Постанова № 13487586, 13.01.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 січня 2011 р. № 42/263-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. –головуючого,

Грека Б.М.,

Капацин Н.В.

за участю повноважних представників:

позивача -Тітаренка О.О., Оніщука В.М.

відповідача -Миськова С.С.

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Ольга"

на рішеннявід 27 серпня 2010 року господарського суду Харківської області

та постанову від 16 листопада 2010 року Харківського апеляційного господарського суду

за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Відкритого акціонерного товариства "Ольга"

про звернення стягнення в сумі 16149502,42 дол. США на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року ВАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ВАТ "Ольга" про звернення стягнення на предмет іпотеки, обгрунтовуючи свої висновки тим, що у нього виникло право звернення стягнення на нерухоме майно, нежитлові приміщення, що є предметом договору іпотеки № 139-Z/1 від 23 серпня 2007 року, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" та ВАТ "Ольга", яке є майновим поручителем Приватної фірми "Апія" в забезпечення виконання умов кредитного договору № 139-10 від 23.08.2007, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" та Приватною фірмою "Апія".

Оскільки внаслідок неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором станом на 8.07.2010 року борг Приватної фірми "Апія" перед ВАТ "ВТБ Банк" становить 16149502 дол. США 42 цента, то позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки –нежитлові приміщення, що належать на праві власності ВАТ "Ольга", як майнового поручителя ПФ "Апія".

Після порушення провадження у справі позивач, відповідно до наданого ним Статуту та Свідоцтва про держреєстрацію змінив свою назву на публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" у зв’язку з цим суд змінив назву позивача з ВАТ "ВТБ Банк" на ПАТ "ВТБ Банк"

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 серпня 2010 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2010 року, позовні вимоги задоволені частково.

Постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3 603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству „Ольга" (61125, м. Харків, вул. Малом'ясницька, 9/11, код 30236375) на загальну суму 16 114 893,67 дол. США на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул Пушкінська 8/26, код 14359319).

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 34608,75 дол.США відмовити.

Вжити заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на нежитлові приміщення1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3 603,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул.. Академіка Павлова, буд. 120 та належать на праві власності відповідачу.

Заборонити Відкритому акціонерному товариству „Ольга" (61125, м. Харків, вул. Малом'ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 30236375) вчиняти будь-які дії, спрямовані на перехід до третіх осіб права власності на нежитлові приміщення1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17 літ. „Е-9" загальною площею 3 603,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул.. Академіка Павлова, буд. 120, в тому числі, але не виключно, здійснювати продаж, дарування, відчуження або передачу будь-яким іншим способом права власності на зазначені приміщення.

Стягувачем є Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченка, вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319).

Заходи забезпечення позову діють до виконання даного рішення суду.

У касаційній скарзі ВАТ "Ольга" просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити за необгрунтованістю вимог.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та приватною фірмою "Апія" був укладений Кредитний договір № 139-Ю, пунктом 1.1 якого визначено, що предметом договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відновлювальної кредитної лінії на таких умовах: сума кредиту 11 000 000,00 доларів США 00 центів, строк користування до 21 серпня 2009 року плата за користування кредитом встановлена в розмірі 12,5 % річних, комісія - 0,5 % від суми ліміту за управління кредитною лінією щорічно. Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в строк та у порядку, встановлені Кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору, позивачем позичальникові були надані грошові кошти шляхом відкриття відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі 11000000,00 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами.

Однак, позичальник зобов'язання по кредитному договору №139-Ю від 23 серпня 2007 року не виконав, доказів повернення заборгованості у сумі 11000000,00 дол. США та сплати процентів за користування кредитом суду не надав.

23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (надалі Іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством „Ольга" (надалі Іпотекодавець), який є майновим поручителем за Приватну фірму „Апія", був укладений Іпотечний договір №139-Z/1. Пунктом 1.1 договору передбачено, що предметом цього договору є передача Іпотекодавцем Іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 1 3. цього договору, для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісії, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором №139-Ю від 23 серпня 2007 р. та будь-якими змінами та доповненнями до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов'язання), а пунктом 1.3 цього договору визначений предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3 603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству „Ольга". Предмет іпотеки сторони оцінили в 35 243 500,00 грн. (пункт 1.4 договору). Іпотечний договір №139- Z/1 від 23.08.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л. Предмет іпотеки зареєстрований в Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується Витягом з реєстру від 23.08.2007 року № 14094816 та підтверджує переважне право позивача перед іншими іпотекодержателями на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судами також встановлено, що загальна сума боргу позичальника (ПФ „Апія") перед позивачем по кредитному договору № 139-Ю від 23 серпня 2007 року становить 16 114 893,67 дол. США з яких: 11 000 000,00 дол. США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 дол. США - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 року по червень 2010 року; З 080 000,00 дол. США - ЗО % річних, нарахованих за період з 23.07.2009 р. по 08.07.2010 року на суму кредиту у зв'язку із порушенням строку його повернення; 153 893,67 дол. США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009 року по 08.07.2010 року.

Постановлюючи рішення у справі місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що приймаючи до уваги факт не виконання позичальником умов кредитного договору та враховуючи положення п.4.1 іпотечного договору № 139-Z/1 від 23.08.2007, позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки –нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Харків вул. Академіка Павлова, 120 належні на праві власності ВАТ "Ольга", на загальну суму боргу 16114893,67 дол. США є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд також вважав за можливе задовольнити клопотання позивача щодо забезпечення збереження предмета іпотеки відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Проте з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій погодитись не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд зазначені вимоги закону не врахував та не зазначив у резолютивній частині рішення складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті іподекодержателю з вартості предмета іпотеки. Судом також не зазначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону та початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, що визнати законним і обгрунтованим не можна.

Перевіряючи законність і обгрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення апеляційна інстанція на вказані порушення уваги не звернула.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що рішення господарського суду і постанова апеляційної інстанції, як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно і всебічно з’ясувати обставини справи, їх обгрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку і відповідно до вимог закону вирішити спір.

У зв’язку з поверненням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в задоволенні клопотання ВАТ "Ольга" про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 27 серпня 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2010 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

В задоволенні клопотання ВАТ "Ольга" про зупинення провадження у справі відмовити.

Головуючий, суддя                                                                       В. Дерепа

Судді          :                                                                                          Б. Грек

                                                                                           Н. Капацин