Рішення № 134894620, 17.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м. Київ справа №320/24516/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ»доГоловного управління ДПС у Київській областіпровизнання протиправним та скасування наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» (позивач/ ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач/ ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 03.05.2024 №1266-п.

Позивач вважає наказ № 1266-п від 03 травня 2024 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки контролюючий орган не зазначив вірно адресу підприємства позивача, як у відділенні поштового зв`язку, так і в інших документах у т.ч. спірному наказі, що не дало можливості своєчасно відповісти на первісний запит, отже, за висновками позивача, проведення позапланової виїзної перевірки та підстав для видачі спірного наказу з врахуванням того факту, що позивач надав відповідь та запитувані документи контролюючим органом на повторний запит немає, про що було зазначено позивачем в акті про відмову в допуску до перевірки.

Позивач зауважує, що ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» надало у визначений законодавством строк (22.04.2024 року) вичерпну інформацію та її документальне підтвердження на запит ГУ ДПС у Київській області, який позивач отримав 01.04.2024 року, відтак, відсутні достатні законодавчі підстави, для видачі спірного наказу № 1266-п від 03 травня 2024 року про проведення позапланової документальної виїзної перевірки, а також на проведення самої перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 відкрито провадження у справі №320/24516/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

29 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» позивачем подано додаткові пояснення у справі (зареєстровано вх.ЕС від 30.12.2024).

У додаткових поясненнях позивач, посилаючись на висновки, викладені в постановах Верховного Суду, наголошує, враховуючи, що 09.05.2024 р. відбувся недопуск посадових осіб відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, призначеної на підставі наказу № 1266-п, зазначений наказ залишається чинним не вичерпав свою дію та, відповідно, може бути оскаржений в судовому порядку, позивач має право на оскарження наказу від 03.05.2024 р. № 1266-п, як акту індивідуальної дії.

За посиланнями позивача, у письмовому запиті ГУ ДПС у Київській області про надання податкової інформації від 14.02.2024 р. № 1650/12/10-36-23-02 не зазначено обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу сумнівів у вірності оподаткування доходів нерезидентів, а також не наведено конкретних фактів, які свідчать про порушення саме позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних тверджень на обов`язковий письмовий запит. Таким чином, на думку позивача, письмовий запит відповідача про надання податкової інформації від 14.02.2024 р. № 1650/12/10-36-23-02 складений з грубими порушеннями відповідачем положень ст. 73 ПК України, а тому такий запит не міг бути підставою для видачі ГУ ДПС у Київській області наказу № 1266-п про призначення перевірки позивача, а тому відповідний наказ № 1266-п є незаконними, неправомірним та підлягає скасуванню судом.

Також, з посиланнями позивача, не зазначення ГУ ДПС у Київській області в своєму письмовому запиті конкретного переліку документів, які вимагаються від платника податків вже свідчить про те що письмовий запит відповідача про надання податкової інформації від 14.02.2024 р. № 1650/12/10-36-23-02 суперечить та не відповідає п. 73.3. ст. 73 ПК України.

Наказ № 1266-п не містить відомостей, які саме пояснення та їх документальні підтвердження не надав позивач у відповідь на запит ГУ ДПС у Київській області про надання податкової інформації № 1650/12/10-36-23-02 від 14.02.2024 р., що свідчить про те, що наказ № 1266-п не містить належного обґрунтування призначення відносно позивача документальної позапланової перевірки

Поряд з вказаним, позивач зазначає, що відповідач не мав правових підстав для призначення спірним наказом податкової перевірки позивача за звітний податковий період 2017 р., оскільки відповідний період знаходиться поза межами строків давності, встановлених ст. 102 ПК України

09 січня 2025 року через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на позов.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав необґрунтованості останніх, оскільки, податковим органом дотримано умови допуску до перевірки: 1) пред`явлено направлення на проведення перевірки; 2) службові посвідчення посадових осіб; 3) наказ на проведення перевірки.

Відповідач вказує, Головним управлінням ДПС у Київській області отримано інформацію, що свідчить про порушення ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України в частині не декларування не виплачених нерезидентом доходів з джерелом походження з України та правомірність не оподаткування таких доходів протягом 2017-2021 року. У зв`язку з чим платнику направлено запит від 14.02.2024 № 1650/12/10-36-23-02. Платником податків надано відповідь на запит листом від 22.04.2024 № 1/2204 (вх.. ГУ ДПС у Київській області від 22.04.2024 № 28731/6), однак зазначеним листом платник не надав пояснення, що спростовують встановлені ризики порушення податкового законодавства. За висновками відповідача, контролюючим органом, дотримано всі вимоги, передбачені Законом (ПК України), а саме: 1) отримано інформацію; 2) надіслано запит; 3) не отримано пояснень, що спростовують встановлені ризики порушення податкового законодавства.

Оскільки платником податків не надано в повному обсязі пояснень та інформації стосовно вказаних у запитах контролюючого органу фактів, сумніви щодо відсутності порушень вимог чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом походження з України на користь нерезидента не усунуто, відповідач стверджує про наявність підстав для призначення перевірки, визначених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. Відповідач зазначає, що порядок та підстави проведення документальної позапланової виїзної перевірки податковим органом було дотримано та здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому доводи позивача про незаконність наказу від 03.05.2025 року № 1266-п про призначення та проведення документальної позапланової перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Щодо посилання ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ», що з запиті контролюючого органу адресу товариства зазначено з помилками, що призвело кореспонденції, відповідач звертає увагу, що зазначення адреси «вул. Богдана Хмельницького», а не «вул. Хмельницького Богдана», жодним чином не впливає на правильність, дані недоліки жодним чином не впливають на зміст наказу.

На переконання відповідача, доводи позивача не спростовують того факту, що наказ Головного управління ДПС у Київській області від 03.05.2024 № 1266-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» (податковий номер 34435248)» прийнято з підстав, визначених ст. 78 ПК України, тобто спірний наказ прийнятий у межах чинного законодавства та повноважень відповідача, тому, відсутні підстави для його скасування відсутні.

Відповідач вважає, що оскарження наказу від 03.05.2024 №1266-п про призначення перевірки не має ніякого практичного сенсу, оскільки судовим рішенням у справі №320/20645/24, в якій правомірність дій контролюючого органу щодо дотримання вимог ПКУ щодо призначення перевірки (наказ від 03.05.2024 № 1266-п) та умов допуску до перевірки, підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна платника; після допуску до перевірки (наказ від 13.05.2024 року № 1360-п) порушення при призначенні перевірки можуть бути підставою для скасування уже податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 залишено без задоволення заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Еста Холдинг про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

14 січня 2025 року через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив (зареєстровано вх.ЕС від 151.01.2025).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що оскільки обов`язковою умовою для призначення документальної податкової позапланової перевірки на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України є саме ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та враховуючи те, що позивачем на виконання п.п.16.1.5. пп. 16.1 ст. 16 ПК України та п.п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у визначений 15-денний строк було надано вичерпну та повну відповідь на письмовий запит ГУ ДПС у Київській області №1650/12/10-36- 23-02 від 14.02.2024 р. в рамках тих поставлених відповідачем питань, складання відповідачем наказу №1266-п про призначення незаконної документальної позапланової перевірки позивача свідчить про те, що письмовий запит відповідача про надання інформації від 14.02.2024 р. №1650/12/10-36-23-02 був лише формальною підставою для видачі незаконного наказу №1266-п та призначення незаконної перевірки позивача.

Позивач наголошує, наказ ГУ ДПС у Київській області від 03.05.2024 р. № 1266-п, та наказ ГУ ДПС у Київській області від 13.05.2024 року № 1360-п є окремими індивідуальними актами, які ніяк не пов`язані між собою. При цьому Наказ № 1360-п вичерпав свою дію його виконанням, а оскаржуваний в цій справі наказ № 1266-п свою дію не вичерпував, оскільки посадові особи відповідача не були допущені до проведення податкової перевірки на підставі наказу № 1266-п. Предметом спору в даній справі є саме наказ ГУ ДПС у Київській області від 03.05.2024 р. № 1266-п, відповідно посилання відповідача у своєму відзиві на наказ ГУ ДПС у Київській області від 13.05.2024 року № 1360-п є абсолютно безпідставним.

Оскільки 09.05.2024 р. відбувся недопуск посадових осіб відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, призначеної на підставі наказу № 1266-п, відповідний наказ не вичерпав свою дію, залишається чинним, та може бути оскаржений в судовому порядку.

13 січня 206 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано додаткові пояснення по справі (зареєстровано 19.01.2026).

У додаткових поясненнях позивач, посилаючись на висновки, викладені в постановах Верховного Суду, акцентує, що оскільки в даній справі позивачем не було допущено посадових осіб до проведення податкової перевірки на підставі спірного наказу № 1266-п, наказ № 1266-п не було реалізовано його застосуванням, а тому зазначений наказ не вичерпав своєї дії і є чинним, наказ № 1266-п може бути предметом самостійного оскарження в суді.

13 січня 206 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано додаткові пояснення та клопотання про приєднання до матеріалів справи № 320/24516/24 письмових доказів (зареєстровано 19.01.2026): копія звітної податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» за звітний (податковий) період 2017 рік; копія Додатку ПН до рядка 23 ПН звітної податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» за звітний (податковий) період 2017 рік, копія звітної податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» за звітний (податковий) період І кварталу 2018 року; копія Додатку ПН до рядка 23 ПН звітної податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» за звітний (податковий) період І кварталу 2018 року, копії квитанцій про подання податкових декларацій контролюючому органу.

За посиланнями позивача, відповідач не мав законних підстав та повноважень для призначення оскаржуваним наказом податкової перевірки позивача за 2017 рік та за І квартал 2018 року, оскільки відповідний податковий (звітний) період знаходиться поза межами строків давності встановлених положеннями ст. 102 ПК України, що зумовлює протиправність наказу № 1266-п. Зазначає, враховуючи всі зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПК України (в редакції, що діяла станом на дату призначення податкової перевірки позивача), строк давності 1095 днів для призначення відповідачем податкової перевірки за І квартал 2018 р. та визначення сум грошових зобов`язань за наслідками такої перевірки закінчився 15.01.2024 р.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТА ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код 34435248, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Богдана Хмельницького, буд.1) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань.

Головне управління ДПС у Київській області сформовано запит ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» про надання податкової інформації від 14.02.2024 №1650/12/10-36-23-02, відповідно до якого для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) та на підставі п. п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. п. 20.1.2. п. 20.1. ст. 20, ст. 72, п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73, п. п. 78.1.1, п. п. 78.1.4, п. п. п. 78.1 ст. 78 ПКУ, ГУ ДПС у Київській області просило надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам з нерезидентом EFIN LIMITED (КІПР) щодо виплат процентів протягом 2017-2021 років.

У запиті зазначено про необхідність надати засвідчені підписом посадової особи ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються виплат вищевказаному нерезиденту за 2017-2021 роки, зокрема, але не вичерпно:

- наказ про облікову політику на підприємстві;

- статут ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ»;

- довідки, що підтверджують статус податкового резидента EFIN LIMITED з яким укладено міжнародний договір;

- мети та цілей складання договорів позики з EFIN LIMITED, відповідно до яких здійснено виплати доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом;

- договори, угоди (контракти) з EFIN LIMITED та додатки до них;

- виписки по банку або інші документи, які підтверджують факт виплати доходу на користь нерезидента EFIN LIMITED;

- картки рахунків на яких ведеться бухгалтерський облік з нерезидентом EFIN LIMITED;

- структуру власності ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» та кінцевих бенефіціарних власників;

- інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов`язані зі здійсненням даних фінансово-господарських операцій.

ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» повідомило Головне управління ДПС у Київській області, що не отримувало зазначений запит і, відповідно, не мало можливості надати відповідь на запит Відповідача.

Листом від 29.03.2024 року (вих. № 01/290324) ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» звернулось до ГУ ДПС у Київській області з проханням про повторне надання запиту з метою його опрацювання, підготовки та надання аргументованої відповіді у строки встановлені законодавством.

Листом від 29.03.2024 №16528/6/10-23-02 Головне управління ДПС у Київській області проінформувало позивача, контролюючим органом на адресу ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» засобами поштового зв`язку направлявся запит №1650/12/10-36-23-02 від 14.02.2024, (поштовий трекер 0600088483046), зазначений запит повернувся 12.03.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Поряд з вказаним, ГУ ДПС у Київській області надано ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» примірник запиту від 14.02.2024 №1650/12/10-36-23-02.

22 квітня 2024 року ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» надало відповідь на запит контролюючого органу про надання інформації та документального підтвердження (лист Вих. №1/2204 від 22.04.2024).

Наказом Головного управління ДПС у Київській області від 03.05.2024 №1266-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» (податковий номер 34435248)» призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» з 09.05.2024 тривалістю 10 робочих днів, за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2021 з питань дотримання вимог чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом походження з України на користь нерезидента компанії EFIN LIMITED (Республіка Кіпр).

Наказ від 03.05.2024 №1266-п прийнятий на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 69.2-1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень, підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України.

ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» не допустило представників відповідача до проведення перевірки, про що складено акт недопуску до проведення перевірки від 09.05.2024.

Позивач, вважаючи наказ про проведення перевірки таким, що не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі КАС України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Спірним у межах цієї справи є наявність підстав для винесення наказу від 03.05.2024 №1266-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» (податковий номер 34435248).

З огляду наказ Головного управління ДПС у Київській області від 03.05.2024 №1266-п, юридичною підставою призначення позапланової виїзної перевірки позивача вказано пп. 78.1.1 п.78.1 статті 78, пп. 69.2-1 статті 69 підроздлут10 розділу ХХ Перехідних положень, пп.20.1.4 п. 20.1 статті 20, пп.75.1.2 п.75.1 статті 75, п.82.2 статті 82 Податкового кодексу України.

Підпункти 16.1.5 та 16.1.7 пункту 16.1. статті 16 ПК України передбачають загальний обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.

Отримання податкової інформації, її зміст та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, вимоги до його оформлення, а також поняття податкової інформації.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку (пункт 2 Порядку).

Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

У постанові від 06.10.2020 у справі №280/1475/19 Верховний Суд зауважив, що обов`язку платника податків надати пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов`язок контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність отримання такої інформації від платника податків та у зв`язку з чим виникла необхідність надання такої інформації.

При цьому, згідно постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №813/1757/18 окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови підприємства у наданні інформації на такі запити. Разом з тим, запити податкового органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання податковий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у податкового органу інформації.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі № 813/4042/17 зауважив, що призначення позапланової документальної перевірки з підстав відсутності відповіді на запит контролюючого органу є незаконним, якщо платник податку надав обґрунтовану відповідь на такий запит. Якщо платник податку, на думку контролюючого органу, надав неповну відповідь на запит, контролюючий орган, не проінформувавши платника про те, якої інформації недостатньо, не має законних підстав для видачі наказу про призначення перевірки. Часткове надання платником податку необхідної інформації контролюючому органу не можна вважати повним ненаданням відповіді на запит.

У постанові від 31.03.2020 у справі №820/3477/16 Верховний Суд, скасовуючи наказ на перевірку, виходив з того, що платник надав відповіді на запити відповідача та копії витребуваних ним документів, проте контролюючим органом не було доведено, що надані документи, аналізувались контролюючим органом і що такі, за результатом аналізу, є недостатніми для спростування інформації про порушення платником норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність у контролюючого органу обґрунтованих підстав для призначення перевірки позивача.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями на письмовий запит контролюючого органу. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально непідтверджені, а відповідно, якщо їх взагалі не надано, перевірка може бути призначена.

Судом встановлено, 01 квітня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» було отримано від Головного Управління ДПС у Київській області лист із долученим запитом про надання податкової інформації №1650/12/10-36-23-02 від 14.02.2024 року.

В даному запиті зазначається про те, що ГУ ДПС у Київській області відповідно до статті 61, статті 71, статті 72, пункту 1 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV (зі змінами та доповненнями) здійснено аналіз податкової інформації, за результатами якої виявлено факти, що можуть свідчити про порушення платником податків податкового законодавства. Зокрема, щодо оподаткування доходів нерезидентів, отриманих із джерелом походження з України за 2017-2021 роки, у зв`язку з чим виникла необхідність отримання інформації від ТОВ «ЕСТА ХОЛДИН» по взаємовідносинам з нерезидентом EFIN LIMITED, країна резиденції Кіпр.

Відповідно до запиту про надання податкової інформації від 14.02.2024 №1650/12/10-36-23-02 вказана необхідність надати засвідчені підписом посадової особи ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються виплат нерезиденту за 2017-2021 роки, зокрема, але не вичерпно: наказ про облікову політику на підприємстві, статут ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ», довідки, що підтверджують статус податкового резидента EFIN LIMITED з яким укладено міжнародний договір, мети та цілей складання договорів позики з EFIN LIMITED, відповідно до яких здійснено виплати доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом; договори, угоди (контракти) з EFIN LIMITED та додатки до них; виписки по банку або інші документи, які підтверджують факт виплати доходу на користь нерезидента EFIN LIMITED; картки рахунків на яких ведеться бухгалтерський облік з нерезидентом EFIN LIMITED; структура власності ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» та кінцевих бенефіціарних власників; інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов`язані зі здійсненням даних фінансово-господарських операцій.

Разом з цим з аналізу згаданого запиту слідує, що у ньому не зазначено всіх обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу сумнівів у правильності оподаткування доходів позивачем, а також не наведено конкретних фактів, які свідчать про порушення позивачем податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Фактично запит містить загальні посилання на отриману податкову інформацію, без конкретизації останньої.

У противагу, у поданому відзиві відповідач зазначає, що ним отримано лист від ДПС України від 07.02.2024 року № 237/ІКО/99-00-23-01-02-07 відповідно до якого департамент трансфертного ціноутворення ДПС надсилає для використання у роботі копію відповіді отриманої від компетентного органу Республіки Кіпр на спеціальний запит про отримання податкової інформації та матеріали стосовно взаємовідносин ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» (податковий номер 34435248) з нерезидентом EFIN LIMITED.

Запит від 14.02.2024 №1650/12/10-36-23-02 не містить посилань на отриману інформацію, матеріали справи також такої інформації не містять. Відповідач обмежився поданням додатком до відзиву тільки копію супровідного листа ДПС України, без додатків, тобто без документального підтвердження інформації, на яку посилається, як на підставу наявності обґрунтованого сумніву порушення норм податкового законодавства з боку платника податків.

Суд враховує, що вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не покликання на відповідні норми Податкового кодексу України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені підп.1 та підп. 3 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, податковим органом має бути вказано в такому запиті, які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено податковим органом.

Ба більше, судом встановлено, що у відповідь на запит відповідача позивачем направлено лист вих. №1/2204 від 22.04.2024 з поясненнями та доданими документами: засвідчена копія Статуту ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 11.16.2016; засвідчена копія Статуту ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 29.10.2019; засвідчена копія Статуту ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 11.16.2020; засвідчена копія Структури власності ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 22.06.2017; засвідчена копія Структури власності ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 02.08.2017; засвідчена копія Структури власності ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 12.05.2020; засвідчена копія Структури власності ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 13.05.2020; засвідчена копія Структури власності ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 14.05.2020; засвідчена копія Структури власності ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» від 16.11.2020; засвідчена копія Витягу з Наказу про облікову політику ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» за 2017 рік; засвідчена копія довідки, що підтверджує статус податкового резидента EFID LTD, з яким укладено міжнародний договір за 2017 рік; засвідчена копія довідки, що підтверджує статус податкового резидента EFID LTD, з яким укладено міжнародний договір за 2018 рік; засвідчена копія довідки, що підтверджує статус податкового резидента EFID LTD, з яким укладено міжнародний договір за 2020 рік; засвідчена копія довідки, що підтверджує статус податкового резидента EFID LTD, з яким укладено міжнародний договір за 2021 рік; засвідчена копія договору про надання позики № 2010-2 від 22.04.2010 року; засвідчена копія додаткової угоди №4 від 26.09.2017 року; засвідчена копія додаткової угоди №5 від 31.12.2019 року; засвідчена копія додаткової угоди №6 від 10.07.2020 року; засвідчена копія платіжного доручення № 17 від 22.12.2017 року; засвідчена копія платіжного доручення № 18 від 22.12.2017 року; засвідчена копія платіжного доручення № 19 від 26.12.2017 року; засвідчена копія платіжного доручення № 1 від 05.01.2018 року; засвідчена копія платіжного доручення № 2 від 11.01.2018 року; засвідчена копія платіжного доручення № 6 від 19.12.2018 року; засвідчена копія платіжного доручення № 1 від 04.11.2020 року; засвідчена копія платіжного доручення № 2 від 05.11,2020 року; засвідчена копія платіжного доручення № 3 від 05.11.2020 року; засвідчена копія платіжного доручення № 1 від 04.06.2021 року; засвідчена копія картки рахунку 6842 за 2017 рік; засвідчена копія картки рахунку 6842 за 2018 рік; засвідчена копія картки рахунку 6842 за 2020 рік; засвідчена копія картки рахунку 6842 за 2021 рік.

Пояснення та їх документальне підтвердження на запит податкового органу були направлені на адресу органу ДПС в межах строку передбаченого п. п. 78.1.1., п. 78.1., ст. 78 ПКУ (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту).

Натомість, у відзиві ГУ ДПС у Київській області наполягає, зазначеним листом платник не надав пояснення, що спростовують встановлені ризики порушення податкового законодавства, зокрема, посилається, позивачем не було надано інформацію стосовно бенефіціарних (фактичних) власників доходу.

Проте зміст наданих платником податків пояснень спростовує вказані твердження відповідача. Так, у наданих пояснення, оформлених листом №1/2204 від 22.04.2024, зазначено, що компанія EFID LTD, отримуючи відсотки від ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ», має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу, не виступає в якості агента або номінального одержувача і є повноправним розпорядником отриманих коштів. У компанії EFID LTD відсутні будь-які юридичні зобов`язання щодо передачі одержуваних доходів на користь третіх осіб. Будь-який розподіл доходів компанії EFID LTD здійснюються керівними органами компанії в суворій відповідності із статутними документами. EFID LTD є бенефіціарним власником доходу у вигляді відсотків і ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» мало законодавчі підстави для застосування умов Конвенції у повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач не зазначає чому саме поданий позивачем пакет документів на виконання запиту є недостатнім, не зазначає, зокрема, які саме документи не надані позивачем до податкового органу, а лише констатує факт подання документів не в повному обсязі не надання надано інформації стосовно бенефіціарних (фактичних) власників доходу, враховуючи те, що така інформація викладена в поясненнях ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ».

Суд акцентує, що призначення позапланової документальної перевірки з підстав відсутності відповіді на запит контролюючого органу є незаконним, якщо платник податку надав обґрунтовану відповідь на такий запит. Якщо платник податку, на думку контролюючого органу, надав неповну відповідь на запит, контролюючий орган, не проінформувавши платника про те, якої інформації недостатньо, не має законних підстав для видачі наказу про призначення перевірки. Часткове надання платником податку необхідної інформації контролюючому органу не можна вважати повним ненаданням відповіді на запит.

Таким чином, на день прийняття оскаржуваного наказу позивач не був поінформований про те, якої ж інформації податковому органу недостатньо, з врахуванням надісланої ґрунтовної відповіді з покликанням на додані документи, та які саме додаткові документи, окрім вже наданих, слід надіслати, а тому суд доходить переконання про відсутність у контролюючого органу законних підстав для констатації факту ненадання відповіді на запит податкового органу, що і слугувало підставою видачі протиправного наказу про призначення перевірки.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Beyeler v. Italy», «Oneryildiz v. Turkey», «Megadat.com S.r.l. v. Moldova», «Moskal v. Poland»). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Lelas v. Croatia» і «Toscuta and Others v. Romania») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Oneryildiz v. Turkey», та «Beyeler v. Italy»).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Lelas v. Croatia»).

Отже, за наведеного правового регулювання, встановлених обставин та позицій Верховного Суду, суд доходить висновку щодо відсутності у контролюючого органу правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу від 03 травня 2024 року №1266-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ».

Судом враховано, що спірний наказ про призначення перевірки не був реалізований через недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а тому цей акт індивідуальної дії не вичерпав своєї дії і може бути предметом самостійного оскарження в суді.

Щодо посилань відповідача на висновки, викладені в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №320/20645/24, яким вирішувалось питання обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ», суд виходить з такого.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №320/20645/24 визнано обґрунтованим рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.05.2024 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Холдинг", податковий номер 34435248.

У той же час, в силу частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, саме обставини, встановлені судовим рішенням, мають преюдиційний характер.

Натомість, висновки суду, викладені в іншій судовій справі, предметом якої не було дослідження правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, не є беззаперечним доводом того, що таке рішення є правомірним і прийняте з дотриманням вимог законодавства.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн, отже, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області від 03 травня 2024 року №1266-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ».

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.