Рішення № 13489740, 12.01.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" січня 2011 р.Справа № 14/1443 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Косаківський С.Ю. - директор

від відповідача: ОСОБА_2 - приватний підприємець

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" (м. Бердичів)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 14 000,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 14000,00 грн. основного боргу, 200,00 грн. витрат на юридичну допомогу, 376,00 грн. судових витрат.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні надала відзив на позовну заяву (а.с. 47), в якому вимоги позивача у частині стягнення суми основного боргу - 14000,00 грн. визнала у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" - продавець (позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - покупець (відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу №04-05/2008 від 29.05.2008р. (а.с.10), згідно якого позивач зобов'язався поставив відповідачу бетономішалки та змішувачі барабанні, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно п.5.1. договору, покупець проводить попередню оплату у розмірі 30%. Подальшу оплату здійснює протягом 30 календарних днів від дня отримання товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця за реквізитами, вказаними в цьому договорі.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу риштування металеве типу "Варшава" на загальну суму 14000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000367 від 29.05.2008р., №РН-0000426 від 19.06.2008р.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем не провів, позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість перед ним на суму 14000,00 грн.

Разом з тим, суд вважає хибним твердження позивача про те, що товар (риштування металеве типу "Варшава") поставлявся відповідачу на підставі укладеного договору купівлі-продажу №04-05/2008р., оскільки в накладних на відпуск продукції відсутнє посилання на зазначений договір, як на підставу одержання товару.

Крім того, згідно умов договору купівлі-продажу, позивач зобов'язувався поставити відповідачу "бетономішалки та змішувачі барабанні", тоді як згідно видаткових накладних (а.с. 11-12) позивачем було поставлено відповідачу "риштування металеве типу "Варшава"".

Однак, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача, в частині стягнення 14000,00 грн. боргу, такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар (риштування металеве типу "Варшава") на загальну суму 14000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000367 від 29.05.2008р., №РН-0000426 від 19.06.2008р., оригінали яких були оглянуті в засіданні суду (а.с. 11-12).

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 14000,00 грн.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.02.2009р. та 31.03.2009р. позивач направив відповідачу претензії (а.с.13-14), про погашення заборгованості у розмірі 14000,00 грн. (повідомлення про вручення поштового відправлення а.с.15), які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 14000,00 грн., що підтверджується актом звірки підписаним між сторонами від 11.01.2011р. (а.с.46) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу в сумі 200,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 200,00 грн. витрат на юридичну допомогу є необгрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Стаття 2 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання юридичних послуг лише адвокату, а не будь-якому іншому суб'єкту господарювання.

Сторона (позивач) повинна довести надання таких послуг адвокатом, вказавши підставу (відповідний договір з адвокатом), та оплату послуг, подавши відповідні докази.

На підтвердження своїх витрат позивачем подано рахунок ПП "Фірма"Юріс-Кол ДІ" №419 від 08.07.2010р. (а.с.26), акт виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 20.08.2010р. (а.с.27), платіжне доручення №438 від 17.08.2010р. (а.с.9) та довідку №20-2088 про включення до ЄДРПОУ ПП "Фірма"Юріс-Кол ДІ" (а.с.28).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази отримання правової (юридичної) допомоги від адвоката (відповідний договір з адвокатом). Приватне підприємство "Фірма"Юріс-Кол ДІ" не є адвокатом в розумінні статті 2 Закону України "Про адвокатуру".

Крім того, з акту виконаних робіт від 20.08.2010р. вбачається, що послуги щодо надання правової допомоги, які надавались Приватним підприємством "Фірма "Юріс-КолДІ" не були прийняті замовником (ТОВ "А-ВІКТ"- позивачем), про що свідчить відсутність на ньому (акті) відтиску печатки та підпису уповноваженого представника позивача.

Таким чином, суд вважає, безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача даного виду витрат.

Відповідач позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав у повному обсязі (відзив на позовну заяву (а.с.47)).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 14000,00 грн. заборгованості. В частині стягнення 200,00 грн. витрат по оплаті юридичної допомоги в позові необхідно відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ", 13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Низгірецька,157, ідентифікаційний код 33446070 - 14000,00 грн. заборгованості, 140,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 200,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКостриця О.О.