Ухвала суду № 1348951, 11.12.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-586/07                                                                                                                           Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 23                                                                                                                 інстанції –  Н.Б.Кеся

                                                                                                                                                                № А37/85-07

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            11 грудня 2007 року                                                                                    м.Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –   Проценко О.А. (доповідач)

суддів                            –   Коршун А.О., Туркіної Л.П.

при секретарі               –   Кудіновій О.В.

За участі представників:

позивача            –      Лиханський В.О., Нагорна С.І., ІопельС.О.

відповідача       –      Долідзе А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції  

на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2007р. в адміністративній справі № А37/85-07

за  позовом    Приватного підприємця виробничо-комерційної фірми “Інженер”

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції 

            про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

                                                         встановила:

В січні 2007 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач – Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми “Інженер” з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2006 року за №0000242307/2/42887 та №0000252307/2/42886.

В обгрунтування позовних вимог Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма “Інженер” зазначає, що висновки відповідача, вказані в актах перевірки №1223/237.24612593 від 10.07.2006р. та №1831/237.24612593 від 10.10.2006р., про порушення з боку позивача норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо заниження валового доходу на суму отриманих від ТОВ «Укртехносервіс» запчастин та Закону України “Про податок на додану вартість” у вигляді заниження податкового зобов’язання на суму ПДВ по отриманим запчастинам за бартерними операціями з ТОВ «Укртехносервіс» та завищення податкового кредиту,  є невірними, оскільки такі висновки протирічать фактичним обставинам та не відповідають нормам податкового законодавства. Позивач наполягає на тому, що ним дотримано вимоги податкового законодавства. Зауважує, що у відповідності до п. 4.1 договору № 07 від 10.03.2005 року з урахуванням ст.4 Закону України “Про обіг векселів в України” позивач видав ТОВ “Укртехносервіс” прості векселі від 07.04.2005 року №№65305299780101,  65305299780102,  65305299780104,  65305299780106,  65305299780107 номінальною вартістю кожний – 110000 грн. А оскільки згідно з п.5 ст.3 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” вексель належить до цінних паперів, то з урахуванням п. 4.1.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на думку позивача, видача векселя в податковому обліку не відображаються.

За результатами розгляду адміністративного позову господарський суд Дніпропетровської області виніс постанову від 19.03.2007 року, якою позов задовольнив з тих підстав, що факт грошового боргу позивача за придбаний від ТОВ “Укртехносервіс” товар підтверджується актом перевірки та не заперечується  сторонами. Можливість розрахунку за придбаний товар векселями передбачена умовами укладених між позивачем та цим підприємством договорів. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно розрахувався за придбаний товар векселями і його зобов'язання щодо компенсації вартості товару припинилися. При цьому суд посилався на ст.4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на неврахування фактичних обставин справи, невірне застосування судом норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків.

Позивач не погоджується з доводами апелянта, рішення суду вважає законним та обгрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову – без змін.

Розглянувши справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Спірні повідомлення-рішення видані на підставі актів від 10.07.06 №1223/237.24612593 “Про результати виїзної планової перевірки ПП ВКФ “Інженер” з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р. та №1831/237.24612593 від 10.10.2006р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ПП ВКФ «Інженер»  з питань правильності  оподаткування спірних господарських операцій з використанням векселів за період фінансово-господарської діяльності с 01.04.2005р. по 31.03.2006р. Висновки відповідача, зазначені в актах перевірки, зроблені в результаті аналізу правовідносин позивача щодо розрахунків з контрагентами шляхом видачі простих векселів  та їх погашенням.

            Як свідчать матеріали справи і що не спростовується сторонами, позивач закуповувавзапасні частини та комплектуючі для гусенично-тракторної  техніки в  асортиментіу ТОВ „Укртехносервіс" на підставі договорів купівлі-продажу на 2004 рік - № 07 від 15.03.2004 року та на 2005 рік - № 07 від 10.03.2005 року. За договором № 07 від 15.03.2004 року позивач отримав від ТОВ „Укртехносервіс" запасні частини на загальну суму 3328592,65 грн. Отриманий товар було оплачено грошовими коштами на розрахунковий рахунок ТОВ „Укртехносервіс" на загальну суму - 2173000,00 грн., частково сума грошових зобов'язань позивача на суму 910740,90грн. та на суму 150925,16 грн. була погашена шляхом проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог між ПП ВКФ „Інженер"  та ТОВ „Укртехносервіс" відносно виконання укладених між ними договорів № 07 від 15.03.2004 року та № 10 від 17.03.2004 року, а також договорів № 07 від 15.03.2004 року та № 05 від 28.01.2005 року відповідно. На решту заборгованості за отриманий від ТОВ „Укртехносервіс" товар в сумі 93926,59 грн. (у тому числі ПДВ - 15654,43 грн.) позивачем було надано ТОВ „Укртехносервіс" простий вексель за № 65305299780100 від 07.04.2005 року, в якому векселедавцем виступає ПП ВКФ „Інженер", номінальною вартістю - 93926,59 грн. з терміном дії по пред'явленню. 07.04.2005 року між ПП ВКФ „Інженер" та ТОВ „Укртехносервіс" було укладено кінцевий акт звірки розрахунків, за яким визначено, що підприємства не мають один перед одним зобов'язань по вищезазначеним договорам поставки запчастин. Виданий позивачем вексель № 65305299780100 було пред'явлено емітенту до сплати ТОВ „Холдинг Центр" згідно з актом пред'явлення векселя до платежу від 27.04.205 року і сплачено ПП ВКФ „Інженер" у квітні 2005 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Холдинг Центр» платіжним дорученням № 170 від 27.04.2005 року на суму - 93926,59грн.

У 2005 році за договором №07 від 10.03.2005 року позивач отримав від ТОВ „Укртехносервіс" запасні частини на загальну суму 553 925,45грн. 06.04.2005 року між позивачем  та ТОВ „Укртехносервіс" було підписано акт звірки розрахунків, яким визначено заборгованість за отримані позивачем по договору № 07 від 11.03.205 року від ТОВ „Укртехносервіс" запчастини – в сумі 553925,45 грн.

07.04.2005 року позивачем було видано ТОВ „Укртехносервіс" прості векселі загальною номінальною вартістю - 553 925,45 грн, з терміном дії по пред'явленню, в т.ч.

- простий вексель № 65305299780101 від 07.04.2005 року-  110 000,00 грн.;

- простий вексель № 65305299780102 від 07.04.2005 року - 110 000,00 грн.;

- простий вексель № 65305299780104 від 07.04.2005 року - 110 000,00 грн.;

- простий вексель № 65305299780106 від 07.04.2005 року - 110 000,00 грн.;

- простий вексель № 65305299780107 від 07.04.2005 року - 113 925,45 грн.

Після видачі    векселів    між    підприємствами    було складено акт звірки розрахунків від 07.04.2005 року на суму - 553 925,45 грн., за яким визначено, що підприємства не мають одне перед одним зобов'язань по вищезазначеним договорам поставки запчастин.

Станом на 01.12.2005 року вищезазначені векселі були пред'явлені до сплати і сплачені підприємству ТОВ «Холдинг Центр» у травні-листопаді 2005 року.

Враховуючи вищевказане, відповідач зробив висновок про недоведеність позивачем боргу між ТОВ “Укртехносервіс” та ТОВ “Холдінг Центр”, в зв'язку з чим встановив порушення з боку позивача п.1 та п.2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р., та ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні” .

Проаналізувавши вищезазначені нормативні акти та докази у справі, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності спірних податкових повідомлень рішень, оскільки виконання позивачем та ТОВ „Укртехносервіс" вищевказаних договорів, а також розрахунки векселями та їх погашення підтверджується доказами, копії яких містяться у справі, а саме: договорами, додатковими угодами до них, податковими накладними, рахунками, накладними, товарно-транспортним накладними, витягом з бухгалтерського обліку, актами звірки розрахунків, актами взаємозаліку, актами прийому-передачі векселів та векселями.

За приписами частин першої та третьої ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору  припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу  за векселем.

З матеріалів справи вбачається, що факт грошового боргу позивача за придбаний від ТОВ „Укртехносервіс" товар підтверджується, це зафіксовано актом перевірки та не заперечується сторонами по справі. Можливість розрахунку за придбаний товар векселями  передбачена умовами договорів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність розрахунку позивача за придбаний ним товар векселями і припинення зобов'язання  щодо компенсації вартості товару. Рішення суду прийнято із з’ясуванням всіх обставин, які мають значення для справи, з додержанням норм матеріального права.

Враховуючи викладе, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, тому не підлягає задоволенню. Постанову господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції   на постанову господарського суду Дніпропетровської області 19.03.2007р. в адміністративній справі № А37/85-07  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду  Дніпропетровської області від 19.03.2007р. в адміністративній справі № А37/85-07залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:                                                                                   О.А.Проценко

Судді:                                                                                   А.О. Коршун

            Л.П.Туркіна

Ухвала підписана 17.01.2008р.