Рішення № 134897025, 10.03.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1735/25

Провадження № 2/0158/21/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Костюкевича О.К.

за участю секретаря судового засідання - Хмілевської І.О.,

представника позивача - Кушнірука А.В. ,

представника відповідача - Попова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є користувачем послуг АТ «Універсал Банк». Вказує, що станом на 01.04.2025 року в її користуванні знаходились дві платіжні картки АТ «Універсал Банк» - «Чорна картка» та «Біла картка». На момент відкриття платіжної картки «Чорна картка», кредитний ліміт становив 1000 грн., який надалі було збільшено до 70000 грн.

Зазначає, що до 01.04.2025 року вона користувалась платіжними картками в особистих цілях за рахунок особистих коштів та не мала кредитної заборгованості перед відповідачем.

Стверджує, що 01.04.2025 року з її рахунку НОМЕР_1 (Біла картка) невідомими особами списано її особисті грошові кошти в розмірі 3500 грн. та з рахунку НОМЕР_2 (Чорна картка) списано кредитні кошти в розмірі 51985,30 грн. Також 01.04.2025 року на її ім`я невідомими особами було відкрито в АТ «Універсал Банк» валютну картку, рахунок НОМЕР_3 , за допомогою якої невідомі особи здійснювали списання особистих та кредитних коштів.

Вказує, що платіжні картки «Чорна картка» та «Біла картка» постійно знаходились у неї, в користування нікому їх не передавала, зазначені картки не втрачала, ПІН-коди, логіни, паролі не розголошувала, будь-яких платіжних доручень не складала ні в паперовому вигляді, ні в електронному вигляді з використанням мобільного додатку, або будь-якої іншої клієнтської системи банку.

Вважає, що зняття коштів відбулося внаслідок шахрайській дій, таємного викрадення грошових коштів, оскільки списання коштів з рахунку відбулося поза її волею, не з її вини та за відсутності поінформованості про проведення банком операцій за її банківськими рахунками.

Натомість, нею було докладено максимальних зусиль для якнайшвидшого блокування карткових рахунків, термінового звернення безпосередньо до АТ «Універсал Банк», а також невідкладного звернення до правоохоронних органів, для фіксування та розслідування кримінального правопорушення.

Посилаючись на те, що грошові кошти з її рахунків були списані за ініціативою інших осіб, внаслідок недозволених платіжних операцій, а відповідачем не було вчинено жодних дій спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткових рахунків, у зв`язку з чим з рахунку НОМЕР_1 списано її особисті грошові кошти в розмірі 3500 грн. та з рахунку НОМЕР_2 списано кредитні кошти в розмірі 51985 грн. 30 коп., а також відповідачем щомісячно списується з карткового рахунку позивача НОМЕР_2 відсотки за грошові кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості, просить стягнути з АТ «Універсал Банк» на її користь грошові кошти в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. Зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_2 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 01 квітня 2025 року, шляхом повернення грошових коштів в розмірі 51985 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 30 коп. та скасувати за картковим рахунком ОСОБА_2 НОМЕР_2 будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилась внаслідок несанкціонованих операцій від 01 квітня 2025 року.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В. від 16.06.2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання.

24.07.2025 року представником відповідача АТ «Універсал Банк» - адвокатом Поповим В.О. до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає. Зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, недоведеними належними та допустими доказами та заявленими за відсутності порушеного права позивача. Наголошує, що у банку не було жодних правових підстав для відмови позивачу у проведенні операцій, адже позивачка не повідомляла банк про втрату контролю над фінансовим номером, мобільним телефоном (мобільним додатком Монобанк), картками, компрометацію її особистих чи аутентифікаційних даних. Вважає, що позивачка звернулася до суду із завідомо безпідставним позовом до неналежного відповідача та обрала неналежний спосіб захисту порушеного права, адже банк не є отримувачем грошових коштів по спірним операціям. Посилаючись на вищевикладене, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.09.2025 року поновлено представнику відповідача АТ «Універсал Банк» - адвокату Попову В.О. пропущений ним строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.09.2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

23.10.2025 року позивачем ОСОБА_2 до суду подані додаткові пояснення, згідно яких заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

01.12.2025 року представником відповідача АТ «Універсал Банк» - адвокатом Поповим В.О. до суду подані додаткові пояснення у справі, згідно яких, посилаючись на те, що позивачкою ОСОБА_2 розголошено свої автентифікаційні дані і надано згоду на заміну довіреного пристрою шляхом натискання гіперпосилання в отриманому від банку листі електронної пошти, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.12.2025 року Костюкевича О.К. , вищевказану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.01.2026 року поновлено строк для подання клопотання про витребування доказів. Витребувано інформацію від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» щодо фінансового номера позивача.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.02.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Кушнірук А.В., в судовому засіданні позов підтримали, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просили його задовольнити.

Представник відповідача АТ «Універсал банк» - адвокат Попов В.А в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.08.2024 року ОСОБА_2 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в банку, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/term; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву, відповідач просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 у гривні на її ім`я. Цього ж дня, ОСОБА_2 встановлено кредитний ліміт у розмірі 70000 грн. (а.с. 67, 150).

Крім того, 29.03.2025 року на підставі заяви Клієнта про відкриття поточного рахунку в національній валюті, позивачу ОСОБА_2 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 155-156).

Разом з цим, 01.04.2025 року, на підставі заяви Клієнта про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті, на ім`я позивача ОСОБА_2 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 .

Як вбачається з виписки про рух коштів по картці ОСОБА_2 від 10.04.2025 року, за період з 01.04.2025 року по 10.04.2025 року баланс на початок періоду - 70367,50 грн.; баланс на кінець періоду - 18382,20 грн. 01.04.2025 року о 13:22:35 год. з рахунку № НОМЕР_2 здійснено переказ грошових коштів в сумі 51985,30 грн. (а.с.11).

Крім того, відповідно до виписки про рух коштів від 10.04.2025 року, за період з 01.04.2025 року по 10.04.2025 року баланс на початок періоду - 3500 грн.; баланс на кінець періоду - 298,20 грн. 01.04.2025 року о 13:30:11 год. з рахунку № НОМЕР_1 здійснено переказ грошових коштів в сумі 6000 грн. (а.с.12).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025030590000216 від 02.04.2025 року вбачається, що 02.04.2025 року до ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області звернулася ОСОБА_2 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме про те, що 01.04.2025 року о 13 год. 23 хв. невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, умисно шляхом обману, під приводом купівлі товару на сайті OLX, перейшовши за посиланням, заволоділа грошовими коштами в сумі 46550 грн., з рахунку НОМЕР_4 , належний ОСОБА_2 , чим останній було заподіяно матеріальну шкоду на вказану суму (а.с.10).

Крім того, 10.04.2025 року ОСОБА_2 звернулася до АТ «Універсал Банк» із заявою про те, що 01.04.2025 року о 13 год. 23 хв. невідомими особами було списано з «Білої картки» особисті кошти у розмірі 3000 грн. та з «Чорної картки» кредитні кошти у розмірі 51985,30 грн. (з урахуванням комісії банку), а також було відкрито без її відома валютний рахунок та проведення по ньому банківських операцій. У зв`язку з чим, ОСОБА_2 просила провести службове розслідування за фактом вчинення шахрайських дій на карткових рахунках відкритих на ім`я НОМЕР_5 в підрозділі «Монобанк» АТ «Універсал Банк». Повернути незаконно списані особисті та кредитні кошти на карткових рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 в підрозділі «Монобанк» АТ «Універсал Банк» (а.с.14).

Відповідно до повідомлення АТ «Універсал Банк» № Т-338 від 22.04.2025 року, ОСОБА_2 повідомлено про те, що 01.04.2025 року о 13 год.04 хв. відбувся вхід у її мобільний застосунок «Монобанк» з мобільного пристрою Samsung SM-G973N, з коректно введеним ПІН-кодом та за допомогою цифрового паролю, який був надісланий на її фінансовий номер телефону та який відомо лише власнику картки. На думку АТ «Універсал Банк» даний факт підтверджує передачу ОСОБА_2 даних третім особам, що порушує умови договору про зберігання та нерозголошення даних, а саме ПІН-коду, кодів доступу, аутентифікаційних даних. Після коректного входу у мобільний застосунок, 01.04.2025 року відбулась зміна довіреного пристрою, про що о 13 год. 04 хв. було проінформовано позивача на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 Перекази коштів відбулись на віртуальну єврову картку ОСОБА_2 НОМЕР_6 , оформлення якої відбулося 01.04.2025 року о 13 год. 22 хв. Після повідомлення про шахрайство під час звернення ОСОБА_2 до контактового центру Банку, 01.04.2025 року рахунки було заблоковано (а.с.17-19)

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 22.08.2024 року укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , станом на 03.07.2025 року заборгованість останньої становить 55026,65 грн. (а.с.165).

Будучи допитаною в якості свідка та попередженою про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України, позивач ОСОБА_2 , підтвердила обставини викладені у позовній заяві щодо факту незаконного списання грошових коштів з її банківських рахунків.

Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Пунктом 6 ч. 19 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

Згідно з ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення), користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

Пунктом 141 розділу VII Положення, передбачено, що емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункти 146, 147 Положення).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Лише наявність обставин, які доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його цивільно-правової відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2018 в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Представник відповідача не надав належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_2 своїми діями чи бездіяльністю, свідомо чи несвідомо сприяла незаконному використанню її авторизаційних даних або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання таких банківських операцій як переказ коштів з рахунку позивача не може достовірно підтверджувати зазначені обставини.

Посилання представника відповідача на те, що позивач ОСОБА_2 порушила умови укладеного договору сторонами, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2019 у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05листопада 2014року №705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі: інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; відмови користувача від отримання повідомлень банку про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі (п.4 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Суд враховує, що позивачка виконала зазначені вище вимоги, оскільки терміново повідомила банк про операції, які вона не здійснювала, а також звернулася з заявою у правоохоронні органи щодо шахрайських дій.

Разом з тим, не заслуговують твердження представника відповідача про те, що Банк є неналежним відповідачем у справі є безпідставними, оскільки саме банк несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведене , що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.

Згідно з ст.68 Закону України «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.

Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час:

1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;

2) ініціювання дистанційної платіжної операції;

3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.

Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.

Надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов`язані застосовувати вимоги частин третьої і п`ятої цієї статті у разі надходження запиту з ініціювання платіжної операції від надавача послуг з ініціювання платіжної операції або запиту від надавача послуг з надання інформації за рахунками.

Статтею 86 Закону визначено, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди (п.39 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організації споживачів.

Положення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 № 39/248 наголошує: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачі мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Отже, враховуючий споживчий характер правовідносин між сторонами, суд враховує, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд вважає, що представник відповідача не надав суду беззаперечних доказів на спростування доводів позивачки та не довів, що ОСОБА_2 , як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткових рахунків чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, оскільки дізнавшись про списання коштів, позивач негайно повідомила про цей факт Банк та у подальшому звернулась до поліції, що доводить відсутність у позивача волевиявлення на вчинення банківських операцій, які мали місце 01.04.2025 року.

У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів. На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 6 березня 2023 року по справі № 176/1445/22.

Оскільки банком належними та допустимими доказами не підтверджено, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з її рахунку, суд вважає, що є всі підстави для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_2 .

Згідно зі ст.141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

На підставі наведеного, слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Універсал Банк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_2 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 01 квітня 2025 року, шляхом повернення грошових коштів в розмірі 51985 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 30 коп.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Універсал Банк» скасувати за картковим рахунком ОСОБА_2 НОМЕР_2 будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилась внаслідок несанкціонованих операцій від 01 квітня 2025 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) 20 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 .

Представник позивача - Кушнірук Анатолій Валерійович , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_8 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», юридична адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ - 21133352.

Представник відповідача - Попов Віталій Олексійович, адреса: вул. Оленівська, 23, м. Київ, РНОКПП - НОМЕР_9 .

Повний текст рішення складений 16.03.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич