Рішення № 134863459, 16.03.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 р. № 756/5890/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суму м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі відповідач) з вимогами:

визнати неправомірну бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягала у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №04- 40/15 від 16.02.2021 року та довідки № 04 - 40/10 від 11.02.2021;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №04- 40/15 від 16.02.2021 року та довідки № 04 - 40/10 від 11.02.2021.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 10.03.2021 вона звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки № 04-40/15 про її доходи, отримані за період роботи на Горловському заводі «Еластомер» з 1992 року по 1996 рік включно. Відповідач відмови у перерахунку, оскільки довідки видано ПАТ «Еластомер» м. Горлівка (т.н. ДНР), яке знаходиться на території, непідконтрольній українському уряду. Вказану відмову позивач вважає протиправною, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2021 справу направлено за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

14.07.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у адміністративній справі № 756/5890/21, визначено, що справа буде розглядатись у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві, який надійшов до Окружного адміністративного суду міста Києва 10.08.2021, з посиланням на постанову правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року зазначив, що довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, яка враховується для обчислення пенсії під час перерахунку, повинна бути оформлена відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку. У разі не проведення перевірки щодо підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, підстав для врахування її для обчислення пенсії немає. Перевірки здійснюються працівниками Головного управління відповідно до знаходження об`єкта контролю згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язана з волею позивача, однак така обставина не означає, що відповідач має беззаперечна враховувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату, яка не підтверджується жодними документами і містить сумнівні відомості. Просить у задоволенні позову відмовити.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-ІХ, матеріали справи № 756/5890/21 скеровано за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 09.04.2025 року Миколаївським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 756/5890/21 та визначено, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Суд запропонував сторонам повідомити суд про актуальність спірних правовідносин на момент прийняття справи до розгляду Миколаївським окружним адміністративним судом.

Будь-яких клопотань, заяв, повідомлень до суду від учаснимків справи не надійшло.

Справу розглянуто у письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 10.03.2021 позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком, до якої додала довідку ПАТ «Еластомер» № 04-40/15 від 16.02.2021 про заробіток для обчислення пенсії та довідку № 04-40/10 від 11.02.2021 про перейменування Горлівського заводу гумово-технічних виробів.

Розглянувши подані заявником документи відповідач 23.03.2021 прийняв рішення, оформлене листом № 2600-0307-8/49188 про відмову в перерахунку пенсії. За висновком органу Пенсійного фонду України у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії, оскільки довідка про заробітну плату позивачки в період з 1992 року по 1996 рік видана підприємством ПАТ «Еластомер», яке находиться на території, непідконтрольній українському уряду.

Вважаючи неправомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, позивачка звернулась до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Отже, призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом №1058-IV.

Відповідно до вимог статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною першою статті 44 Закону №1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частин другої, четвертої та п`ятої статті Закону № 1058, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38,частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 58 Закону №1058 передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ.

Відповідно абзацу 1 частини першої статті 40 Закону №1058 - для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 вищевказаного Порядку, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Отже, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 р. є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі №21-11а15.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 10.03.2021 подано до відповідача заяву про здійснення перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 16.02.2021 №04-10/15, яка видана ПАТ «Еластомер», проте відповідачем не взято до уваги вищевказану довідку про заробітну плату позивача, оскільки вона видана підприємством, яке розташоване на тимчасово окупованій території.

Також, позивачем надано до пенсійного органу довідку від 11.02.2021 №04-40/10 на підтвердження перейменування підприємства, в якому працював останній.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

В межах спірних правовідносин суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 24.07.2019 у справі №423/1324/17, від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а та від 25.09.2018 у справі №242/65/17, в яких зазначено наступне.

У 1971 року Міжнародний Суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).

Вищевказане означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Натомість, підстав вважати надані довідки та наведені в довідках відомості недостовірними, відповідачем не наведено.

При цьому, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі наданої позивачем довідки від 16.02.2021 №04-40/15 є протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що в якості підстав для відмови вказано на обставини того, що перерахунок пенсії згідно довідок про заробітну плату провести неможливо, так як довідка видана на території, яка не контролюється українською владою.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Таким чином, суд не приймає доводи відповідача, викладені в листі від 23.03.2021 № 2600-0307-8/49188 про відмову у перерахуванні пенсії позивача стосовно того, що перерахунок пенсії згідно довідок про заробітну плату провести неможливо, так як довідки видані на території, яка не контролюється українською владою, оскільки їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян України, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих «намібійських винятків» Міжнародного суду ООН.

Також суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача згідно довідок про заробітну плату для обчислення пенсії.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 ЄДРПОУ 42098368) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №04- 40/15 від 16.02.2021 року та довідки № 04 - 40/10 від 11.02.2021.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №04- 40/15 від 16.02.2021 року та довідки № 04 - 40/10 від 11.02.2021.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко