Ухвала суду № 134870205, 25.02.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 932/16321/25

№ 2/183/694/26

У Х В А Л А

25 лютого 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Курячого Андрія Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

22.10.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31.10.2025 справу передано за підсудністю до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

15.01.2026 справа надійшла до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 визначеного головуючого суддю у справі.

Одночасно з поданням позову представник позивача ОСОБА_1 адвокат Курячий Андрія Миколайовича звернувся з заявою про забезпечення позову у цивільній справі.

У заяві про забезпечення позову представник позивача просить суд:

-заборонити Акціонерному товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» відключення від енергопостачання (електропостачання) об`єкту житлової нерухомості колишнього дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 (площадку комерційного обліку ЕІС-код 62Z3642256059965), що належить ОСОБА_1 , до набрання рішенням суду законної сиди або до моменту укладення нового договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, укладеного між позивачем і відповідачем.

Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до нижченаведеного.

Як вбачається позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії.

У позовній заяві ОСОБА_1 , крім інших вимог, просить суд визнати недійсним правочин укладення (приєднання до) Договору про приєднання споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з боку фізичної особи ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» на підставі Заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 16.05.2024 (без відміток, що вказують на побутового споживача).

З Витягу з Державного реєстру речових прав від 06.05.2024 вбачається, що є зареєстрованим право власності на нерухоме майно: власник ОСОБА_1 , тип об`єкта Дитячий оздоровчий табір « ІНФОРМАЦІЯ_1 », адреса: АДРЕСА_1 .

Дитячий оздоровчий табір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є майновим комплексом, до складу якого входять житлові будинки літ. Г1 та Д1.

Фактично позов заявлено ОСОБА_1 з тих підстав, що Договір про приєднання споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 16.05.2024, який укладений між Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ним, ОСОБА_1 , не як з побутовим споживачем, а власником комерційної нерухомості.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище статей, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) зазначає, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту намарно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії, та фактично позов заявлено з тих підстав, що Договір про приєднання споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 16.05.2024, який укладений між Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ним, ОСОБА_1 , не як з побутовим споживачем, а власником комерційної нерухомості.

У той же час, матеріали справи не містять доказів того, що житлові будинки літ. Г1 та Д1 є окремими об`єктами нерухомості та не входять до складу майнового комплексу - Дитячого оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до пункту 14.1.129-1. Статті 14 Податкового кодексу України, об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заявник не надав належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи предмет та суть позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Курячого Андрія Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, я кщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 25 лютого 2026 року.

Суддя Д.І. Городецький