Рішення № 13488117, 29.12.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "29" грудня 2010 р. Справа № 3/64-38

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії, м. Луцьк

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

про стягнення 568 грн. 00 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних

Суддя Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознячук Л.Є., провідний юрисконсульт, довіреність від 23.03.2009р.

від відповідача: не зявились

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Оскільки представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_1 568,00 грн., в тому числі 524,77 грн. заборгованості по оплаті наданих послуг у відповідності до укладеного між сторонами договору №73 від 18.06.2007р. про надання послуг електрозвязку (у період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р.), 17,90 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 21.05.2010р. по 25.11.2010р.), 17,81 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 01.05.2010р. по 25.11.2010р., а також 7,52 грн. трьох процентів річних (за період з 01.05.2010р. по 25.11.2010р.), нарахованих згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 08.12.2010 р. розгляд справи відкладався у звязку з неявкою відповідача.

Крім того, у судовому засіданні 08.12.2010 р. представником позивача додатково були представлені заява відповідача від 07.12.2009 р. про призупинення надання телекомунікаційних послуг за номером телефону НОМЕР_2 на два місяці, заява про включення телефону за номером НОМЕР_2 від 22.12.2009 р., заява про встановлення додаткових послуг переадресування вхідних викликів за номером телефону НОМЕР_2 від 22.12.2009 р., наряд №87 від 02.09.2010 р. про відключення телефону за номером НОМЕР_2.

Відповідач у клопотанні від 07.12.2010 р. та у судовому засіданні 22.12.2010 р. суму заборгованості заперечив, мотивуючи наявністю його заяви про відключення номеру телефону 5-33-24 з квітня місяця 2010 року (термін з якого позивач починає стягувати заборгованість), за користування яким нараховано позивачем плату.

За усним клопотанням представників сторін у судовому засіданні 22.12.2010 р. оголошувалася перерва для подачі додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні представник позивача предявлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному обємі.

На день та час розгляду справи в суді відповідачем додаткових письмових пояснень та інших документів не подано, компетентного представника в судове засідання не направлено, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлено належним чином

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду додаткових пояснень, документів з приводу предявленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав додаткових заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності підприємця ОСОБА_1 не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2007 року між структурним підрозділом Волинської філії ВАТ "Укртелеком" центром електрозвязку №4, м.Ковель та підприємцем ОСОБА_1, м.Ковель було укладено договір про надання послуг електрозвязку за №73 (а.с. 6-10).

Згідно умов зазначеної угоди структурним підрозділом позивача було взято на себе зобовязання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного звязку.

На виконання умов вказаного договору структурним підрозділом Волинської філією ВАТ "Укртелеком" впродовж періоду з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. надавались підприємцю ОСОБА_1 послуги електричного звязку.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного звязку на суму 524,77 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонним номером, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи оборотною відомістю, рахунками за телекомунікаційні послуги (а.с. 14-20).

Згідно пунктів 4.1-4.5 договору від 18.06.2007р. №37 відповідач зобовязувався оплачувати надані послуги згідно з встановленими тарифами, система оплати для останнього була встановлена як авансова з поданням рахунків, розрахунки за фактично отримані послуги електрозвязку за кожний попередній місяць повинні були бути проведеними впродовж десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, підприємець ОСОБА_1 взяті на себе згідно угоди 18.06.2007р. №73 зобовязання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозвязку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив. У звязку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді склала 524,77 грн. Визначена сума боргу включає в себе загальну вартість наданих у період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. послуг 524,77 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений структурним підрозділом Волинської філії ВАТ "Укртелеком" центром електрозвязку №4, м.Ковель та підприємцем ОСОБА_1, м.Ковель договір про надання послуг електрозвязку за №73 від 18.06.2007 р. за своєю природою є договором про надання послуг.

Згідно із ст.. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозвязку предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозвязку, отримання останніх підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 524,11 грн.

Заперечення позивача з приводу наявної заборгованості у звязку з некористуванням телефоном за номером НОМЕР_2 спростовуються наявними в матеріалами справи заявами про підключення останнього від 22.12.2010 р. та про встановлення додаткових послуг, а саме переадресування вхідних дзвінків.

Крім того, представником позивача було подано наряд №87 від 02.09.2010 р. про відключення телефону за номером НОМЕР_2 у звязку із заборгованістю. Так телефон був відключений 02.09.2010, то відповідачу за вересень місяць 2010 р. нараховано позивачем абонплату в сумі 0,79 грн., тобто за один день.

Разом з тим, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №73 від 18.06.2007р., ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозвязку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 17,90 грн. (за період прострочки платежів з 21.05.2010р. по 25.11.2010р.)

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 17,81 грн. суми інфляційних (за період з 01.05.2010р. по 25.11.2010р.), а також 7,52 грн. трьох відсотків річних (за період з 01.05.2010р. по 25.11.2010р.)

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум пені, інфляційних та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок підприємця ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 260011985 у ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 303569, код ЄДРПОУ 23251963) 524,77 грн. заборгованості, 17,90 грн. пені, 17,81 грн. суми інфляційних нарахувань, 7,52 грн. трьох процентів річних, всього 568,00 грн., а також 102,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В.О. Кравчук

Дата підписання повного

тексту рішення 29.12.2010р.