Рішення № 13489192, 13.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.11р.

Справа № 21/304-10

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії "Центрально - міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кривому Розі, Дніпропетровської обл., м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Малого приватного підприємства "ВІКАМ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 995 535,68 грн. за кредитним договором

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Ільїна Х.Я., дов. № 2203 від 25.11.09р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк", м. Київ, в особі Філії "Центрально – міське відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області" звернулося до господарського суду з позовом (з урахуванням уточненої суми боргу) та просить стягнути з Малого приватного підприємства "ВІКАМ" загальну суму нарахованих але несплачених відсотків за період з 30.09.2008р. по 29.09.2009р. у розмірі 981 916, 53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, покладені на нього зобов’язання, відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 3/2Ж від 17 травня 2007 року, не виконує, не сплачує відсотки за користування кредитом, а також порушує графік повернення кредиту, з огляду на що, позивачем, у відповідності до п. 3.4 кредитного договору нараховані відсотки за неправомірне користування кредитом. В діях відповідача позивач вбачає порушення ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню. Не заперечуючи проти наявності боргу, обставину несплати відповідач пояснює тим, що у зв’язку з економічною кризою відсутня можливість завершити будівництво цеху, що, в свою чергу, зробило неможливим повернення кредитних коштів.

Разом з тим, зазначає відповідач, рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 12/56-09 від 12.06.2009р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк", м. Київ, в особі Філії "Центрально –міське відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області" до Малого приватного підприємства "ВІКАМ" про звернення стягнення на заставлене майно позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Рішення оскаржене не було та 22.06.2009р. набрало законної сили, у зв’язку з чим, відповідач вбачає набуття позивачем права на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, на яке було звернуто стягнення.

Крім того, відповідач посилається на той факт, що ні 22.06.2009р. ні пізніше позивачем не здійснено жодних дій, які б були спрямовані на задоволення своїх вимог за рахунок предметів застави та іпотеки.

На думку відповідача єдиним способом виконання боргового зобов’язання відповідача перед позивачем є звернення стягнення на заставлене майно. У зв’язку із тим, що будь – яким способом відповідач не може виконати своє зобов’язання, а позивач задовольнити свої вимоги, відповідач вважає, що позивач у даному випадку допустив прострочення.

Також в діях позивача відповідач вбачає зловживання своїми правами, оскільки позивач розуміючи неможливість боржника погасити борг за кредитним договором навмисно не здійснює задоволення своїх вимог за рахунок майна, на яке звернуто стягнення, внаслідок чого штучно виникла та постійно збільшується заборгованість за відсотками за кредитним договором.

Відповідач зважує на те, що позивачем неправомірно нарахована частина заборгованості за відсотками у розмірі 30 % річних, а оскільки передбачена п. 2.2 кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії платежів ще не настала, нарахування відсотків у розмірі 30 % річних, на думку відповідача, є неправомірним, з огляду також на те, що п. 3.4 договору не передбачено можливість їх нарахування у випадку виникнення зобов’язання дострокового повернення суми кредиту.

Відповідач в судове засідання призначене для розгляду справи не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

Розгляд справи відкладався з 07.12.2010р. до 21.12.2010р.

В судовому засіданні 21.12.2010р. оголошено перерву до 28.12.2010р., в судовому засіданні 28.12.2010р. оголошено перерву до 05.01.2011р., в судовому засіданні 05.01.2011р. оголошено перерву до 10.01.2011р.

В судовому засіданні 10.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово –інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк", що підтверджується статутом останнього, затвердженим Загальними зборами акціонерів Акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства), протокол № 25 від 21 травня 2009 року, погодженим Національним банком України 10 липня 2009 року, державна реєстрація змін до установчих документів проведено 13.08.2009р., в особі Філії "Центрально –міське відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області" (далі –позивач, банк) та Малим приватним підприємством "ВІКАМ" (далі – відповідач, позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 3/2Ж (далі –договір), відповідно до п 2.1 якого банк за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії, у сумі, яка не може перевищувати 3 500 000, 00 грн. (три мільйони п’ятсот тисяч) гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі –кредит, або кредитна лінія, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти встановлені цим договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору дата остаточного повернення всіх триманих в межах кредитної лінії сум кредиту –28 квітня 2012 року. Повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником відповідно до графіку, наведеного в додатку № 1, який є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.3 Договору кредит надається з наступним цільовим призначенням: на будівництво цеху по випалу та активації мінерально-органічної сировини та на виробничі потреби.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах суми, визначеної п. 2.1 Договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкових рахунків: № 20635357141466 та № 20730337141466, відкритих банком у філії "Центрально –міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" на рахунки контрагентів позичальника.

Відповідно до п. 3.2 Договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 15 % (п'ятнадцять відсотків) річних.

Договором про внесення змін № 9/4Ж від 12 травня 2008 року до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 3/2Ж від 17 травня 2007 року, п. 2.1 Договору змінено та викладено в наступній редакції: Банк за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії, у сумі, яка не може перевищувати 4 750 000, 00 грн. (чотири мільйони сімсот п’ятдесят тисяч) гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі –кредит, або кредитна лінія, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти встановлені цим договором.

П. 3.2 Договору викладено в наступній редакції: Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20 % (двадцять відсотків) річних. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку до дати повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відсотки нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по передостанній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по передостанній день робочий день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного в п. 2.2 цього договору. Відсотки сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування та в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього договору, з поточного рахунку позичальника № 26005301141466 в філії "Центрально –міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області".

Відповідно до п. 3.3 договору про внесення змін за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду у сумі 100, 00 грн. (сто гривень) щомісячно, починаючи з 01 червня 2008 року.

Згідно з п. 3.4 Договору у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п. 2.2 договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 30 % (тридцять відсотків річних), порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього договору.

Пунктом 4.3.4 договору встановлено, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором у випадку коли позичальником не виконано у строк свої зобов’язання по поверненню кредиту, та/або сплати відсотків за надання кредиту, та/або сплати за кредит, та/або інші обов’язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором. При необхідності дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаної вище підстави банк зобов’язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

На виконання умов вищенаведеного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 4 750 000, 00 грн., що підтверджується відповідними банківськими документами, а саме випискою про обороти по рахунку (а.с. 24-34).

Позивач посилається на те, що позичальник свої зобов’язання не виконує, не сплачує відсотки за користування кредитом, а також порушує графік повернення кредиту, у зв’язку чим відповідачу, з огляду на п. 3.4 Договору нараховані відсотки за неправомірне користування кредитом. Загальна сума нарахованих відсотків за період з 30.09.2008р. по 29.09.2009р. складає 981 916, 53 грн., яка не сплачена, що і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також, обов’язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти встановлює ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою.

Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Факт невиконання відповідачем своїх обов’язків по договору щодо сплати відсотків та погашення кредиту згідно графіку підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Станом на дату розгляду справи відповідач доказів оплати боргу не надав, наявність боргу не спростував.

Враховуючи викладене та з огляду на умови договору строк сплати відсотків за неправомірне користування кредитом є таким що настав.

Разом з тим, перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що банком неправомірно нараховані 30 % річних з огляду на наступне.

Суд бере до уваги те, що у відповідності до положень п. 3.4 Договору у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п. 2.2 договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 30 % (тридцять відсотків річних), порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього договору.

Між тим, пунктом 2.2 кредитного договору встановлена дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –28 квітня 2012 року.

Крім того, Договором не передбачено нарахування 30% річних у випадку виникнення зобов'язання дострокового повернення суми кредиту.

Отже строк остаточного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором не настав з огляду на що суд доходить висновку про неправомірність застосування банком до позичальника відсоткової ставки у розмірі 30 %, а відсотки за користування кредитом повинні нараховуватися в розмірі 20% річних, згідно п. 3.2. Договору відсотки за користування кредитом нарахування Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 15% річних.

Враховуючи викладене до стягнення підлягає 949 933, 45 грн.

У стягненні 32 578, 08 грн. –слід відмовити.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що позивачем вже реалізовано право на повернення суми боргу шляхом звернення стягнення на заставлене майно, з огляду на таке.

Відповідно до п. 8.5 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/602 від 24.12.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов’язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов’язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права закріплено ст. 16 Цивільного кодексу України.

Отже, здійснення особою права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, стягнення боргу шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Крім того, позивачем надано довідку № 40-54 від 06.01.2011р., згідно якої станом на 01.01.2011р. за боржником значиться заборгованість за спірним договором у сумі 5 279 898, 76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, ст. 625, ст. 629, ч. 1 ст. 1049, ч.1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства "ВІКАМ" (50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, 13А, код ЄДРПОУ 21882955) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) в особі Філії "Центрально –міське відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Карла – Маркса, 5, ідентифікаційний код 09305497) заборгованість по відсоткам у розмірі 949 933 (дев’ятсот сорок дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять три) грн. 45 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 9 631 (дев’ять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 10 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 31 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 32 578, 08 грн. –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 14.01.2011р.