Рішення № 13487842, 18.01.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 січня 2011 р.

Справа 8/28-10

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (м. Київ, пр. Перемоги, 41) в особі Вінницької філії АТ "Брокбізнесбанк" (код ЄДРПОУ 33343209, вул. Червоноармійська. 1, м. Вінниця, 21009)

до: приватного підприємства "Транс-Вудком" (код ЄДРПОУ 34788159, вул. Космонавтів, буд.79, кв. 41, м. Вінниця, 21027)

третя особа на стороні відповідача: приватне підприємство "АГЗА ЛІС" (код ЄДРПОУ 32263070, вул. Л. Українки, 51, с.м.т. Літин, Вінницька область)

про стягнення 497171,04 грн.

за участю представників сторін

від позивача : Ткачук В.В. - за довіреністю

від відповідача : не з'явився

третьої особи : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" 22.11.2010р. в господарський суд Вінницької області подано позов до приватного підприємства "Транс-Вудком" про стягнення 497 171,04 грн. за кредитним договором № 473 Ur 06 від 18.12.2006 р..

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 18.12.2006 р. між АБ «Брокбізнесбанк»(позивач) та ПП «Транс-Вудком»(відповідач) укладено кредитний договір № 473 Ur 06, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу відкличну кредитну лінію в сумі 300 000 грн. строком на 36 календарних місяців, з 18.12.06 р. по 17.12.09 р. включно. Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав. Станом на 17.11.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 497 171,04 грн., з них: 300 000 грн. –сума основного боргу по кредиту, 173 433,75 грн. –несплачені проценти, 5 054,80 грн. –пеня за неповернення кредиту, 5 182,49 грн. –пеня за несплату процентів, 13 500 грн. –комісія за кредитне обслуговування. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 23.11.10 р. порушено провадження у справі 8/28-10 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 15.12.2010 р. о 10 год. 30 хв..

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін та ненадання сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 15.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 18.01.2011 р. із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПП «АГЗА ЛІС» - майнового поручителя відповідача.

В судовому засіданні 18.01.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позові.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, про поважність причин неявки та неподання витребуваних судом документів суд не повідомили.

Суд на підставі ст.25 ГПК України провів заміну АБ "Брокбізнесбанк" його правонаступником ПАТ "Брокбізнесбанк" та на підставі ст.75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами та в межах строків, передбачених ст.69 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.12.2006 р. між АБ «Брокбізнесбанк»(банк) та ПП «Транс-Вудком»(позичальник) укладено кредитний договір № 473 Ur 06. Договором передбачено: банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію в сумі 300 000 грн. строком з 18.12.2006 р. по 17.12.2009 р. із сплатою 20% річних для поповнення обігових коштів підприємства (п.2.1.); після надходження письмових заяв від позичальника про надання коштів в межах відкритої кредитної лінії, банк і позичальник додаткові угоди до цього договору про надання коштів в розрізі кредитної лінії (окремо по кожній сумі, що має надаватися), після підписання такої додаткової угоди, банк, протягом 3-х банківських днів перераховує позичальнику кошти за реквізитами вказаними в його письмовій заяві, позичальник повертає основну суму кредиту згідно Графіку погашення (додаток №1 до даного договору)(п.2.2.); банк зобов’язується: відкрити позичальнику позичковий рахунок для видачі кредиту, перерахувати кредит на розрахунковий рахунок позичальника, або інший вказаний позичальником рахунок по його письмовій заяві (п.п.3.2., 3.2.1., 3.2.2.); позичальник зобов’язується використовувати кредит виключно для цілей, вказаних в п.2.1. цього договору (п.п. 3.3.2.);позичальник зобов"язується сплатити банку комісійну винагороду за розгляд та ведення кредитної справи (п.3.3.3); позичальник повертає банку кредит на умовах п.2.1. цього договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 7-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повній сумі (п.4.1.); при розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за календарну, в році –за 365, при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п.4.3.); проценти сплачуються за фактичний час користування кредитом на умовах і в межах дії цього договору (п.4.5.); при поверненні позичальником частини кредиту, проценти за користування кредитом, пеня за несвоєчасну сплату процентів і за несвоєчасне повернення кредиту нараховуються на залишок заборгованості при збереженні усіх умов цього договору (п.4.6.); в забезпечення виконання зобов’язань за цим договором позичальник надає банку оформлений у встановленому чинним законодавством порядку договір застави (іпотеки)(п.5.1.); даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного погашення позичальником кредиту у вигляді кредитної лінії та сплати в повному розмірі всіх нарахованих за користування кредитною лінією відсотків, а також пені (штрафів) за невиконання, неналежне виконання позичальником зобов’язань за даним договором (п.6.1.); зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору (п.6.3.); зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (п.6.4.); у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його використання, банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватися виходячи з 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки (п.7.1.).

В додатку № 1 до кредитного договору встановлений графік погашення кредиту (а.с.8).

В додатку № 2 до кредитного договору сторони погодили графік погашення комісійної винагороди по кредиту (а.с.9).

18.12.2006 р. сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору № 473 Ur 06,яким передбачено: в розрізі відкритої кредитної лінії згідно кредитного договору № 473 Ur 06 від 18.12.2006 р. банк надає позичальнику транш в сумі 300 000 грн. (п.1); інші умови договору на відкриття кредитної лінії № 473 Ur 06 від 18.12.2006 р. залишаються незмінними та сторони підтверджують по них власні зобов’язання (п.2).

01.05.2007 р. сторонами підписано додатковий договір № 2 до договору № 473 Ur 06, відповідно до якого пункт договору 4.3. викладено в наступній редакції: «При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за календарну, в році –за 360. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту»(а.с.11).

Додатковим договором № 3 від 30.10.2008 р. до договору № 473 Ur 06 від 18.12.2006 р. сторони дійшли згоди доповнити пункт договору 2.1. реченням наступного змісту: «З 01.11.2008 р. плата за користування кредитними коштами становить 26% річних»(а.с.12).

Відповідно до додаткового договору № 4 від 21.08.2009 р. пункт 4.3. договору № 473 Ur 06 від 18.12.2006 р. викладено в наступній редакції: «При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за календарну, в році –за фактичну. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту»(а.с.13).

В забезпечення виконання зобов’язань по вищевказаному кредитному договору, 30.12.2006 р. між АБ «Брокбізнесбанк»(банк) та ПП "АГЗА ЛІС" (заставодавець) укладено договір застави. Договором предбачено: з метою забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем по поверненню до 17.12.2009 р. включно кредиту в розмірі 300 000 грн. за кредитним договором № 473 Ur 06 від 18.12.2006 р. та можливими додатковими договорами до нього, сплати в строки, встановлені кредитним договором, 20 відсотків річних за користування кредитом, штрафних санкцій, передбачених кредитним договором, а також відшкодування заставодержателю можливих витрат, икликаних невиконанням/неналежним виконанням заставодавцем зобов'язань за вказаним договором, заставодавець передає на умовах, викладених в даному договорі, в заставу заставодержателю наступне майно: заготовка деревини (п.1.1.); вартість предмету застави за домовленістю сторін становить 645 000 грн. (п.1.3.); у випадку невионання або неналежного виконання заставодавцем відповідних положень кредитного договору та/або невиконання заставодавцем відповідних положень цього договору, заставодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави (п.1.5.); даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання заставодавцем зобов'язаь за кредитним договором, право застави припиняється також за згодою сторін та у випадках, передбачених ст.593 ЦК України, ст.ст.28, 29 ЗУ "Про заставу".

На виконання умов кредитного договору, на підставі заяви № 28 від 18.12.2006 р. директора ПП «Транс-Вудком», позивач надав відповідачу транш в розмірі 300 000 грн., що стверджується меморіальним ордером № 0118 від 18.12.2006 р. (а.с.15).

Відповідачем взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту виконувались частково, а саме: фактично нараховані з 18.12.06 р. по 17.11.10 р. проценти в сумі 275 071,42 грн. відповідачем сплачено в сумі 101 637,67 грн., комісійну винагороду нараховану за період з 18.12.06 р. по 17.12.09 р. в сумі 30 750 грн. сплачено в сумі 17 250 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунках (а.с. 16-30).

Згідно надних позивачем письмових розрахунків станом на 17.11.2010р. з відповідача належить стягнути 497 171,04 грн., з них: 300 000 грн. –сума основного боргу по кредиту, 173 433,75 грн. –несплачені проценти, 5 054,80 грн. –пеня за неповернення кредиту, 5 182,49 грн. –пеня за несплату процентів, 13 500 грн. –комісія за кредитне обслуговування.

Згідно ст.1 Статуту в редакції змін зареєстрованих 09.08.2010р. ПАТ "Брокбізнесбанк" є правонаступником АБ "Брокбізнесбанк" .

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) глави 71 (позика, кредит, банківський вклад) ЦК України .

Згідно ст.1048 ч.1.ч.2 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 ГК України).

Згідно положень ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК Уркаїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов до переконання в тому, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 300 000 грн. боргу по тілу кредиту, 173 433,75 грн. заборгованості боргу зі сплати відсотків за користування кредитом та 13 500 грн. комісії за кредитне обслуговування за кредитним договором № № 473 Ur 06 від 18.12.2006 р. і ці вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, які досліджені судом, а саме кредитним договором , додатковими договорами заявою відповідача на перерахування коштів, меморіальним ордером, виписками по особовому рахунку відповідача, письмовими розрахунками суми заборгованості.

Оскільки відповідачем не дотримано строків погашення кредиту, процентів за користування кредитом,комісії то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що строчив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення 5 054,80 грн. пені за неповернення кредиту та 5 182,49 грн. пені за несплату процентів за користування кредитом, право на яку передбачено п.7.1 договору і яка була нарахована позивачем відповідно до вимог ст.ст.231ч.6, 232ч.6 ГК України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення пені за порушення господарських зобов'язань також підлягають задоволенню, відповідно до наданаго позивачем письмового розрахунку.

Окрім того, при ціні позову 497 171,04 грн. позивач мав сплатити державне мито в сумі 4 971,71 грн.. Фактично, згідно платіжного доручення № 4430 від 22.11.10 р. позивач сплатив 4 971,92 грн., що на 21 копійку більше ніж передбачено законом.

З огляду на викладене, на підставі ст. 47 ГПК України ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" зайве сплачене державне мито в сумі 00 грн. 21 коп. підлягає поверненню органом Державного казначейства позивачу із державного бюджету.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4-3, 22, 28, 33, 36, 43, 47, 49, ст.75, 82, 83,84,115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Транс-Вудком" на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Вінницької філії АТ "Брокбізнесбанк" 300 000 грн. основного боргу по кредиту, 173 433,75 грн. несплачених процентів, 5 054,80 грн. пені за неповернення кредиту, 5 182,49 грн. пені за несплату процентів, 13 500 грн. комісії за кредитне обслуговування, 4 971,71 грн. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" в особі Вінницької філії АТ "Брокбізнесбанк" з Державного бюджету України через відповідний територіальний орган Держказначейства України 21 копійку державного мита, зайво сплаченого за платіжним дорученням № 4430 від 22.11.2010 р. (оригінал платіжного доручення - у матеріалах справи № 8/28-10).

6. Засвідчений гербовою печаткою суду оригінал даного рішення є підставою для повернення позивачу державного мита у встановленому цим рішенням розмірі.

Суддя Грабик В.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу ( вул. Космонавтів, буд.79, кв. 41, м. Вінниця, 21027)

3 - третій особі (вул. Л. Українки, 51, с.м.т. Літин, Вінницька область)