Рішення № 13489798, 18.01.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "18" січня 2011 р.

Справа № 18/1345

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (м.Павлоград Дніпропетровської області)

до Приватного підприємства "Светолюкс" (м.Житомир)

про стягнення 126864,89грн.

Спір розглянуто у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за клопотанням сторін (а.с.52).

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 126864,89грн., з яких: 108341,06грн. - основного боргу, 10834,09грн. - штрафу, 6333,54грн. - 3% річних, 1356,20грн. - інфляційних втрат.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суді клопотанні від 18.01.2011р. представник позивача повідомляє, що сума основного боргу станом на 18.01.2011р. не змінилась та складає 108341,06грн. та просить здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить підпис представника відповідача у повідомленні про відкладення розгляду справи, а.с.56). Раніше, представник відповідача, який був присутній в судових засіданнях 14.12.2010р. та 27.12.2010р. позовні вимоги визнав, про що відображено в протоколах судового засідання від 14.12.2010р. та 27.12.2010р. (а.с. 51-55), письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2008р. між ТОВ "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (Постачальник, позивач) та ПП "Светолюкс" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №304 (а.с.8-9), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець сплатити і прийняти товар в асортименті, номенклатурі і за цінами зазначеними в специфікаціях, у кількості і терміни, відповідно до замовлення на умовах даного договору. Специфікації, замовлення є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 календарних днів при поставці товару автотранспортом постачальника; 35 календарних днів при поставці товару ж/д транспортом постачальника; 30 календарних днів при самовивозі покупцем товару зі складу постачальника.

На виконання умов договору №304 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 123375,05грн., що підтверджується видатковими накладними №2439 від 27.08.2008р., №2681 від 16.09.2008р., №3019 від 15.10.2008р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей від 16.09.2008р. та 15.10.2008р., серії ЯПЛ, виданих на ім'я Сірика Едуарда Сергійовича (а.с13-17).

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару виконав частково на суму 15033,99грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 108341,06грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 108341,06грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі розділу 10 договору поставки №304 10834,09грн. штрафу.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.10.2 договору за прострочення оплати у порядку п.5.1 цього договору покупець сплачує штраф у розмірі розмірі 10% від суми постачання.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.3 на звороті), перевіреного господарським судом, штраф у сумі 10834,09грн. нарахований позивачем правомірно.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання 6333,54грн. 3% річних та 1356,20грн. інфляційних.

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних вважає, що річні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6333,54грн. 3% річних.

Розмір інфляційних згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 27261,26грн., проте позивач просить суд стягнути 1356,20грн. (а.с.4 на звороті), що є його правом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав. В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків, підписаний повноважним представником та скріплений печаткою відповідача (а.с.50), з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 126864,89грн., з яких: 108341,06грн. - основного боргу, 10834,09грн. - штрафу, 6333,54грн. - 3% річних, 1356,20грн. - інфляційних втрат.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.193, 229 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 612, 610, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Светолюкс" (10003, м.Житомир, вул.Щорса, 63, код ЄДРПОУ 30355782)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Терьошкіна, 9/2, код ЄДРПОУ 33892784):

- 108341,06грн. - основного боргу;

- 10834,09грн. - штрафу;

- 6333,54грн. - 3% річних;

- 1356,20грн. - інфляційних;

- 1268,64грн. - витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Соловей Л.А.

Віддрукувати 3прим:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід).