Ухвала суду № 134870203, 18.02.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6731/23

№ 2/183/652/25

У Х В А Л А

18 лютого 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

прокурора Санталової В.Р.

представника відповідача Рудня Д.С.

представника відповідача Гудименка В.Г.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Самарівської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області до Самарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним розпорядження, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, витребування земельних ділянок з незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Керівника Самарівської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області до Самарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним розпорядження, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

29.12.2025 р. прокурор звернувся до суду з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження, мотивуючи клопотання тим, що з урахуванням прийняття 03.12.2025 р. Конституційним судом України рішення у справі № 3-28/2024 (59/24) щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, виникла необхідність в додатковому обґрунтуванні підстав для представництва окружною прокуратурою інтересів держави в особі Самарівської районної державної адміністрації.

Так, у первісному позові прокурором не ставилося питання про недобросовісність набувачів земельних ділянок, які незаконно без відповідної правової підстави заволоділи майном (ст. 387 ЦК України).

У той же час, за період перебування справи в провадженні суду, змінено законодавчі правовідносини щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (частина 1 статті 391 ЦК України), у зв`язку з чим, виникла необхідність звернути увагу суду на зазначені підстави, зокрема, шляхом повернення до стадії підготовчого судового засідання.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши учасників справи, суд приходить до нижченаведеного.

30.05.2023 р. Керівник Новомосковської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах Держави в особі Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області до Новомосковської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним розпорядження, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Позов обґрунтовано тим, що розпорядженням Новомосковської районної державної адміністрації від 01.04.2010 № 426-р-10 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6 на території Піщанської сільської ради та передано у власність земельні ділянки площею 1, 3707 га., за рахунок земель запасу. У той же час, під час прийняття розпорядження не враховано те, що земельні ділянки розташовані на землях водного фонду, у зв`язку з чим, не можуть передавитися у приватну власність. В наступному, ОСОБА_2 здійснила поділ земельних ділянок та відчуження на користь інших відповідачів у справі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позов це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підстави позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України,

1. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно приписів ст. 189 ЦПК України,

1. Завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

2. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Таким чином, нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено реалізувати свої дії щодо подання доказів лише на стадії підготовчого провадження.

На підставі п. 2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Частиною 3 ст. 49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміна предмету або підстави позову допускається тільки до закінчення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 14 серпня 2024 року закрите підготовче провадження у зазначеній справі, призначений розгляд справи по суті.

У відповідності до Рішення Конституційного суду України від 03.12.2025 р. у справі № 3-28/2024 (59/24) щодо представництвом прокурором інтересів держави в суді, Конституційний суд України:

-визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв' язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесеш відповідні повноваження;

-окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону У країни "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року;

-рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Оскільки обставини позову виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності, вони не поширюються на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді у зазначеній цивільній справі.

У відповідності до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження (постанова від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18).

Так, на думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

У той же час, з огляду на первісні позовні вимоги прокурора, обґрунтування його клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, вбачається намір змінити у підготовчому засіданні як підстави так і предмет позову, що заборонено нормами ЦПК України, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого засідання належить відмовити, оскільки права позивача на здійснення ефективного правосуддя жодним чином не будуть порушені, прокурор не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом (стосовно інших предмету та підстав позову) у загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83, 189 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження у цивільній справі за позовом Керівника Самарівської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області до Самарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним розпорядження, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвалу проголошено 18 лютого 2026 року.

Суддя Д.І. Городецький