Рішення № 13490191, 09.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.10 Справа № 16/239/10

За позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, вул.Каховська, 26, код ЄДРПОУ 001309926)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, 15, код ЄДРПОУ 00194122)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізьке територіальне представництво Національної комісії з регулювання електроенергетики України ( 69096, м.Запоріжжя, вул..Гребельна, 2)

про зобов’язання надати пакет документів для підготовки проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – Шайтанов А.С. (дов.011.03-56 від 22.12.2009)

від третьої особи –Шушняєв О.Л. (дов.46 від 26.03.2010), Титар Ю.О. (посв.1126 від 09.12.2008)

СУТЬ СПОРУ:

          ВАТ “Запоріжжяобленерго” заявлено позов про зобов’язання ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” надати ВАТ “Запоріжжяобленерго” пакет документів для підготовки проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а саме: кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж, затверджений Запорізьким територіальним представництвом НКРЕ; однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов’язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини лінії, які задіяні в передачі електричної енергі, у тому числі для підприємств та організацій, які обслуговують (утримують) внутрішньо будинкові електричні мережі; перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються при передачі електричної енергії; розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.08.2010 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/239/10 з призначенням судового засідання на 19.10.2010. Ухвалою від 19.10.2010 до участі у справі третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору залучено Запорізьке територіальне представництво Національної комісії з регулювання електроенергетики України, цією ж ухвалою процесуальний строк вирішення спору продовжено на 15 днів, а розгляд справи відкладено до 09.11.2010. В засіданні 09.11.2010 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Вимоги позивача засновані на п.п.1.7, 5.15, 5.17, 10.2 Правил користування електричною енергією. На обґрунтування вимог позивач пояснив, що у відповідності до цих норм Правил між сторонами має бути укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж і при цьому зобов’язання укласти такий договір покладено на обидві сторони. Однак, позивач не має можливості виконати вимоги правил та підготувати проект договору з метою направлення його контрагенту, оскільки необхідний пакет документів, з яких випливатимуть умови договору, може надати лише власник мереж –в даному випадку відповідач. Незважаючи на вимоги Правил щодо укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж, відповідач необхідних документів, необхідних для оформлення проекту договору до цього часу позивачу не надав, чим спричинено пред’явлення позову про зобов’язання надання цих документів.

          Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що позивач не звертався до нього у встановленому законом порядку з пропозицією укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж та не направляв проект такого договору, який є типовим (додаток № 2 до правил користування електричною енергією) відповідачу. Зауважив, що твердження позивача щодо неможливості складання проекту договору без надання відповідачем зазначених в позовній заяві документів не відповідає дійсності, оскільки текст типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж містить всі необхідні умови задля оформлення оферти.

          Третьою особою надані пояснення, якими підтверджено, що відповідач, незважаючи на вимоги Правил користування електричною енергією, не подавав на узгодження Запорізького територіального представництва НКРЕ кошторис витрат на утримання технологічних мереж спільного використання, що є перешкодою для укладення з позивачем договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд знайшов позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що 01.11.1999 між ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” укладено договір № 29 на користування електричною енергією.

Згідно з додатком № 2.1.2 до вказаного договору до технологічних електричних мереж ВАТ “Запорізький алюмінієвий комбінат” приєднано технологічні електричні мережі інших суб’єктів госпо дарювання (субспоживачів).

Відповідно до пп. 52 п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442, із змінами станом на 07.05.2010 (далі за текстом - Правила) основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних ме реж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації. Таким чином, ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” має статус основного споживача.

Пунктом 1.7 Правил передбачено, що у разі використання технологічних електрич них мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток № 2 до Правил). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

П.10.2 Правил містить вказівку щодо обов’язку споживача у разі використання технологічних електричних мереж електропере давальною організацією укласти з останньою договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Крім того, п. 5.15 Правил встановлено, що відносини сторін у разі передачі (транзи ту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропе редавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних елек тричних мереж.

Таким чином, між ВАТ “Запоріжжяобленерго” - електропередавальною організацією та ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” - основним споживачем має бути укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

З наведених вище норм Правил вбачається що ініціювання укладення договору про спільне використання може виходити від обох сторін.

Позивач зазначає, що має намір укласти такий договір з позивачем та скласти проект договору, проте позбавлений такої можливості в зв’язку в відсутністю певних документів, які може надати лише власник мереж, але відповідач від надання документів ухиляється.

Посилаючись на такі обставини, позивач заявленим позовом просить в судовому порядку зобов’язати відповідача надати пакет документів для підготовки проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж, перелік яких приведено в описовій частині даного рішення.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів в порядок і спосіб, встановлений законодавством.

          Однак, визначений позивачем спосіб захисту законодавством не передбачений, а суд не може захистити право чи охоронюваний законом інтерес у інший, ніж встановлений законом, спосіб.

          Судам підвідомчі спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні господарських договорів.

          Вбачається, що у дійсності спір, про який заявляє позивач, полягає у необхідності врегулювання правових відносин з електропостачання шляхом укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а тому слід зазначити наступне.

          Частиною 3 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, між іншим, якщо виконання договору є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання.

          У відповідності до вимог законодавства укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж є обов’язковим і, як зазначалося вище проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Обов’язку споживача щодо надання певних документів чи проекту договору законом не встановлено.

          Статтею 181 Господарського Кодексу України визначені загальні правила укладення господарських договорів, а статтею 184 цього Кодексу –особливості укладення типових договорів, до яких згідно з Правилами відноситься договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

          Так, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до встановлених вимог повертає один примірник другій стороні. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

          Зауважується, що у випадку якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов’язковим на підставі закону, не передасть у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч.7 ст.181 Господарського кодексу України.

          Виходячи з викладеного, слід визнати, що позивач не позбавлений можливості врегулювати спірні відносини чи передати їх на вирішення суду у встановлений законом порядок та спосіб.

          За таких обставин, в зв’язку з хибним обранням позивачем способу захисту прав в позові слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 15.11.2010.