,4 –7 595,28 грн. Таким чином, витрати позивача на зберігання в сумі 714 516,13 грн. є недоведеними. Крім того, віднесення позивачем до складу збитків витрат на правове обслуговування суперечить вимогам ст. ст. 22, 611, 623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності не знаходиться у необхідному зв’язку із заборгованістю. На підставі викладеного, просить суд в задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Капіталбуд” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжсталь” (Покупець) укладено договір поставки №20/2008/614, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався виготовити та поставити, а Покупець –на умовах договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та кількість, а також строк поставки якої зазначений в специфікації № 1, що є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 4.4. договору, поставка продукції здійснюється протягом 70 календарних днів з моменту підписання договору. Кількість продукції, що підлягає поставці, зазначається в письмовій заявці Покупця, яка надсилається Постачальнику. Заявка надсилається за 30 днів до початку місяця поставки.

В розділі 5 договору сторони узгодили, що Покупець здійснює аванс в розмірі 30% від вартості партії продукції, що поставляється, протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку Постачальника (п. 5.1).

Кінцевий розрахунок проводиться за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції Покупцем по кількості та якості у відповідності до р. 6 договору на підставі документів, згідно п. 4.3. (п. 5.2).

Господарським судом Запорізької області 13.05.2009р. прийнято рішення у справі №14/145/09 за позовом ТОВ “Капіталбуд” до ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” про стягнення 1 570 800 грн. вартості продукції, замовленої відповідачем та поставленої позивачем на підставі договору поставки № 20/2008/614 від 28.02.2008р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При розгляді справи № 14/145/09 судом було встановлено, що ТОВ “Капіталбуд” отримало від ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” заявку датовану 07.03.2008р. №79-302/1060 щодо поставки системи АСУТП “Терми” в повному обсязі відповідно до специфікації № 1 до договору на загальну суму 2 244 000,00 грн.

На виконання умов договору ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” за період з 07.03.2008р. по 26.03.2008р. внесло авансовий платіж на рахунок ТОВ “Капіталбуд” в сумі 673 200,00 грн.

Згідно заявки та на підставі товарно-транспортної накладної серії ААБ №020826 від 19.05.2008р. позивач намагався передати відповідачу замовлену продукцію, проте відповідач від отримання продукції відмовився, передав листа за №79-302/939 датованого 06.05.2009р. про анулювання заявки №79-302/106 від 07.03.2008р. та просив про перенесення поставки обладнання орієнтовно на червень 2008 року, а листом від 21.11.2008р. (на претензію позивача від 13.11.2008р. № 252) про перенесення строків поставки на 2009 рік.

Суд дійшов висновку, що анулювання заявки 06.05.2008р. за тих обставин, що терміном поставки було 20.05.2008р. є відмовою від прийняття продукції та визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача суми вартості 1 570 800 грн. недооплаченої продукції на підставі ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України обґрунтованими і задовольнив їх у повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. рішення господарського суду Запорізької області від 13.05.2009р. у справі № 14/145/09 залишено без змін.

Відповідно до Акту приймання-передачі продукції № 1831/302 від 28.07.2009р. ВАТ “Запоріжсталь” було прийнято від ТОВ “Капіталбуд” продукцію за кількістю та комплектністю відповідно до договору поставки № 20/2008/614 від 28.02.2008р. та специфікації № 1 до нього. Претензій щодо кількості та якості продукції не зафіксовано.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 1474183,57 грн., з яких: збитки за договором про надання зворотної фінансової допомоги - 499667,44 грн., збитки за відповідальне зберігання продукції в сумі 714516,13 грн., збитки за договором про надання юридичної допомоги в розмірі 260000,00 грн.

Беручи до уваги рекомендації Постанови Вищого господарського суду України від 24.11.2010р. по справі № 28/53/10, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази, суд дійшов що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступного.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність, яка базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, та передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин, притягнення до відповідальності за яке можливо лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення. До складу правопорушення входять такі елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник, об’єктом –правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною –наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання, причинний зв’язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб’єктивну сторону правопорушення складає вина. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов’язань. Обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язанням і завданими збитками і їх розмір покладається на кредитора, на боржника –покладається обов’язок факту доведення відсутності вини.

Статтею 225 вказаного кодексу визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення відносяться додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов’язання, мірою відповідальності.

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 Господарського кодексу України.

На кредитора покладений обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами факт невиконання відповідачем зобов’язання, причинний зв’язок між порушенням зобов’язання і завданими збитками і їх розмір.           

Судом встановлено, що після отримання від відповідача заявки на поставку продукції, яка є специфічною, виготовлюється за спеціальною технологією, що вимагає певного часу, 17.03.2008р. між позивачем та ТОВ “НПК “Техноком” укладено договір № 027-П/2008 поставки цієї продукції загальною вартістю 2 025 024 грн. Умови оплати: аванс в розмірі 30% від вартості договору (607507,20 грн.) протягом трьох банківських днів з дати підписання договору, кінцевий розрахунок в розмірі 70% вартості (1417516,80 грн.) протягом тридцяти календарних днів з дати перерахування авансу.

Як було зазначено вище, п. 5.2. договору поставки № 20/2008/614 від 28.02.2008р. сторони передбачили, що оплата продукції проводиться через 35 банківських днів з моменту поставки продукції, у випадку прийняття продукції відповідачем (від прийняття відповідач відмовився), згідно до умов договору 20.05.2008р., відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу 1 570800,00 грн. не пізніше 08.07.2008р. Однак, відповідач цього зобов’язання не виконав, що є протиправною поведінкою останнього.

29.07.2008р. позивачем (Користувач) укладено з ТОВ “Голден Епл” (Позикодавцем) договір про надання зворотної фінансової допомоги № 116 в розмірі 950000,00 грн., згідно умов якого, зворотна фінансова допомога надається для оплати користувачем суми заборгованості перед ТОВ “Науково-виробнича компанія “Технокон”, яка виникла по договору постачання №017-П/2008 від 17.03.2008р. Фінансова допомога повинна бути повернена Позичкодавцю після отримання позивачем від ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” оплати за продукцію по договору постачання № 20/2008/614 від 28.02.2008р., але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2008р.

29.07.2008р., 04.08.2008р. та 06.08.2008р. ТОВ “Голден Епл” перераховано позивачу 950000,00 грн. зворотної фінансової допомоги згідно договору № 116 від 29.07.2008р., про що свідчать банківські виписки та платіжні доручення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач, в свою чергу, перерахував на рахунок ТОВ “НПК “Технокон” загальну суму 950000,00 грн., здійснивши сплати 29.07.2008р. в сумі 50000,00 грн. (пл. доручення № 148), 05.08.2008р. в сумі 750000,00 грн. (пл. доручення №150) та 06.08.2008р. в сумі 150000,00 грн. (пл. доручення №161), призначення платежів: сплата за шафи згідно за договору № 027-П/2008 від 17.03.2008р.

Отже, позивач уклав договір зворотної фінансової допомоги з метою належного виконання своїх грошових зобов’язань перед постачальником продукції ТОВ “НВК “Технокон”, у зв’язку з тим, що відповідачем не були вчасно виконані зобов’язання щодо приймання продукції та її оплати.

Оскільки внаслідок вищевикладених обставин, позивач не отримав вчасно від відповідача грошові кошти, за рахунок яких мав намір повернути в установлений термін фінансову допомогу, Позикодавцем на суму 950 000 грн. основного боргу було нараховано штрафні санкції у відповідності до п. п. 4.2, 4.3 договору № 116 про надання зворотної фінансової допомоги від 29.07.2008р. в сумі 285 000 грн., а також 15 486,53 грн. 3% річних, 78 361,74 грн. збитків від інфляції, 120 819,17 грн. пені, що підтверджується претензією №15/07-01 від 15.07.2009р., направленою ТОВ “Голден Епл” на адресу ТОВ “Капіталбуд”.

Сплата нарахованих штрафних санкцій в розмірі 499 667,44 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 236 від 17.09.2009р. та № 237 від 18.09.2009р. Сума фінансової допомоги була повернута позивачем в повному обсязі після оплати відповідачем заборгованості згідно з рішенням господарського суду по справі №14/145/09, а саме протягом періоду 24.07.2009р. –11.09.2009р., що підтверджується платіжними дорученнями.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 20/2008/614 від 28.02.2008р. розмір збитків позивача за договором про надання зворотної фінансової допомоги № 116 від 29.07.2009р. становить 499 667,44 грн.

Оскільки відповідач несвоєчасно виконав прийняті на себе зобов’язання щодо прийняття та оплати замовленої продукції, позивач не зміг своєчасно повернути ТОВ “Голден Епл” суму фінансової допомоги, у зв’язку з чим порушив умови договору № 116 від 29.07.2008 р.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про причинний зв’язок між протиправними діями відповідача та сплаченими позивачем ТОВ “Голден Епл” штрафними санкціями, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.

З урахуванням викладеного вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

До того ж, слід зазначити, що після відмови відповідача від приймання продукції у визначений термін, з метою збереження товару, який представляє собою велику кількість обладнання та має специфічне призначення і необхідні спеціальні умови зберігання, позивач (поклажодавець) 20.05.2008р. уклав з ТОВ “Рітал” (зберігачем) договір відповідального зберігання цього майна загальною вартість 2 244 000 грн. на термін до 31.12.2009р. з особливо визначеними умовами зберігання.

Вартість відповідального зберігання склала 50 000 грн. за кожен календарний місяць зберігання та нараховується за фактом повернення майна одноразово і підлягає оплаті після підписання акта виконаних робіт впродовж п’яти банківських днів.

Згідно з актом приймання-передачі обладнання майно було передано на зберігання 20.05.2008р. та повернуто за актом приймання-передачі від 28.07.2009р.

Позивачем було перераховано на рахунок ТОВ “Рітал” суму 714 516,13 грн. сплати за відповідальне зберігання згідно договору від 20.05.2008р., згідно платіжного доручення №220 від 30.07.2009р.

Відповідачем надана суду довідка щодо вартості середньої орендної плати за договором оренди, що існували в м. Запоріжжя на той час. Проте, зазначена довідка до уваги не приймається, оскільки договір відповідального зберігання специфічної, дорогокоштуючої комп’ютерної продукції, яка має певні умови зберігання відрізняється та не може бути порівняно з договором оренди.

На вимогу ВГСУ судом зроблено запит до Торгово-промислової палати, щодо надання інформації вартості послуг відповідального зберігання майна у м. Запоріжжя з травня 2008 року по липень 2009 року.

Запорізькою торгово-промисловою палатою надано Експертний висновок ОЦ-307, в якому зазначено, що вартість послуг відповідального зберігання майна у м. Запоріжжя з травня 2008 року по липень 2009 року становила суму у розмірі 3-4 % від вартості продукції за кожний календарний місяць зберігання.

Позивачем укладено договір відповідального зберігання майна з обов’язком оплати за відповідальне зберігання суми у розмірі близько 2 % від вартості продукції за кожний календарний місяць зберігання, що значно нижче суми , яка вказана в довідці Торгово-промислової палати.

Отже, сума у розмірі 714 516,13 грн. є сумою значно нижчою ніж середні суми у регіоні.

Позивачем підтверджено належними доказами факт порушення відповідачем зобов’язань за договором поставки № 20/2008/614 від 28.02.2008р., щодо вчасного приймання та оплати вартості всієї продукції, документально доведено розмір понесених ним витрат у зв’язку неналежним виконанням відповідачем зобов’язання, наявність причинного зв’язку між заподіяними збитками та протиправною поведінкою відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 714 516, 13 грн. збитків є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України особа має право здійснювати захист своїх інтересів на власний розсуд і реалізовувати його так, як вона вважає за необхідне.

Так, позивачем у вигляді збитків заявлено до стягнення суму 260 000 грн., які було сплачено ним згідно з договором №83 про надання юридичних послуг від 14.01.2009р., укладеним з ТОВ “Сістайл”(виконавцем) з метою захисту своїх порушених прав та стягнення вищезазначених сум понесених ним збитків.

Відповідно до умов цього договору позивач доручив ТОВ “Сістайл” представляти його інтереси в господарському суді Запорізької області, в якості позивача, для стягнення з відповідача штрафних санкцій та збитків, спричинених неналежним виконанням договору поставки № 20/2008/614 від 28.02.2008р.

В пункті 4.1 договору визначена загальна сума винагороди виконавця в розмірі 260 000 грн., яка відповідно до п. 4.2, була перерахована позивачем на користь ТОВ “Сістайл” згідно платіжного доручення № 218 від 29.07.2009р.

Пунктом 2.1 договору, виконавець прийняв на себе наступний обсяг обов’язків: підготувати та подати позовну заяву до господарського суду Запорізької області у строк не пізніше ніж до 31.03.2010р.; брати участь у судових засіданнях з цього приводу, подавати від імені Замовника заяви, клопотання; представляти інтереси Замовника в органах державної виконавчої служби, готувати і подавати будь-які документи для стягнення з боржника суми заборгованості. Для виконання обов’язків за цим договором призначено відповідальну особу Кадуріна Ігоря Вікторовича.

Згідно з ч. 3 ст.623 Цивільного кодексу України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до наданих відповідачем відомостей з мережі Internet про тарифи юридичних фірм на території України на представництво інтересів в господарських судах, існує практика рекомендованої вартості послуги в розмірі 10% від суми позову.

Враховуючи матеріали справи, чинне законодавство, ринкові ціни вартості послуг зі складання процесуальних документів, в тому числі позовних заяв, представництва інтересів в суді, той факт, що справа не представляє особливої складності, суд вважає, що заявлена до стягнення сума 260 000,00 грн. вартості юридичних послуг є необґрунтованою, неспіврозмірною та повинна бути зменшена до 26 000,00 грн.

Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 26 000,00 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Доводи відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –12 401,84 грн. державного мита та 198,53 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (68008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, п/р26003032840001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталбуд” (69091, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 63-А, п/р 26008301160565 в ЗЦВ “ПІБ”, м. Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 33004452) –499667 (чотириста дев’яносто дев’ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 44 коп. збитків за договором про надання зворотної фінансової допомоги, 714516 (сімсот чотирнадцять тисяч п’ятсот шістнадцять) грн. 13 коп. збитків за відповідальне зберігання продукції, 26 000 грн. збитків, пов’язаних з наданням юридичної допомоги, 12 401 (дванадцять тисяч чотириста одну) грн. 84 коп. витрат на державне мито та 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

          Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 30.12.2010 р.