Ухвала суду № 13485499, 30.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р.Справа № 6/55/09/5016 Категорія:2.11.17Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого –Милосердного М.М.,

суддів –Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі –Гупаловій Н.П.,

за участю: особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Артіль" ЛТД звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва про зобов'язання надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на його користь податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 19945,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначав, що оскільки відповідно до довідки від 12 січня 2009 року № 14/23-700/13857386 перевірка ТОВ "Артіль" ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2008 року закінчилась 30.12.2008 року, відповідач зобов'язаний був надати до органу державного казначейства висновок на суму 19945,00 грн. 05 січня 2009 року.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що документальною перевіркою (довідка від 12 січня 2009 року № 14/23-700/13857386) змін в частині визначення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2008 року не внесено, проте за результатами перевірки і на теперішній час неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 19945,00 грн., у зв'язку з відсутністю відповіді по постачальнику товарів до виробника.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24) надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь ТОВ "Артіль" ЛТД (м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, код 13857386) податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 19 945,00 грн.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Миколаївської області, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подана апеляційна скарга, в який зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, та ухвалення нового рішення про закриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Артіль" ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 вересня 2008 року по 30 вересня 2008 року, складено довідку від 12 січня 2009 року № 14/23-700/13857386, згідно якої встановлено, що до суми бюджетного відшкодування у розмірі 19 945,00 грн. ТОВ "Артіль" ЛТД включено залишок від'ємного значення за вересень 2008 року, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у вересні 2008 року, що підтверджено наданими до перевірки первинними документами за вересень 2008 року. Таким чином, документальною перевіркою змін в частині визначення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2008 року не внесено (без урахування відповідей на направлені запити).

В висновках акту перевірки зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 19945,00 грн., що пов’язано з відсутністю відповіді по постачальнику товарів на дату підписання довідки перевірки.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, суд враховував, що відповідач не виконав свого обов’язку щодо надання у п’ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 даного Закону визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Згідно з п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, скориставшись своїм правом на проведення позапланової виїзної перевірки, враховуючи, що перевірка закінчилась 30 грудня 2008 року, відповідач не виконав свого обов'язку щодо надання у п'ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-XII на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків (ст.ст. 10, 11 зазначеного Закону).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування ПДВ в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України ПДВ.

Тому, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, а за таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва –залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку встановленому КАС України.

Головуючий:

Судді: